Розробники вінницької компанії «Глянець», яка вже 13 років займається розробкою сайтів та інтернет-магазинів, повстали проти російського софту і створили власний продукт, що повністю нівелює необхідність використання російського сервісу helpdeskeddy.ru.
Розробники вінницької компанії «Глянець», яка вже 13 років займається розробкою сайтів та інтернет-магазинів, повстали проти російського софту і створили власний продукт, що повністю нівелює необхідність використання російського сервісу helpdeskeddy.ru.
Як розповів dev.ua засновник стартапу «ХелпДескСтар» та власник компанії «Глянець» Анатолій Заїка, російську програму вінничани використали раніше тому, що це була європейська система, яку згодом викупили росіяни.
Свій продукт компанія розробляла близько трьох місяців. «Але це була героїчна розробка із безсонними ночами. За витратами близько 1 млн гривень. Але ще потрібно багато вкласти», — каже Анатолій Заїка. Підприємець реєструє компанію та формує відділ продажу та підтримки клієнтів на базі офісу компанії «Глянець» у Вінниці.
За словами Анатолія, дуже давно, ще коли helpdeskeddy була європейською компанією, «Глянець» уклав з ними договір на постачання тікет-системи.
«Перша версія продукту була дуже сира, баг на багові. Ми заплатили кілька тисяч євро за коробкову версію, і ще я особисто вранці до вечора тестував баги і надсилав їм. Вони поправляли та переробляли систему, щоб усе було зручно», — каже Заїка.
Загалом, розповідає чоловік, за роки співпраці українська компанія заплатила росіянам близько 10 000 євро за ліцензії, доплати тощо.
«Але згодом вони вимагали все більше і більше, наприклад, при замовленні продовження ліцензії, продовжили її замість 1 року на півроку, мотивуючи це нісенітницею», — каже Анатолій.
Тоді ж розробники перестали спілкуватися з постачальником програмного забезпечення та працювали на застарілій версії системи.
«Незабаром ми зайшли на їхній сайт і виявили, що вони повністю переробили helpdeskeddy під росію. Зареєстрували ТОВ та працюють з роскомпаніями. Також ми знаємо, що багато (сотні) українських компаній використовують їхній продукт. Деякі наші клієнти є серед них. У спілкуванні з ними ми виявили, що всі цікавляться як з'їхати з російського продукту максимально безболісно для бізнесу», — каже Анатолій.
Тому компанія і вирішила зробити свій хелпдеск, адже інші варіанти хелпдесків не підходять за функціоналом, і надто дорогі — до 50 євро за 1 користувача на місяць, що абсолютно не прийнятно для українського бізнесу.
За словами Анатолія, новий продукт helpdeskstar повністю відтворює російський сервіс та має задоволені українцями опції.
Продукт значно дешевший для бізнесу за вартістю — російський коштує 900 грн за співробітника, вінницький — 500 грн. «Але є принципова відмінність. З компаній до 5 співробітників ми взагалі не беремо грошей. Тобто ми беремо оплату лише з компаній, які собі це можуть дозволити. Невеликі команди можуть користуватися безкоштовно», — зазначає Анатолій. Також, додає розробник, helpdeskstar можуть використовувати державні установи. Так, за словами Заїки, одна із ОТГ вже замовила встановлення системи для 100 співробітників.
Він наголошує, що аналогів таких продуктів дуже багато. «Але вони набагато дорожчі і не всім підходять. Існує цілий рейтинг таких систем. Ми не вигадали щось оригінальне, але ми перепробували безліч інших систем, і жодна нам не підходить повністю. Або дуже складні, або не підходять для внутрішніх завдань», — пояснює розробник.
Вінницький софт підходить як для комунікації з клієнтами з різних джерел без надання співробітникам доступу до вайбера, інстаграму тощо (фізичного), так і для постановки завдань співробітникам на запит клієнтів.
«Фактично це технічна підтримка + внутрішні завдання одночасно. З нашою системою бізнес не забуває про запити своїх клієнтів і може контролювати між відділами виконання завдань, що виникають із потреб клієнтів. Це дуже зручно та збільшує продуктивність у рази. Можна сказати, це основне, що зробило нас, „Глянець“, однією з найпотужніших компаній на ринку розробки веб-сайтів України», — розповідає Заїка.
Вау!
Виправьте шапку, "...halpdesk-розробка..." - скоріше за все малось на увазі hElpdesk