Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев заявив, що через «сірий» інтернет-бізнес Україна має великі недонадходження податків. Він додав, що держава має інструменти, щоб приводити бізнес «до тями».
Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев заявив, що через «сірий» інтернет-бізнес Україна має великі недонадходження податків. Він додав, що держава має інструменти, щоб приводити бізнес «до тями».
Про це йдеться в колонці Гетманцева на сайті «Главком».
«Галузь доволі багата, а в умовах, коли через часті знеструмлення вона залишається працювати стабільно — вона має додаткові переваги та, відповідно, зростання виручки. Загальні доходи від надання послуг фіксованого зв’язку у 2023 році склали 21,2 млрд грн, зростання порівняно з попереднім роком на 33,3% (для порівняння — доходи операторів мобільного зв’язку — 61,7 млрд грн, темпи збільшення порівняно з 2022 роком — лише 9,8%)», — навів цифри голова Комітету.
Він уточнив, що середній дохід на одного користувача послуг фіксованого зв’язку — 219 грн (проти 102,1 грн у мобільного), і підкреслив, що отримуючи від одного користувача 219 грн доходу, при використанні спрощеної системи оподаткування з них сплачується усього 10,95 грн.
За словами Данила Гетманцева, суб’єктів господарювання в Реєстрі регулятора електронних комунікацій налічується понад 4,5 тисячі постачальників (понад 3,8 тисячі — надають послуги фіксованого Інтернету), з яких майже 2,5 тисячі — фізичні особи-підприємці. Не мають власних, або орендованих IP-адрес — близько 3,5 тисяч, які працюють фактично у сірій зоні.
Для того, щоб описати масштаб тіньового ринку провайдерів він наводить торішній рівень капітальних інвестицій.
«Майже 70% їх загального розміру забезпечили усього 4 компанії, а хоч щось інвестували у свою роботу і розвиток тільки 897 провайдерів, при цьому 582 зуміли вкластися у суму менш як 1000 гривень», — пише Гетманцев.
За його словами, «сірі» провайдери створюють цілий ряд юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування або залучають ФОП для надання послуг в межах міста, спального району, групи будинків чи навіть окремо взятого будинку. «Дроблення залежить від масштабів бізнесу: інколи це може бути 2-5 ФОП, а „чемпіони ринку“ мають близько 300 суб'єктів господарювання (ФОП та юридичних осіб) на спрощеній системі оподаткування», — стверджує голова Комітету з питань податкової політики.
Він говорить, що один з відомих провайдерів складається з 288 об'єктів господарювання і має понад 320 000 абонентів. Інший великий гравець обслуговує понад 210 000 абонентів, і складається з 80 ФОПів та юридичних осіб. За словами чиновника, через це Україна втрачає понад 3 млрд грн на рік, і тому хоче, щоб «сірий ринок фіксованого Інтернету почув цей сигнал».
«Навмисно не називаю повні назви згаданих компаній, а також інших, які працюють за подібними схемами, тому що розраховую, що вони, маючи багатомільйонні обороти, змінять свою поведінку. Якщо ні — держава має достатньо інструментів, щоб приводити тих, хто не хоче жити за європейськими стандартами ведення бізнесу, до тями, послідовно закриваючи ті шпарини, які ще залишаються для того, щоб великі компанії маскувалися під малий бізнес, діючи на шкоду інтересам держави», — написав Данило Гетманцев.
Раніше він заявив, що розроблений урядом законопроєкт про підвищення податків не є оптимальним і попереду «складна і відверта дискусія» про внесення змін до бюджету 2024. Українські підприємці висловили побоювання, що збільшення податків призведе до тінізації економіки та знищення малого та середнього бізнесу.
