👁️👁️ 300 000 криптанів встановили собі Trustee Plus - гаманець з криптокарткою. Чого чекаєш ти? 👉
Олексій ДзюбаІсторії
5 травня 2024, 11:27
2024-05-05
Виявляється, що режисер оскароносного «20 днів у Маріуполі» – айтівець. Ось як він прийшов в IT, а потім змінив його на документалістику
Мстислав Чернов — режисер, відеограф, фотограф та один з творців документальної стрічки «20 днів у Маріуполі», яка нещодавно отримала «Оскар». Саме він, перебуваючи в окупованому росіянами місті, показав всьому світові військові злочини рф на початку повномасштабного вторгнення.
Цього тижня ми побували на зустрічі з Мстиславом. Виявилося, що за освітою він — айтівець. Ось як саме український митець прийшов до IT, а потім змінив сферу на роботу з віжуалом.
Мстислав Чернов — режисер, відеограф, фотограф та один з творців документальної стрічки «20 днів у Маріуполі», яка нещодавно отримала «Оскар». Саме він, перебуваючи в окупованому росіянами місті, показав всьому світові військові злочини рф на початку повномасштабного вторгнення.
Цього тижня ми побували на зустрічі з Мстиславом. Виявилося, що за освітою він — айтівець. Ось як саме український митець прийшов до IT, а потім змінив сферу на роботу з віжуалом.
Про IT
Я закінчував факультет інженерії і комп’ютерних мереж Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ), тому насправді я — айтівець. Мені навіть писали з університету, запрошували прийти і поговорити зі студентами. Я кажу, про що говорити, я зараз режисер. А вони кажуть, ви все ж закінчували факультет і айтівець. Тому інколи я можу представитись як «інженер комп’ютерних мереж» (сміється).
Фото — Мстислав Чернов
Насправді цей технологічний досвід дуже допомагає в сучасних медіа, тому що будь ти журналістом, документалістом, фотографом, все рівно сучасне покоління творців працює в мультимедіа. Ти маєш знати і розуміти не лише творчість, але і технічну частину творчості. Якщо ти журналіст, тобі потрібно розуміти, як збирати дані і робити висновки з великих масивів інформації. Ми всі стаємо айтівцями і мені пощастило, що у мене мозок працює системно.
Як змінив професію
Я мав проєктувати комп’ютерні мережі і поряд з моїм університетом була обласна лікарня Харкова. Моїм завданням було піти туди та допомогти IT-відділу прокласти і налаштувати мережі. Так я провів практично все літо. І ось у цій маленькій IT-кімнатці була фотокамера Olympus 4 Мп.
Одного дня забігає до кімнатки головний лікар і запитує, хто тут айтівець. Кажу: «Я». А він відповів, що значить ви вмієте знімати на фотоапарат і покликав із собою. Він веде мене в операційну, де проходила експериментальна операція з пересадки органів. Вони хотіли, щоб це хтось зняв. Я був у шоці, оскільки ніколи такого раніше не бачив. Але я сфотографував. Це було щось нове. Те, чого я раніше ніколи не відчував.
Фото — Мстислав Чернов
Я повернувся до кімнати. Дивився на фотоапарат. Ввечері взяв його із собою та пішов гуляти містом. Це було перше знайомство. Тоді падав сніг, який вкрив усі дерева. Для мене це був перший момент краси і можливості залишити її в пам’яті.
Я закінчив університет і зрозумів, що, скоріше за все, не зможу сидіти в цьому маленькому офісі. Насправді ми не знаємо, чи наша професія веде нас у наш погляд на світ і чи наша система цінностей веде нас до професії, якою ми займаємось. Я продовжував знімати і писати. Влаштувався до харківської агенції новин, щоб допомагати фотографу, який працював там постійно.
«Оскар» та плани на майбутнє
Навіть якщо цього року «Оскар» дали фільму про війну, це не значить, що індустрія шукає і хоче такі фільми. Протягом останніх 10-ти років, 6 різних фільмів про війну були номіновані на «Оскар» і лише «20 днів у Маріуполі» його виграв.
Я слідкую за індустрією і бачу, що це насправді не змінило відношення іноземних продюсерів до того, скільки фільмів про війну і які фільми вони хочуть. Це не значить, що я не буду знімати фільми. Поки йде війна, я буду знімати про неї. Наступний мій фільм також буде про війну. Є теми, з якими потрібно працювати не документалістикою, а художньо чи літературно.
Фото — Мстислав Чернов та Кілліан Мерфі
Але про злочини потрібно говорити справжньою мовою. Тому поки це потрібно, я буду використовувати документалістику як основну свою мову. Коли прийде час подивитися назад та інтерпретувати наш досвід, тоді вже буде художня література та засоби. Прийде час, коли цю війну ми будемо бачити крізь призму художнього, яке залишається в історії.
«Я б віддав все, щоб росія не вбивала моїх співгромадян». Потужна промова режисера фільму «20 днів у Маріуполі», який приніс Україні перший в історії «Оскар»
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Професії у геймдеві. Хто такий левел-дизайнер і як ним стати?
Ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену професіям у геймдеві. Тема нового матеріалу в ній — левел-дизайн. Його вважають підвидом геймдизайну, але все-таки практично кожна студія хоче окрему людину на позицію левел-дизайнера. Адже у цій спеціальності вистачає своїх нюансів та особливостей.
Розібратися з ними всіма нам допоміг досвідчений левел-дизайнер зі студії Fractured Byte Дмитро Нестеренко. Також він веде свій блог Game Designer Notes про геймдизайн в цілому, в якому розбирає багато цікавих нюансів розробки ігор.
