Фахівець Артем Болюта, що працює в Web3 індустрії, в Threads опублікував переписку з рекрутеркою, з якої видно, що роботодавець не розглядає кандидатів із Харкова та Запоріжжя. Під дописом Артема — понад 200 коментарів, тема стала дуже резонансною серед айтівців.
Фахівець Артем Болюта, що працює в Web3 індустрії, в Threads опублікував переписку з рекрутеркою, з якої видно, що роботодавець не розглядає кандидатів із Харкова та Запоріжжя. Під дописом Артема — понад 200 коментарів, тема стала дуже резонансною серед айтівців.
«Ну що вам Запоріжжя зробило не так? Чому HR вважає, що тут небезпечно віддалено працювати. І Харків згадує також», — написав Артем і опублікував скриншоти переписки.
Він також на прохання користувачів виклав скрини сайту компанії-роботодавця, яка йому відмовила.
«Напишіть їй, що ви тепер у Львові й заради цієї вакансії винайняли квартиру за 25000, і спитайте, чи можливе при цьому збільшення зарплати», — іронічно радить карʼєрний консультант Юліана.
Юлія Свірідюк написала: «Тобто на їхню думку тут все настільки погано і вони, знаючи це, залишають людину без роботи? Прям йобаний крінж комунікація».
Рекрутерка Катерина Литвин стала на захист колеги. «Напишу з позиції рекрутера в міжнародній компанії. На жаль часто, саме клієнти (Америка, Європа) не хочуть співпрацювати з українцями, або людьми з небезпечних регіонів. Тому не завжди це якась погана контора, просто, як правило, клієнт завжди правий в під його вимоги іде пошук. В нас Запоріжжя і Харків раніше були основними містами для пошуку гарних кандидатів. Але зараз неможливо вплинути на ситуацію. Не бийте якщо що, я теж харківʼянка», — зазначила вона.
«Це нормальна практика для ІТ, вони не розглядають прифронтові регіони, бо є ризик для бізнесу», — резюмує Артем Божок.
За словами Анастасії Зуєвої, у LinkedIn починають блокувати, коли дізнаються, що кандидат з України. «Іноземні компанії не хочу мати справи з українцями, а для деяких великих філій айтішних компаній прифронтові міста стали „сірою зоною“, кандидати з якої не розглядаються або в останню чергу… сурове життя воно таке. Далеко не потужне», — додає вона.
А користувачка Світлана Пронік розповіла свою історію кенселингу: «Мене так тричі зрізали з локацією в Харкові. Компанії видавали своє обладнання, і типу знаходячись в цьому місті, ніхто не дає гарантії його збереження. Ну, а те, що я не збережусь в ситуації знищення тієї техніки, то таке. І так смішні, типу — переїздіть в Полтаву, це безпечне місто. Сіріозлі?»
