💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉
Олексій ДзюбаІсторії
7 лютого 2024, 09:00
2024-02-07
«Я не бачу, до чого прив’язана сума бронювання у 20 000 грн». Інтерв’ю з CEO JEVERA, компанії на 100 фахівців, здобутки й проблеми якої — це портрет малого/середнього IT-бізнесу України
Анна Тищенко — CEO української аутсорсингової IT-компанії JEVERA, яка насамперед спеціалізується на рішеннях для телекому та ритейлу. Ми зустрілися з главою компанії в київському офісі і поговорили про нагальні проблеми сфери: бронювання, «Дія. Сity», економічну ситуацію, пошук нових клієнтів, обстріли офісів. Вийшов справжній портрет малого техбізнесу під час війни. Ось деталі.
Анна долучилася до JEVERA як COO, а з 2018 року обіймає позицію CEO. «У компанії нашого масштабу, CEO може бути продажником чи стратегом, або ж іншою організаційною одиницею», — говорить співрозмовниця. Щодо своєї ролі, Анна каже, що майже не займається продажами («я не найкращий продажник в команді», сміється). А ось стратегія, фінансова модель, культура компанії й організація — це те, що входить до кола її діяльності.
Перебуваючи на керівній позиції в одній компанії 6-ий рік, говоримо, де знаходити мотивацію для роботи. Анна вважає, що в бізнесі «немає стелі, головне — не боятися викликів». «Це попсова заява, але успіх бізнесу ніколи не лежить в зоні комфорту».
Якщо мова про конкретику, то СEO JEVERA говорить, що буде важко виживати тим бізнесам, які станом на зараз не мають точкової експертизи, не укріплені інтеграційними процесами з серйозними гравцями чи не мають свого продукту.
Телеком і ритейл — дві ніші, на яких насамперед спеціалізується Jevera. Працюють як із зовнішніми клієнтами — США, Швейцарія, Бельгія тощо, так і внутрішніми з України. У телекомі Анна, зокрема, виділяє розвиток 5G. «Ми, як компанія, не придумуємо чогось нового в цій сфері. Робота з телекомом — це великі проєкти й в ній багато так званої рутинної роботи. Flow у цьому напрямі складні, але для розробника цікаві», — пояснює співрозмовниця
Щодо ритейлу, то він почав змінюватися під час пандемії COVID, перекочувавши в онлайн. «Компанії спробували процеси онлайну пристикувати до офлайн-flow. Це не спрацювало. Прийшли ми й почали робити middleware, який трансформує процеси», — каже про специфіку роботи в цій ніші Анна.
«Деякі клієнти за кордоном все ще запитують, чи можуть працювати з Україною»
Здавалося б, що після 24-го лютого, українське IT адаптувалося до повномасштабної війни. У більшості випадків ця теза є справедливою для роботи з постійними клієнтами. «Але нові клієнти зараз запитують, чи можуть працювати з Україною», — пояснює фахівчиня.
Зовнішніх клієнтів Анна умовно ділить на 2 категорії. Перші — корпоративні, які діють за протоколом, на який українська компанія має дати відповіді, запевнивши замовника, що все буде виконано вчасно. Другий тип компаній — це малий і середній бізнес. Тут присутній емоційний складник.
У JEVERA знаходять аргументи для клієнтів із подібними запитаннями. Наприклад щодо останнього пункту, відповідають про програми підтримки від країн, дотичних до замовника.
Зазвичай, коли починається діалог із клієнтом, це значить, що він відкритий до розмови й потенційної співпраці. «Хто не готовий, той просто не розпочинає розмову», — додає Анна.
«Для нас вступ в „Дія. City“ — це серйозні зміни»
Одна з актуальних тем для IT-бізнесу — це спеціальний податковий режим від Міністерства цифрової трансформації. «Ми збираємося до „Дія. City“. Блокером для цього є велика турбулентність», — каже Анна. Серед іншого — чимало дискусій щодо оподаткування і мало конкретики. У західних країнах також є своя форма ФОПів, але ніхто не має оподаткування в 5%, які є в Україні.
Анна пояснює, що JEVERA має українську юридичну особу, яка приймає зовнішні кошти та позиціонує себе як компанія з України у роботі з клієнтами.
