Білий хакер Микита Книш зі своїм університетським другом планують запустити магазин хакерських іграшок і засобів підвищення приватності. Хлопці вже розробили кілька гаджетів, які мають попит серед клієнтів, і мають намір вийти з останньою розробкою на Kickstarter.
dev.ua поспілкувався з Микитою і з’ясував, як виникла ідея такого бізнесу і як його планують розвивати.
Білий хакер Микита Книш зі своїм університетським другом планують запустити магазин хакерських іграшок і засобів підвищення приватності. Хлопці вже розробили кілька гаджетів, які мають попит серед клієнтів, і мають намір вийти з останньою розробкою на Kickstarter.
dev.ua поспілкувався з Микитою і з’ясував, як виникла ідея такого бізнесу і як його планують розвивати.
Хакерські іграшки для колишнього співробітника СБУ, а нині — співвласника компанії Hack Control Микити Книша — тема не нова і дуже близька. Він розповідає, що під час спілкування з клієнтами — а обслуговують фахівці Hack Control бізнесменів зі списку Forbes і дружин політиків (адже політики у нас в країні нічим не володіють) — з’явився запит на гаджет, який би гарантував приватність.
Підприємці побачили ринкове вікно і ринкову можливість для виробництва і продажу захисних гаджетів. «Оскільки Apple оголосив про те, що вони створили новий чіп, який дозволяє відстежувати телефон навіть якщо він вимкнений, спочатку ми стали виробляти чохли фарадея», — розповідає Книш.
У всіх чіпах мобільних гаджетів є низьковольтний BlueTooth, який, попри те, що телефон вимкнений, дозволяє визначити геолокацію його власника або викрадача телефону.
«Зараз можна підкинути комусь Apple AirTag і стежити за ним з мега комфортом. Apple зробив революцію у сфері стеження за людьми», — говорить Книш.
За запитом багатьох клієнтів з Америки, Канади, Нігерії стартапери стали виробляти й продавати такі «чохли Фарадея». «Вони повністю блокують радіосигнали, гаджет не може ані випромінювати, ані приймати ніякі з'єднання, оскільки зроблений зі спеціальної тканини», — пояснює Книш.
Виявилося, що ця іграшка має неймовірний попит, і хлопці почали продавати чохли для телефонів і ноутбуків у великих обсягах, а з освоєнням африканського ринку поставляти їх в Нігерію.
Ще одна іграшка — поляризаційні скла для телефонів, які не дають можливості під певним кутом читати з екрана монітора.
«Такий предмет дуже знадобився б депутатам Верховної Ради, щоб медіа менше світили їх листування. На це теж є величезний попит», — розповідає Микита.
Так, підвищуючи приватність клієнтів крок за кроком, дійшли й до прослушки.
Ще один гаджет, який Книш з партнером хочуть запропонувати ринку — блокувальник прослушки.
«Не секрет, що за нами стежать практично всі наші гаджети. Оскільки я параноїк і будую на цьому бізнес, монетизуючи чужі страхи, я вирішив спробувати створити гаджет, який допоможе уникати прослушки», — говорить він.
Зробити девайс, який глушить мікрофони для фахівців з радіотехніки (а і Микита, і його партнер мають відповідну освіту) — справа не найскладніша. «Це такий маленький виклик, адже в нашій країні настільки продажні правоохоронні органи й так сильно перегрітий ринок прослуховуючих пристроїв, що прослушка продається по $500-700 за телефон і до $3 000 — за прослуховування вдома. Це все продається на чорному ринку і сьогодні доступно кожному. А захисні механізми або дуже дорогі, або люди не знають про те, що вони є», — говорить Микита.
Великі бізнесмени і технокомпанії, які розуміються на цьому, — особливо зі сфер фінтеху і гемблінгу — обладнують в офісах спеціальні переговорки, де прослушка не працює, пригнічується, розповідає він.
Вона виглядає як «скляна курилка», тільки з вібродатчиками на всіх склах, які пригнічують всілякі радіосигнали і глобально захищена звукоізоляцією. А зростання кількості інцидентів з прослуховуваннями в Україні та активізація роботи хакерів тільки підтвердила правильний курс стартаперів.
Спочатку хлопці робили браслет, який не дозволяв прослуховувати розмови його користувача.
«Але той браслет не наліз мені на руку, і ми змінили концепцію першого прототипу, змінивши формат гаджета з браслета на настільний девайс», — говорить Микита.
Фундаментально, зізнається хакер, в ньому немає нічого нового. По суті це зменшений генератор коливань. Прилад генерує високочастотні коливання, які пригнічують мікрофон і фактично створюють білий шум. Тобто вібрація мембрани мікрофонів дозволяє повністю придушити звук голосу, який не підпадає під фоноскопічну експертизу.
«Пристрій має бути активізований і знаходитися поруч з тим. хто говорить. Тому ми рекомендуємо користуватися ним тільки у випадках екстра важливих переговорів», — говорить Микита.
