Марія БровінськаУвійти в ІТ
8 грудня 2022, 08:33
2022-12-08
«Десь на 5-й співбесіді ми підійшли одне одному з SoftServe». Знайти та змінити джуну роботу під час війни — можливо! Історія світчерки, яка це доводить
Соня Пахомова — Java-розробниця в компанії SYTOSS, яка отримала свою першу роботу в IT якраз на початку повномасштабного вторгнення. До того дівчина за волею батьків вивчала митну справу та юриспруденцію, згодом — працювала на митниці. Її приклад доводить, що знайти роботу навіть у такі складні періоди, як зараз, — можливо. Ось рецепт успіху від новоспеченої айтішниці.
Соня Пахомова — Java-розробниця в компанії SYTOSS, яка отримала свою першу роботу в IT якраз на початку повномасштабного вторгнення. До того дівчина за волею батьків вивчала митну справу та юриспруденцію, згодом — працювала на митниці. Її приклад доводить, що знайти роботу навіть у такі складні періоди, як зараз, — можливо. Ось рецепт успіху від новоспеченої айтішниці.
Не так сталося, як бажалося
Ще коли я вступала до ВНЗ, то хотіла обрати технічний університет. Але тоді батьки сказали, що «це не для всіх», а от економісти-юристи завжди будуть потрібні. На той момент мені було 16 років, тож із батьками, які все вже вирішили, було важко сперечатись.
Тож я склала ЗНО і вступила на ту спеціальність, з якою «завжди знайдеш роботу».
Так я почала вивчати спочатку «митну справу», а згодом паралельно ще й пішла на друге вище. Друга спеціальність — правознавство.
До другого курсу університету в мене були різноманітні підробітки: від роздачі листівок до офіціантки.
Перша повноцінна робота вже була за фахом.
Спочатку я не вірила, що без досвіду можна працевлаштуватись за спеціальністю, але в мене вийшло. Уже з другого курсу я працювала митним декларантом. Тоді й почала розуміти, що це капець.
Є певний стереотип, що на митниці працюють дорослі (кремезні) чоловіки, для яких твоя думка (коли ти дівчина) — це щось дівоче, лялькове. У реальності десь так воно і було. І це дуже з’їдало мене. У мої 20 років я могла бути почутою тільки з використанням грубого слова та крику. Усе ця система роботи з людьми з важким характером була для мене максимально складною емоційно.
За освітою я можу працювати як митним декларантом, так і митним брокером, інспектором на митниці в Державній службі. На практиці я займалась повним оформленням документів для переміщення товарів через кордон, логістикою, супроводжувала товар від моменту, як його вирішили купити, і до того, як його вже можуть продавати в магазині. А ще оформленням усіх митних декларацій, наглядом за правильною оплатою платежів і податків до держбюджету тощо.
З митниці до IT
Мені завжди цікавішим було все, що пов’язано з математикою, фізикою. На жаль, серед знайомих я не мала нікого, хто б працював в ІТ. Але чомусь я знала, що хочу саме туди. Ідея щось створювати дуже мені імпонувала.
Ще працюючи на митниці, я почала читати книжку «Head First JavaScript Programming: A Brain-Friendly Guide» та спробувала у вільний час удома щось робити.
Загалом мені все подобалося, але чогось бракувало. Далі була спроба підійти до програмування через інтернет. Я дивилась відео на ютубі, проходила тести онлайн. Намагалась визначити, яка мова програмування є найбільш цікавою для мене, бо спитати було нікого. І так я випадково натрапила на базовий курс по Java в Mate academy.
Чому саме Java
Чесно кажучи, я просто загуглила, що є актуальним і потрібним на ринку. Зрозуміла, що це Python, Java, C#. Спробувала Python, але зрозуміла, що це більш легкий варіант Java. Тобто за потреби Python можна легко довчити. C# виявився більш складним для старту.
Тобто я обрала саме Java через рейтинги мов і базовий курс Mate academy, який дав змогу помацати, а не просто прочитати. Пройшовши його, проаналізувала, що більш-менш розумію, мені подобається і я можу. Так пошуки та завершились.
Крізь терни та відрахування
Як не крути, але за три роки в одній сфері ти звикаєш до неї. А особливо — коли ти дуже швидко стаєш гарним спеціалістом (мені досі телефонують і пропонують роботу). А тут нове середовище. Тобі ні в кого спитати поради, а нормально гуглити ти ще до кінця не вмієш. Мислити та міркувати так, як цього потребує програмування, також ще не вдається.
Тобто технічно я була всім забезпечена, а мозок не міг переналаштуватись на роботу в ІТ. Були труднощі, щось не розуміла, щось переглядала. Часто могла в зумі зітхати Богдану (тренеру Mate academy): «Бодя, чому так незрозуміло».
Щоб зрозуміти — разів по десять переглядала матеріал, пробувала постійно щось практикувати, шукала різноманітні приклади. Розуміти вдавалося, поглинаючи максимально велику кількість інформації з різних джерел.
Насправді я вступала в Mate academy двічі. Перший раз від навчання мене відволікали внутрішні катаклізми, які були присутні в той момент у житті. Mate дає дуже класну, чудову базу, але вимагає зосередженості. Тому після першого іспиту мене відрахували. Виправдовуватись можна багато, але відверто — я була не зосереджена.
І з часом постало питання — чи вступати знову, чи закинути цю ідею. Згадую, як тоді одна людина сказала мені: «Ти не переживай, ІТ — то не для всіх». Мене так це зачепило, я чула це вже вдруге в житті. Якщо у когось виходить, то чим я гірша? Тому я проаналізувала свої помилки, чого не вистачило, та вступила вдруге.