«Мати офіс сьогодні — це невеликі кости»
Чи потрібно під час війни витрачатися на офіси, особливо малому та середньому бізнесу? «COVID змінив правила гри й показав, що ми більше не працюємо в офісах full-time і, на мій погляд, більше ніколи так працювати не будемо. Чи мають бути витрати на офіси? Велике питання», — каже Анна (ми ведемо бесіду на 29-му поверсі київського офісу JEVERA — ред.). Вона додає, що діалог face-to-face ніщо не замінить.
Але як тоді затягнути до офісу інтровертів, які є в кожній компанії і Jevera в цьому не виключення? «Інтроверт — це не той, хто не любить людей. У інтроверта специфічна форма комунікації. У нас таких 99%. Я їх не чіпаю, допоки вони самі не підходять», — розповідає CEO.
У компанії є фахівці, які працюють по 13 років (з моменту заснування). Є й інші «старожили», які мають по 7–8 років стажу в JEVERA. «У таких випадках я знаю імена дружин, чоловіків, клички котів (сміється). Такі люди не напишуть заяву на звільнення, а, якщо щось незрозуміло, прийдуть з питаннями щодо процесів», — каже Анна.
Крім київського, компанія має офіси в Чернігові та Івано-Франківську. Також частина фахівців працює з Кривого Рогу, Кропивницького та Дніпра. Ще частина — з-за кордону.
Чернігівський офіс — материнський, тому що саме в цьому місті виникла компанія. Після 24-го лютого в нього прилетіла російська ракета. Тому в компанії прийняли рішення все що вціліло передати тим, хто цього потребує. Так, комп’ютери, меблі та мерч опинилися в місцевих садках, чернігівських водолазів і ЗСУ.
Франківський офіс виник через повномасштабне вторгнення. У місті на заході України перебували ейчари компанії, навколо яких розбудували тамтешню локацію.
«20 000 грн за бронювання — це абстракція, не розумію до чого прив’язана ця сума»
У 2022-му році компанія подавала працівників на бронювання. Але отримала офіційно відмову. «Це була „проба пера“. Партнери нам тоді казали, що з бронюванням ФОПів є проблеми. Але і сьогодні прозорої процедури також немає. Я чула про поодинокі випадки бронювання, але це не масова історія», — пояснює CEO JEVERA.
Співрозмовниця не пропонує бронювати всіх айтівців відразу. Однак вважає, що коли архітектора чи team lead за два дні можуть мобілізувати — це великий ризик.
Ініціативу про сплату 20 000 гривень на місяць за співробітника Анна називає контраверсійною — «знову виходить, що хто „рівніший за інших“». Водночас податки мають сплачуватися, а економіка працювати, додає співрозмовниця.
Анна сподівається, що це не тест для суспільства. Мовляв, «6000 грн потягнете, то і 20 000 грн також». На сьогодні з JEVERA один працівник служить у лавах ЗСУ. У цілях безпеки ми не називаємо його підрозділ, ім’я чи звання. Водночас, що цей талановитий devops був критично важливим для компанії, він зробив свій вибір на користь армії відразу після 24 лютого з фразою: «Я в day off до кінця подій».
«Ніколи не відчувала сексизму в IT»
Жінки в IT — тема, яка є завжди актуальною. На середину минулого року кількість жінок в українському IT становила 23% або майже 72 000 фахівчинь. При цьому жінок на позиції CEO набагато менше за чоловіків. Анна каже, що особисто ніколи не зіштовхувалася з сексизмом в IT. На сьогодні 60% C-level JEVERA — це жінки, зокрема, маркетинг директорка, операційна директорка і delivery керівниця.
Співрозмовниця згадує, як очолювала виключно чоловічу команду інженерів мобільного оператора lifecell, де працювала до Jevera. Тоді доводилося показувати свою експертизу і ефективність. Але те саме робив би і чоловік на її місці, каже Анна.
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Черкаський винахідник створив водоплаваючий трактор, який може перевозити 5 пасажирів та 650 кг вантажу. В планах майстра - адаптувати трактор для потреб ЗСУ
Логістику ЗСУ хочуть оцифрувати за IT-стандартами НАТО. Військові вже вивчають систему LOGFAS. Розповідаємо, як це працює, та коли впровадять
Логістику й облік у ЗСУ досі ведуть у паперових журналах. З літа Міноборони вирішило перевести армію на цифрові колеса і впровадити ІТ-систему логістики НАТО LOGFAS. Як вона працює і що дасть військовим, пояснив Forbes. dev.ua публікує найважливіше з матеріалу.