Війна

На початку червня військова медикиня Вікторія «Торі» Гончарук очолила AB3.Tech — платформу військово-цивільних партнерств у сфері оборонних технологій, створену Третім армійським корпусом. А вже за кілька тижнів вона вирушила на свій перший великий міжнародний захід у новій ролі — один з найбільших івентів у галузі оборонки Eurosatory-2026 у Парижі.  Відразу після повернення з форуму, на якому AB3.Tech досягла важливих домовленостей з іноземними оборонними компаніями, Вікторія знайшла час поговорити з журналістом dev.ua. Ми детально розпитали її про завдання у AB3.Tech, роль платформи у налагодженні зв’язків між deftech-виробниками та військовими, а також бойовий шлях і попередній бекграунд. 

«Я чув легенду, що у давні часи, ще до початку Великої війни, можна було дзвонити один одному на мобільний та розмовляти без інтернету та месенджерів», — написав якось у соцмережах радник міністра оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов. У коментарях до цього допису він пояснив, що, як і багато тисяч українських військових, він має систематичну проблему з інтернет-магазинами, банками, держорганами та комунальними службами. «Вони дзвонять на мобільний, а для мене його „немає“ з початку війни», — додав «Флеш». 

Український defense tech продовжує рости швидше за будь-яку іншу галузь вітчизняного IT — і водночас стикається з викликами, яких у мирній індустрії просто не існує. Що сьогодні найбільше турбує виробників? Яких фахівців їм бракує? Які технології переоцінені, а які визначать хід війни через кілька років? У циклі «7 запитань до deftech-CEO» ми ставимо однакові сім запитань керівникам українських defense tech-компаній, щоб показати, чим насправді живе український miltech. Героїня цього випуску — Chief Product Officer компанії SKIFTECH Анастасія Мельникова.

Масштабний рейд силовиків на одного з найбільших виробників дронів в Україні, мільйонні збитки через вимушений переїзд, логіка Дія.City проти звинувачень в «обналі» та деталі купівлі «Бабеля». dev.ua публікує максимально детальний переказ пресконференції Олексія Бабенка, засновика Vyriy.

У Threads мобілізований айтівець із ніком oncceuponatime_dude веде щоденник про те, як опинився у війську. Ми вже розповідали про його досвід від «лагідної бусифікації» і ночі в казармі ТЦК до першого дня у батальйоні.  У другій частині зізнань і відкриттів айтівця він розповідав про БЗВП, «губні НАТівські постріли» та «гру в штурмовиків». У третій частині щоденника айтівець поділився думками про те, чому бусифіковані не тікають з армії, наскільки різні умови служби в штабних і піхотинців, та зброю у ковдрі. Четверта частина його спостережень — про залякування у війську та передислокації підрозділу не без сюрпризів.  П’ята частина відвертостей — про залякування у війську, втрати та життя прифронтового міста.  Нині — шоста порція зізнань та відкриттів — про думки про СЗЧ, страх переводу в піхоту та бажання втекти з України.

Останні комбіновані атаки на українську столицю чітко підсвітили катастрофічну тенденцію, яку більше неможливо ігнорувати. Російська армія вирахувала головне вразливе місце нашої системи протиповітряної оборони — фізичний дефіцит протибалістичних ракет класу PAC-2/PAC-3.