Треба прийняти факт, що навчання повного дня в Мейті — це не додаткові курси. А повноцінне навчання 4 місяці. Необхідно бути готовим. З другого разу я успішно їх завершила, працевлаштувалась і випустилась.
Пошук першої роботи в ІТ
Звучить малореалістично, але перший пошук роботи був не таким складним, як другий. Це було в січні 2022 року, усі були ще розслаблені. Думаю, за весь час я відправила близько 300 відгуків на вакансії.
Причому був випадок, коли на інтерв’ю мене змушували перейти в тестувальники.
Десь на 5-й співбесіді ми підійшли одне одному із SoftServe.
Зміна SoftServe на SYTOSS
У SoftServe я мала працювати в support-команді одного великого закордонного клієнта. На жаль, рівно через тиждень, як я працевлаштувалась, розпочалось повномасштабне вторгнення. Клієнт забрав доступи через страх мануального хакінгу.
Під час війни компанія допомагала, як могла. Від житла до фінансової підтримки — за що їм великий респект. Але на моєму четвертому місяці роботи без проєкту я не розвивалась як спеціаліст. Я ніби працювала, отримала зарплатню, але глобальних речей як розробник не робила. А програмування без активного практичного досвіду забувається.
Тобто юридично досвід у мене крапав, але фактично — ні. Ці свої переживання я почала озвучувати в команді. Компанія дійсно шукала варіанти, але війна внесла багато змін. Щоб не гаяти час, я змушена була піти.
Десь місяць-півтора я шукала нову роботу. Відправила ще більше резюме, ніж при першому пошуці роботи. Мабуть, це ще й тому, що то був серпень, коли на ринку праці було дуже мало вакансій. Подавалась не тільки на вакансії в Україні, а й у Польщі. Пам’ятаю, що після деяких співбесід думала, що місце вже моє. На інтерв’ю казали, яка сильна, скільки всього знаю, а потім приходила відмова. Головне в цих ситуаціях — не здаватись і продовжувати пошук далі.
У певний момент я була вимушена знайти тимчасовий варіант підробітку, щоб покривати власні витрати для проживання. Проте згодом нарешті мені прийшов офер від SYTOSS. Я буквально плакала від щастя.
Одразу з першого дня роботи в новій компанії в мене були всі доступи. Тімлід класно адаптував із самого початку, провів онбординг мене на новому проєкті. З другого тижня я вже почала писати код.
Митна справа VS ІТ: у чому різниця?
У сфері митної справи за три роки я вже знала все. Не було такого, що я не можу зробити. І через це ти ніби впираєшся в якусь стіну, певний стоп. Проте в мої 22 роки мені дуже не вистачало ще навчатись і вдосконалюватись. В ІТ підтвердилось, що цього стопу немає. Це постійний розвиток, постійне вдосконалення. Навіть люди, які досягли чималих висот — вони продовжують розвиватись. Тому що сама сфера постійно в стані розвитку. Як не мене, це головна фішка ІТ.
Незвичною є людяність. Я й досі не можу звикнути, що якщо в тебе є якась проблема — то команда тебе підтримує. Такого б точно не було на попередньому місці роботи, бо там кожен сам за себе.
З того, що стало у пригоді з минулої роботи в ІТ — вміння працювати в будь-яких умовах, будь-яку кількість часу та наполегливість. Це допомагало впоратись з інтелектуальним навантаженням, коли ти постійно щось вчиш і працюєш.
Заробітки
На старті в митниці я отримувала менше, ніж на старті в ІТ. На митниці на початку моя зп була 13 000 грн, а в ІТ — $500. Станом на 9 місяць роботи в ІТ я вже заробляю стільки, скільки мала за три роки безперервної праці брокером.
Що порадиш?
Коли ти переходиш зі сфери, у якій була, як риба у воді, як би тобі не подобалась нова сфера — спочатку важко. Це може бути важко, бо залежить від багатьох умов/обставин/чинників.
Головне — робити все можливе, шукати варіанти та навіть не думати про те, що це не для всіх.
«Пастка початківця». 5 найпоширеніших помилок джунів на співбесідах та як їх уникнути
Напевно, кожен хоч раз у своєму житті переживав ситуацію, коли після співбесіди замість запрошення на роботу приходила відмова. «Як же так? Це несправедливо!», — чимало з нас корили долю і не розуміли, що пішло не так. Катерина Нікітіна, SoftServe IT Academy Recruiter, розповіла про п’ять найпопулярніших помилок кандидатів-початківців на співбесідах.
«Я не шукав роботу, мене звабили. Team Lead мене змусили стати». Історія Senior AQA, який увійшов в IT у 39 років, і вже 10 років про це не жалкує
Діма Наумов — Senior AQA в Capgemini Engineering. 10 років він працює тестувальником, і готовий ламати всі можливі стереотипи про вхід в IT. Діма став айтішником у 39 років, залишивши успішну кар'єру в фінансовому світі та продажах.
Свою історію чоловік розповів dev.ua.
У 18 років «захантив» SoftServe, у 21 — відкрив власну компанію. Історія львівського IT-вундеркінда
Гліб Щур — випускник кафедри систем штучного інтелекту НУ «Львівська політехніка». На молодших курсах його запросила на роботу IT-компанія SoftServe, де він працював майже 3 роки розробником у R&D-відділі. А вже у 2021 році Гліб заснував власну компанію та став CSO у 21 рік. Розповідаємо історію львівського «самородка».
