DOU пояснив, що мають зробити українські виробники озброєння й дронів, щоб легально вивозити свою продукцію за кордон, і як держава стягуватиме експортні мита з таких контрактів.
DOU пояснив, що мають зробити українські виробники озброєння й дронів, щоб легально вивозити свою продукцію за кордон, і як держава стягуватиме експортні мита з таких контрактів.
Про алгоритм погоджень і мита йдеться в матеріалі DOU. Першим обов’язковим кроком буде довести, що продукція не є критично потрібною Збройним силам України. Якщо у виробника є надлишкові потужності, які не закриті держзамовленнями, він подає заяву до Державної служби експортного контролю.
Після цього ДСЕК запускає міжвідомчу перевірку: Міноборони має підтвердити, що саме цей товар зараз не входить до пріоритетних потреб армії. Далі питання переходить на рівень Міжвідомчої комісії з військово-технічного співробітництва, де його розглядають із залученням представників усіх Сил оборони. Останній етап — погодження рішення на рівні структури при РНБО, яка й видає фінальний дозвіл на експорт.
За замовчуванням на ухвалення такого рішення відводиться до 90 днів. Але для резидентів спеціального правового режиму Defence City передбачений спрощений маршрут: для них обіцяють модель «єдиного вікна», коли всі дозволи, ліцензії та погодження оформлюються централізовано. У такому разі отримати дозвіл можна менш ніж за два тижні, якщо компанія відповідає вимогам режиму.
Наступний блок інструкції стосується того, як саме виходити на експорт після отримання дозволу. Виробник може обрати роботу через державного чи приватного спецекспортера з повним супроводом угод, підписувати прямі контракти (зокрема як резидент Defence City) або створювати спільні підприємства із закордонними партнерами в межах програми Build with Ukraine. Окремо уряд може видати разовий дозвіл на одну партію товару для конкретного замовника.
Далі компанії треба врахувати податкову частину. Україна запроваджує диференційовані експортні мита: дорогі й унікальні системи на кшталт морських дронів обкладатимуться вищою ставкою, тоді як більш масові й менш маржинальні продукти, наприклад бронетехніка, матимуть нижче мито. Кошти з цих зборів підуть у спецфонд на закупівлю озброєнь для Сил оборони. Ігор Федірко з Ради зброярів наводить показовий орієнтир: прибуток від продажу одного морського дрона здатен профінансувати закупівлю приблизно 50 FPV-дронів для фронту, тож експорт у цій моделі має працювати як підсилювач, а не як конкуренція внутрішнім потребам.
Раніше dev.ua писав про те, як засновник і головний конструктор Fire Point Денис Штілерман оцінив перспективи постачань української зброї на зовнішні ринки.
