На деяких оборонних виробництвах є завдання, які вміють виконувати лише одна-дві людини. Втрата навіть одного такого фахівця може зупинити роботу та затримати постачання зброї військовим. Саме про такі наслідки попереджають українські виробники після зміни правил бронювання. ІТ-компанії теж побоюються проблем, але вже з оформленням бронювань.
На деяких оборонних виробництвах є завдання, які вміють виконувати лише одна-дві людини. Втрата навіть одного такого фахівця може зупинити роботу та затримати постачання зброї військовим. Саме про такі наслідки попереджають українські виробники після зміни правил бронювання. ІТ-компанії теж побоюються проблем, але вже з оформленням бронювань.
Про це представники Української ради зброярів, «Технологічних сил України» (ТСУ) та Асоціації IT Ukraine розповіли DOU.
Раніше оборонні підприємства могли бронювати 100% військовозобов’язаних працівників. Тепер загальний ліміт становить 95%, хоча за окремим погодженням його можна збільшити. Але, як пояснює СЕО Української ради зброярів Ігор Федірко, навіть таке скорочення може позначитися на виконанні оборонних замовлень.
«Коли виробник підписує контракт, він розраховує потребу в людях, компонентах, обладнанні. І навіть якщо людей стає менше, зобов’язання перед державою залишаються ті самі. Наслідком можуть бути затримки постачання зброї військовим», — пояснює він.
Особливо потреба в людях стосується інженерів, конструкторів, фахівців з електроніки, операторів верстатів та випробувачів. На деяких підприємствах окремі операції вміють виконувати лише одна чи дві людини. Також частина фахівців працює з технологіями та інформацією, доступ до яких обмежений. Тож навіть знайденого спеціаліста не завжди можна одразу допустити до роботи.
«Кадровий голод у галузі такий, що пошук вузькопрофільного спеціаліста займає до пів року, і ще мінімум пів року потрібно на його повноцінну адаптацію в команді», — розповіли в «Технологічних силах України»(ТСУ).
А якщо йдеться про невеликого виробника деталей, який постачає їх одразу кільком оборонним компаніям, проблеми з персоналом можуть зачепити відразу декілька виробництв.
Для ІТ-бізнесу квота залишається незмінною — критично важливі підприємства, як і раніше, можуть бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників. Але тепер отримання або підтвердження статусу критично важливої компанії може бути довшим і складнішим.
До процедури долучатиметься новий Координаційний центр при Кабміні, який перевірятиме інформацію та надаватиме рекомендації. На їхню підготовку передбачено до одного календарного місяця, а для термінових випадків — сім робочих днів.
Тож якщо підтвердження статусу затягнеться або зміняться вимоги до підприємств, бізнес може зіткнутися з труднощами під час оформлення бронювань.
«Саме тому для галузі важливо, щоб критерії залишалися чіткими, об’єктивними та передбачуваними, а адміністративні процедури не створювали додаткових бар’єрів», — наголошують у Асоціації.
До того ж, правила ще не остаточні. У Мінцифри повідомили DOU, що міністерства мають підготувати оновлені критерії критичності. Після погодження з Координаційним центром їх затвердять окремими наказами.
Для оборонних виробників одна з головних невизначеностей — як працюватиме новий ліміт на практиці. Річ у тім, що постанова одночасно встановлює 95% бронювання та передбачає обов’язкове бронювання всіх працівників, безпосередньо залучених до виробництва озброєння.
Але невідомо, що робити підприємству, де таких працівників більше ніж 95%? У «Технологічних силах України» кажуть, що механізм застосування цих норм ще потребує роз’яснення.
Не менше запитань і до процедури збільшення квоти. Підприємству, яке потребує більше заброньованих працівників, доведеться проходити додаткове погодження. А це може зайняти час, якого оборонні виробники не мають.
«Для підприємства, яке набирає людей під конкретний контракт, місяць невизначеності — це зрушені графіки», — пояснюють у ТСУ.
Виробники також хочуть знати, що станеться з уже оформленими бронюваннями та скільки часу їм дадуть на перехід до нових правил.
За словами Федірка, масового скасування чинних бронювань наразі не очікують. Представники оборонної галузі пропонують застосовувати нові квоти лише під час наступного перебронювання працівників. За словами Ігоря Федірка, Міноборони погодилося обговорити цю пропозицію з урядом, але остаточного рішення поки немає
Раніше dev.ua писав, що прем'єр-міністр Сергій Корецький анонсував новий «суспільний договір» між державою та бізнесом. Прем'єр запропонував модель, за якою бізнес міг би бронювати всіх працівників, але натомість забезпечувати прогнозоване залучення частини команди до війська.
