💰 Хочеш вільно розраховуватись криптою? Trustee Plus - криптогаманець і платіжна картка 💳👉
Вікторія ГорбікРабота
10 октября 2024, 09:00
2024-10-10
«Я навіть бороду поголив, бо, може, хтось думає, що контужений чи неадекватний». Історія демобілізованого айтівця з 20-річним досвідом, який зіткнувся зі стелею в пошуку роботи
З початку повномасштабного вторгнення Senior PHP-розробник Тарас Епік приєднався добровольцем до захисників України, отримав позивний «Бабай» і майже два роки служив у лавах ЗСУ. На початку 2024 року він звільнився з армії й відтоді намагається повернутись до цивільного життя й після закриття проєкту, на який він повернувся, знайти роботу в IT за своїм фахом.
Тарас розповів dev.ua про свій шлях в армії, що підштовхнуло його полишити лави ЗСУ і з якими складнощами він стикається в пошуку роботи.
Тарас Епік із Дніпра 25 років тому почав вчитись компʼютерних наук у Національній металургійній академії України (нині Український державний університет науки та технологій). Як він розповідає, так вийшло, що, коли після закінчення школи настав час вступати у ЗВО, Тарас трохи запізнився з документами, і це був єдиний заклад, який ще приймав документи.
«У НМетАУ металургії в мене не було, проте разом із фізикою й економікою тоді непогано викладали компʼютерні мережі, бази даних і програмування на C++», — згадує Тарас.
Ще під час навчання розробник деякий час працював на фрилансі, потім влаштувався на Дніпровський металургійний завод ім. Петровського, програмував керування процесами у доменних печах. За PHP айтівець взявся вже після випуску з університету і, як він каже, тоді остаточно визначився зі спеціалізацією та перейшов на web. Працював з американськими компаніями, українськими бізнесами, які вийшли на ринок Великої Британії, робив дейтінг-сайти та навіть соцмережу Baaz по типу Facebook для арабських країн. За майже 20 років роботи Тарас працював над багатьма високонавантаженими проєктами, деякі з яких на кшталт міксів відеошерінгу та соцмережі Openfilm та Filmnet, сайту знайомств Wishdates та арабської соцмережі Baaz вів із нуля. На жаль, на цей час ці проєкти з різних причин закриті.
Коли втрутилась війна
Карʼєра Тараса успішно йшла вгору. Уже у 2007 році він займав сеньйорну посаду і досяг пристойних заробітків, але все змінилось у лютому 2022 року. На другий день повномасштабної війни він вирішив піти в ТРО, але потрапив, як він каже, в іншу чергу.
Пішовши за покликом захищати країну, Тарас опинився у 60-й окремій механізованій Інгулецькій бригаді, яка вже за тиждень була на Херсонському напрямку, з кінця грудня 2022 року на Донецькому напрямку, в основному в районі Соледару, потім Бахмуту й пізніше Часового Яру. На початку повномасштабної війни в підрозділ набирали людей.
Не маючи бойового досвіду, але з IT-бекграундом, Тарасу вдалось потрапити до бригади спочатку як звʼязківець. На третій місяць служби він отримав змогу застосувати у війську свої технічні знання, виконуючи роботу, близьку до DevOps.
Під капотом
Перехід від сидячої роботи до служби в армії дався Тарасу відносно легко. Так, за його словами він схуд зі 120 кг до 108 кг, але цей процес почався ще за два місяці до повномасштабного вторгнення, коли айтівець почав активно займатись спортом. Крім того, у цьому Тарасу допомогло і його хобі — подорожі та зимові сходження в гори. З 2017 року на рахунку айтівця вже були близько 15 вершин, від 2000 метрів до понад 5000 метрів, які, як каже Тарас, пустили його до себе.
Саме завдяки його пристрасті до походів, за словами айтівця, буття в наметі не було для нього страшним. І він каже, що у спальному мішку може спати, де доведеться.
Але без нюансів, як він каже, також не обходилось. Через астму Тарас не міг бігати швидше та довше багатьох інших військових. Але він зазначає, що на якість служби це не вплинуло. «Насправді ніхто про мою астму не знав, та й виявилося, що серед навколишніх 60% були ще менш витриваліші», — згадує Тарас.
