Війна

На днях наш журналіст побував на полігоні, де організація Dronarium, яка спеціалізується на БПЛА, проводила тестування дронів на оптоволокні в умовах ускладненої місцевості. Сама технологія — не нова. Її вже не перше десятиліття використовують як складову оптоволоконних шнурів, через які проходить Інтернет-з'єднання. Війна в Україні «вдихнула» в технологію «нове життя». Сьогодні як ми, так і ворог активно використовуємо її на фронті. Далі в репортажі ви дізнаєтесь, чому оптоволокно знову стало актуальним, які особливості його застосування та що буде, якщо заплутатися в його майже невидимих нитках.

Починаючи з вересня, Китай уже вкотре посилює санкції та вносить зміни в експорті стосовно дронів і деталей до них. І це не може не торкнутись виробників дронів в Україні, частина компонентів до яких надходить із країни «центра всесвіту».  Чотири представники українських виробників безпілотників поділились із dev.ua своїми спостереженнями, чи стикаються вони з обмеженнями, як виходять із ситуації та чим санкції загрожують Україні.

В’ячеслав Єжов, брат розробника «S.T.A.L.K.E.R. Чисте небо» Володимира «Fresh» Єжова, який загинув у 2022 році під Бахмутом, захищаючи Україну від російського вторгнення, розповів, що він був би вдячний за те, як S.T.A.L.K.E.R. 2 просуває українську культуру.

Минулого місяця техпідприємець Ярослав Ажнюк порушив цікаву тему, порівнявши венчурні інвестиції в його стартап Petcube і в український defense-tech за 2,5 роки повномасштабної війни. Виявилося, що стартап «виграв». Тобто в лазер для гри з котами інвестори вірять більше, ніж, скажімо, в дрон на оптоволокні, який знищує окупантів. Здавалося б, західні інвестори зараз мали б люто цікавитися українським miltech, який блискавично розвивається через виклики війни й має змогу перевіряти продукт практично на полі бою. Однак бажаного «буму» не спостерігається.  Тому ми разом з інвесторами, профільними експертами, учасниками українського венчурного ринку та державного сектору вирішили розібратися, чому так відбувається та що робити українським компаніям, щоб більше зацікавити інвесторів.

16-річний Тимофій Мешков навчається у звичайній харківській школі і ніхто з його родини не має жодного відношення до енергетики. Проте юнак каже, що він поступово прийшов до дослідницького життя. Йому завжди подобалось програмування, математика та фізика і зараз він вже розробив проєкт можливості розміщення трансформатора під землею з дотриманням теплового режиму, щоб захистити енергосистему від ракетних обстрілів та шахедів. Це був перший глобальний проєкт Тимофія, з яким він виборов золоту нагороду на  Варшавській міжнародній виставці винаходів (International Warsaw Invention Show, IWIS) в жовтні, де брав участь як резидент Малої академії наук України. Він розповів dev.ua, як це може працювати, скільки знадобиться коштів, щоб перенести трансформатори під землю і з якими складнощами доведеться зіткнутись.