Зараз розробка нівелює звук в аналогах цифрових мікрофонів, які використовуються для прослушки — її тестували на диктофонах Edic-mini. «Ми протестували ці диктофони й зрозуміли, що наш пристрій їх пригнічує, запис стає непридатним», — розповідає Книш.
Але вдосконалити гаджет ще є куди. «В ході вже польових випробувань ми виявили, що на тому ж, наприклад, iPhone є захист мікрофона від води, і наш прототип пристрою не може подолати цей захист. Тільки пригнічує її, але голос можна абияк розібрати. Але навіть такий аудіозапис під аудіотехнічну експертизу підпадати вже не буде, і віддати його як доказ у суді практично неможливо», — говорить Книш.
Також поки не вирішена проблема з посиленим зовнішнім джерелом живлення. Подібні пристрої роблять ентузіасти з різних країн світу і український хакер зізнається, що саме такі дослідники й знайдена ринкова можливість і надихнули його.
У другій версії стартапери хочуть посилити придушувачі мікрофонів, щоб пристрій пригнічував і ті датчики, які знаходяться за спеціальною захищає мембраною, зокрема, захищені мікрофони в iPhone, а ще додати естетики, адже перша версія корпусу друкувалася на домашньому 3D принтері.
Після доопрацювання гаджета і тестування пристрою серед клієнтів на локальному ринку, стартапери мають намір вивести продукт на Kickstarter, щоб його здешевити. «Вартість нинішнього прототипу — близько $15, саме в цьому і фішка», — говорить Микита.
За його словами, вартість кінцевого продукту повинна скласти не більше $100, а в ідеалі менше ніж $50 при тому, що найближчі аналоги продаються по $300-$500.
Для серійного виробництва Книш розглядає ймовірність залучення інвестора. Але першу сотню гаджетів вони з партнером мають намір випустити за свої гроші — на це потрібно приблизно $17 470.
Збирати гаджет планують в Китаї. Якщо проєкт злетить і сподобається вже діючим клієнтам, то стартапери будуть залучати зовнішніх інвесторів, а поки, проєкт може фінансувати кореневий холдинг бізнес-імперії Книша — HackControl.org.
Про браслет-глушник стартапери не забувають.
«Ця ідея в процесі доопрацювання, адже браслет — це зручно і дозволить охопити максимальну аудиторію», — говорить він.
Зона дії такого настільного пристрою — до 5 м, у браслета буде 2 м, розповідає хакер, але це дозволяє створити навколо себе «хмаринку приватності».
Наступний крок стартаперів — розвиток в Україні ринку гаджетів для захисту і нападу. «Конкурентів у цьому сегменті в Україні я не бачив», — говорить Книш.
А ще партнери планують відкрити магазин «хакерських іграшок» в ЄС, для початку планують продавати гаджети вже існуючих американських компаній, а потім частину з продаваних там товарів легалізувати в Україні.
Для цього хлопцям доведеться здати «хакерські іграшки» на експертизу, щоб їх дозволили публічно завозити. «Тут дуже багато залежить від позиції СБУ — ніколи не знаєш, що вони дадуть у відповідь, там генератор випадкових рішень», — говорить Книш.
В Україні поки продавати свої розробки та гаджети для хакерів, стартапери не планують — в нашій країні потрібно спочатку отримати висновок фахівця, що наш гаджет не є яким-небудь засобом негласного отримання інформації, не є шкідливим ПЗ.
«У нас дуже безглузде законодавство в цьому сенсі, тому я думаю, що ми мінімум через півроку отримаємо потрібні папірці, тому поки будемо тестувати в іншій юрисдикції», — говорить він.
На його думку, в Україні ніхто професійно не займається поставками й продажем «хакерських іграшок», сканерів мережі, наборами софта для злому, спеціальних антен, оскільки багато засобів заборонені застарілим законодавством, поняття спецтехніки занадто велике і непрозоре.
«СБУ одноосібно і на свій розсуд може назвати СТЗ будь-який пристрій, навіть брелок від машини або будь-яку ручку з диктофоном. Це до смішного доходило вже, СБУ за це в народі стали називати „Службою Брелків України“ через полювання на відьм і людей, які купили на AliExpress ручку з диктофоном і отримали за це 7 років в’язниці за „імпорт спец техніки“. Навіть Google- окуляри звичайні у нас в країні — СТЗ», — розповідає Книш.
Хотілося б, аби список цей скоротили, каже Микита. «Ми хочемо подати на експертизу пристрої, які продаються у всіх великих країнах, щоб наші гаджети й професійні інструменти стали легальними», — розповідає він.
Поки обкатуватимуть антипрослушку, як і інші гаджети, на нігерійському й американських ринках, де простіше отримати всі ліцензії та сертифікати. «Нам важливо зараз отримати висновок про те, що пристрій ніяк не шкодить людині, і висновок для продажу гаджета в Євросоюзі», — говорить Книш.