Тарас розповів, що маючи формальну посаду оператора звʼязку, він зробив певну карʼєру у бригаді, доріс до штабу бригади і його відрядили до основного чи передового командного пункту бригади, де він мав змогу час від часу бачити багато відомих генералів. Інколи йому доводилось бувати й на тиловому командному пункту бригади, але не так часто.
На щастя, за роки служби Тарас не отримав важких поранень, хоча його підрозділ бував у «гарячих» точках на півдні та на Донбасі. Айтівець втратив багатьох побратимів і були ситуації, коли його самого рятував тільки стіна та бронежилет, а також випадковість і везіння. На щастя, Тарас відбувся тільки подряпинами чи спаленими від тертя пальцями, коли тримався за мотузку під час падіння.
«Навіть декілька днів у Бахмуті надовго запам’ятовуються, а ще завжди потрібно мати на увазі „дружній вогонь“, бо чи випадково, чи ні, але тебе може вбити навіть не ворог, адже не всі наші поводяться зі зброєю як слід», — говорить він.
Переломний момент
У перший рік повномасштабної війни з відпусткою в Тараса не складалось, і родину він побачив лише на початку березня 2023 року.
Якось під час таких рідких зустрічей із близькими, у 2023 році, молодша донька Тараса запитала в нього, а чому саме він воює в армії, а багато інших чоловіків ні. І навіть пояснення мами, що тато боронить нашу батьківщину, не заспокоїло дитину. І це був один із «дзвіночків», які сигналили Тарасу, що він потрібний сімʼї.
Це стало першим поштовхом до думок про звільнення з армії. Згодом, після кожного випадку на фронті, який, за словами Тараса, невдало закінчувався, до нього приходили думки, що могло статись так, що за кілька секунд чи хвилин діти могли вже ніколи не побачити батька.
Про гроші
Іншою причиною повернутись до цивільного життя стала фінансова сторона питання.
Усі знають про те, що бійцям платять 100 000 грн на місяць, фактично навіть 120 000 грн. Але не будь-яким військовим і за певних умов. Захисники, які служать у тилових частинах, отримають значно менші гроші. Тарас розповів про це на власному прикладі.
За його словами, в перші місяці повномасштабного вторгнення їм платили повну суму максимальної винагороди. Крім того, компанія, у якій він працював перед службою, перша арабська платформа соцмереж Baaz, продовжувала виплачувати айтівцю зарплату ще близько пʼяти місяців. Проте й витрати були значними, починаючи від спорядження, мавіків і тепловізорів, і закінчуючи ремонтом власної автівки, яка разом із Тарасом відправилась в армію, і досі, навіть після його звільнення з лав захисників, продовжує допомагати його побратимам.
Потім компанія припинила виплати, але запропонувала Тарасу повернутись до роботи після закінчення служби. Згодом зарплата військового почала стрімко зменшуватись. За ризиковані роботи разом із преміями та доплатами, за словами Тараса, він отримував до 50 000 грн на місяць. А в найгіршому варіанті виходило не більше 20 000 грн.
«У мене троє дітей, і витрати з’являються постійно», — говорить айтівець. Це стало наступним поштовхом для звільнення зі служби.
Повернення
У січні цього року Тарас звільнився з лав захисників (а за наявності трьох дітей він мав таке право згідно зі статтею закону «Про військовий обов’язок і військову службу»). Кілька місяців він ще встиг попрацювати в компанії Baaz, реалізувати доволі цікавий функціонал для соцмережі, але вже в травні цей проєкт, на який айтівець так сподівався повернутись, закрився.
За словами Тараса, наступний місяць він навіть не намагався шукати роботу, відновлювався. «Тепер думаю, може, дарма», — говорить він. Згодом айтівець почав ходити по співбесідах, оновив і підтягнув знання та власний стек, але продовжував отримувати відмови.
Терени пошуків
За більш ніж три місяці пошуку Тарас, за його словами, відгукнувся на безліч вакансій на Djinni чи Linkedin, проте побував лише на шість повноцінних співбесідах. За словами айтівця, він подавався як до українських, так і до міжнародних компаній, зокрема, ізраїльських і литовських, не відмовляється від тестових, якщо на виконання піде від двох до п’яти годин, а також, якщо вони айтівцю цікаві.
