HR Generalist Анастасія Ярошенко підняла цікаву тему: як одночасно на ринку праці може виникати й дефіцит кадрів, і нестача роботодавців? Чому, власне, одні не знаходять інших?
HR Generalist Анастасія Ярошенко підняла цікаву тему: як одночасно на ринку праці може виникати й дефіцит кадрів, і нестача роботодавців? Чому, власне, одні не знаходять інших?
«Уявіть собі таку ситуацію: Іван, досвідчений спеціаліст, шукає роботу вже кілька місяців. Він знає свою справу, постійно підвищує кваліфікацію, і, на перший погляд, його резюме виглядає ідеально. Але він все одно не може знайти ту саму роботу, яка б відповідала його цінностям і потребам. На іншій стороні цього ж ринку праці є компанія XY, яка вже кілька місяців не може знайти відповідного кандидата на ключову позицію. Вони провели десятки інтерв’ю, переглянули сотні резюме, але все одно не можуть знайти „свого“ фахівця. Як таке можливо? Як одночасно можуть існувати дефіцит кадрів і дефіцит роботодавців?», — зазначила вона у дописі на LinkedIn.
Анастасія спробувала пояснити цей феномен.
Ситуація кандидатів. Багато фахівців, як Іван, зараз не просто шукають роботу. Вони шукають сенс. Для них важлива не лише зарплата, а й корпоративна культура, цінності компанії, можливості для розвитку та work-life balance. Навіть у складних умовах війни й економічної нестабільності, багато хто звільняється, якщо їхні особисті цінності не збігаються з цінностями компанії. Щобільше, географічна мобільність стала обмеженою, і багато хто прагне віддаленої роботи, щоби бути гнучким у цій непередбачуваній реальності.
Погляд компаній. Компанія XYZ, як і багато інших, зараз шукає універсальних фахівців. Бюджети скорочуються, а вимоги до працівників зростають. Роботодавці хочуть бачити в одному співробітнику навички трьох різних спеціалістів. Водночас вони не завжди готові наймати новачків, бо потрібні миттєві результати. З іншого боку, багато кандидатів мають завищені очікування, особливо на початку своєї кар'єри. Вони порівнюють себе з найкращими в індустрії, не завжди оцінюючи реальний стан ринку.
«Парадокс ринку праці. І ось ми маємо цей парадокс: одночасно є й дефіцит кадрів, і дефіцит роботодавців. Вони шукають одне одного, але все ж не можуть знайти ідеальний метч. Це розрив між очікуваннями й реальністю, який потребує обговорення та розуміння», — зазначила фахівчиня.
Анастасія запитала у фахівців із наймання й айтівців, чи стикалися вони з подібними ситуаціями.
Ось що кажуть інші спеціалісти.
«Це дійсно так. До того ж маємо ще таке „неспівпадіння“: ринок праці змінився структурно. І, наприклад, ми маємо ВПО з Маріуполя, який раніше працював на металургійному комбінаті. А тепер мешкає на заході держави, де не може знайти роботу за фахом через брак таких великих підприємств. І тут постає, з одного боку, питання готовності перекваліфікації самої людини, а з другого — готовності компаній навчати», — зазначили фахівці Work.ua.
Data analyst, Python Анна К. каже, що у 100% випадках вимоги в вакансії не відповідають потрібному функціоналу в роботі для кандидата. «У 80% випадках роботодавець шукає ідеального кандидата, але не готовий йти на умови кандидата. Наприклад, робота лише в офісі, вік до 35 років, відчутність або наявність дітей та інше. Найбільше мене дивує вимога англійська на рівні С3, коли ти пишеш один лист на рік англійською. Або робота лише в офісі зі штрафами при запізненні в умовах повітряних тривог. Робота — це не все життя. В Україні відсутнє право людей на життя, лише робота й усе», — пише вона.
Антон Опря, Software Team Lead/Software architect, констатує, що вилізає боком завищений попит перед війною. «Коли залізло в IT багато людей. Дурні гроші. Зараз виявляється, що ідеальне CV Івана — тільки на папері. Бо вимог особливих не було. Руки, ноги, голова є значить можна клієнту Івана продати з націнкою. І народилося багато дутих фахівців і начебто з досвідом, але без особливих навичок. Перебільшення значення софт скілів призвело до того, що технічному спеціалісту було важливіше вміти себе продати, ніж щось реально знати, ну і так гарне CV. Тепер так бюджети не дозволяють мати два Івана, де й одного багато. І треба не універсальний Іван, але Іван, який би мав бути й раніше, але який вміє все, згідно з посадовими обов’язками, а не тільки те, що йому подобається», — каже він.
Сергій Гурський, IT Infrastructure & Operations, каже, що, на жаль, реальність трішки інакша. «Замість «Компанія XYZ, як і багато інших, зараз шукає універсальних фахівців. Бюджети скорочуються, а вимоги до працівників зростають. Роботодавці хочуть бачити в одному співробітнику навички трьох різних спеціалістів.» Насправді так: «Компанія XYZ, як і багато інших, зараз, як і раніше, шукає універсальних фахівців. Бюджети не збільшувались раніше й не будуть збільшуватись зараз, а вимоги до працівників зростають. Роботодавці хочуть бачити в одному співробітнику навички трьох різних спеціалістів.», — каже він.
Сувора правда життя, за його словами, у тому, що бізнес не був готовий платити гідну зарплату за ринком: як раніше, так і зараз. «До війни я працював в агро, ритейлі й інших сферах. І точно можу сказати, що штатні ІТ-спеціалісти отримували зарплату на нижній межі ринку. Навіть не середній цінник. Тому реальність така, що як не платили раніше, так і зараз не платять, зате прикриваються різними „обставинами“. Достатньо подивитись фінансову звітність компаній, і виявиться, що насправді не все так погано… Бізнесу треба подумати дуже добре, бо за одне „дякую“ в контексті постійно зростальних цін, люди вже працювати не будуть», — переконаний він.
Software Engineer Артур К. каже, що ситуація на ринку праці схожа на ситуацію на сайтах знайомств. «Коли тільки від десятки до вісімки й від одиничок до трійок легко находять собі пару. Хто посередині — тим несолодко через установки, які наведені в пості», — каже він.
