На Землю прибули перші знімки вкритого льодом супутника Юпітера, на якому сподіваються колись знайти життя — Європи, зроблений космольотом NASA «Юнона» (Juno). Вони допоможуть заповнити «білі плями» перед наступною місією.
На Землю прибули перші знімки вкритого льодом супутника Юпітера, на якому сподіваються колись знайти життя — Європи, зроблений космольотом NASA «Юнона» (Juno). Вони допоможуть заповнити «білі плями» перед наступною місією.
Зображення, що показує особливості поверхні в регіоні біля екватора Місяця під назвою Annwn Regio, було зроблено під час найближчого зближення космічного корабля на сонячних батареях 29 вересня. Відстань — приблизно 352 кілометри.
Це третій близький проліт в історії на висоті нижче 500 кілометрів і найближчий огляд Європи космольотом з 3 січня 2000 року, коли апарат Galileo від NASA наблизився на 351 кілометр від поверхні.
Європа — шостий за величиною супутник у Сонячній системі, трохи менший за супутник Землі. Вчені вважають, що під крижаним панциром, товщиною в милі, лежить солоний океан, що може створювати потенційні умови, здатні підтримувати життя під поверхнею Європи.
Фрагмент найпершого зображення Європи, зробленого під час цього прольоту за допомогою JunoCam, показує смугу поверхні Європи на північ від екватора. Завдяки чіткому контрасту між світлом і тінню вздовж термінатора (межа нічної сторони), легко побачити нерівну місцевість супутника. Довгаста яма біля термінатора може бути кратером від удару метеорита.
Під час прольоту місія зібрала зображення Місяця з найвищою роздільною здатністю (1 кілометр на піксель) і отримала цінні дані про структуру льодового панцира Європи, її внутрішність, склад поверхні та іоносферу.
«Наукова команда порівнюватиме повний набір зображень, отриманих „Юноною“, із зображеннями з попередніх місій, щоб побачити, чи змінилися характеристики поверхні Європи за останні два десятиліття, — сказала Кенді Хансен з Інституту планетарних наук у Тусоні, Арізона. — Зображення JunoCam заповнять поточну геологічну карту, замінивши існуюче покриття області з низькою роздільною здатністю».
Види «Юнони» великим планом і дані з мікрохвильового радіометра (MWR) нададуть нові подробиці про те, як структура льоду Європи змінюється під її корою. Вчені можуть використовувати всю цю інформацію, щоб отримати нові знання про цей місяць. Це може допомогти знайти місця, де рідка вода може існувати в неглибоких підповерхневих кишенях.
Завдяки додатковим даним про геологію Європи, спостереження «Юнони» (а також раніші спостереження «Галілео» та «Вояджер-2» стануть у нагоді майбутнім місіям на супутник Юпітера, таким як Europa Clipper. Планується, що Europa Clipper буде запущено в 2024 році, а прибуде до місця зонд аж у 2030 році. Апарат вивчатиме атмосферу, поверхню та внутрішній простір супутника. Головною науковою метою є визначення того, чи існують під поверхнею Європи місця, де може бути життя.