«Якщо вже якесь зовсім банальне тестове, то краще вже хай пропонують live coding, — говорить айтівець, — відкрию редактор і напишу, що треба».
Причини, які вказували рекрутери, відмовляючи Тарасу в офері, здебільшого зводилися до кількох:
Зазвичай кажуть, що «є більш релевантні кандидати» чи що просто «не готові продовжувати процес».
Один раз HR передала, ніби Тарас не відповів на 50% запитань, проте вона не була присутня на технічній співбесіді й сказала таке, коли я поцікавився про детальний фідбек, бо перша її відмова звучала як попередній варіант.
Двічі ще на етапі листувань із HR-ми айтівцю повідомляли, що не можуть платити заявлені ним гроші.
Одна HR дійшла висновку, що рівень англійської не такий, як їм треба, бо айтівець сам сказав, що 2 роки не мав розмовної практики, проте, за його словами, знання ніхто не перевіряв.
Одна зі співбесід була з однією українською компанією, яка наразі має офіс в Польщі (Тарас не повідомив її назву). У розмові в айтівця спитали, чи згоден він працювати з росіянами, які виїхали з країни-агресора. «Я сказав, виїхали — то й добре», — говорить Тарас. Після технічної співбесіди, яка була українською, хоча було вказано, що мова спілкування буде російська, відмовили (1-й варіант відмови), ще й додали, «щоб не поминав лихом».
Айтівець каже, що вже навіть розглядає думку, щоб знизити власні зарплатні очікування, які, за його словами, і так на нижній межі його стеку та тайлту. У міжнародних компаніях він озвучує бажану зарплату у $5000–6000, в українських на рівні $4000.
Замість висновку
Шукаючи роботу, Тарас спілкувався з багатьма знайомими айтівцями. Як він розповідає, за їхніми словами, у компаніях зараз дуже мало наймають нових спеціалістів. Але колишній військовий не здається і, як він сам каже, продовжує експериментувати з пошуками роботи. Зокрема, міняє формати резюме для різних ринків.
Запускай код прямо в браузере: лучшие онлайн-компиляторы для C++, PHP, Python, Java, C#, Go и не только
Не всегда есть доступ к любимой IDE или время на ее запуск. Но когда нужно быстро проверить какой-то простой функционал или воплотить новую идею, пригодится онлайн-компилятор.
#Всратівакансії. ТОП-5 предложений о работе, над которые высмеивают айтишники
Количество вакансий в IT с началом войны сократилось, но шедевров среди них не стало меньше. dev.ua обычно попросит дизайнера Анну Лазурко, которая регулярно публикует в своем LinkedIn вакансии со странными и корявыми описаниями и требованиями, делать подборку из таких «шедевров». Вот здесь можно почитать первую, вторую и третью подборку.
Нынешняя подборка создана dev.ua с помощью хорошо известного в LinkedIn хэштега #сратовакансии. Наслаждайтесь!
Мануал для джуна. Python Developer: вопросы на собеседовании, практические задания и советы для начинающих
Джунов, которые ищут работу, проходят кучу собеседований и получают отказы вместо оффера, во время войны стало больше. А все потому, что к собеседованиям необходимо тщательно готовиться.
dev.ua продолжает серию материалов о том, что нужно знать джунам для прохождения собеседования и получения вожделенного оффера от первого работодателя.
Александр Ковтунов, Python Software engineer компании Ajax Systems, который также проводит собеседования для junior- и middle-специалистов, рассказал о профессии Python Developer и дал советы, как начинающим присоединиться к профессии.
Мануал для джуна. Что нужно знать начинающему, чтобы устроиться маркетологом в IT-компанию: 30 вопросов и советы от опытного специалиста
Джунов, которые ищут работу, проходят кучу собеседований и получают отказы вместо офер, во время войны стало больше. А все потому, что к собеседованиям необходимо тщательно готовиться. dev.ua начинает серию материалов о том, что нужно знать джунам для прохождения собеседования и получения вожделенного офера от первого работодателя.Маркетинг специалист IT-компании Universe Екатерина Скрипка рассказала, что нужно знать и как удачно пройти собеседование в IT-компанию начинающим маркетологам.
Хотите сообщить важную новость? Пишите в Telegram-бот
Главные события и полезные ссылки в нашем Telegram-канале