Після пандемії COVID-19 віддалений формат роботи став «базовим» для більшості організацій у світі. Однак зараз бізнеси активно обговорюють, а деякі й запроваджують повернення працівників до офісного формату. Та підходи до організації роботи зазнали надто великих трансформацій, тому компаніям таки доводиться йти на компроміс.
На роботу в офіс: ходити чи ні
«Першою ластівкою» в поверненні працівників до офісу став Ілон Маск. На початку літа 2022 року працівникам Tesla надійшов лист-ультиматум від мільярдера, у якому він вимагав повернення до офісної роботи. Якщо люди ігнорували вимогу — це прирівнювалося до заяви на звільнення. Цю ж практику Ілон повторив після придбання Twitter і його трансформації в Х. І зараз ми бачимо, що, на його думку, принаймні частково, підтримали щонайменше 50% лідерів і бізнесів, серед яких Amazon, Meta, Google, Dell, Adobe, Linkedin, IBM і багато інших.
Багато компаній усе ж не готові до таких кардинальних вимог і запроваджують гібридний формат роботи, за якого працівники повинні бути в офісі два або три дні на тиждень. Зараз таку практику провадять 75% компаній зі списку Fortune 100. У такий спосіб вони підтримують загальну тенденцію, але водночас залишають простір для комфорту працівників, до якого вони звикли за 5 років.
9% взагалі поставили питання руба: офіс або звільнення. Серед них — компанія Nothing, яка зобов’язала своїх працівників з’являтися в офісі 5 днів на тиждень, чим спричинила багато дискусій. Проте яким би не був їхній результат, стає очевидно, що незабаром більшості працівників все ж доведеться відвідувати офіс щонайменше кілька днів на тиждень.
Чого прагнуть роботодавці
Коли йдеться про відвідування офісу, на поверхні лежить теза про ефективність роботи працівників. З огляду на скарги про перепрацювання та геометричне зростання відеодзвінків із сумнівною ефективністю, план 90% компаній, а особливо тих, які мають офіси, повернути людей із ремоуту до кінця 2024 року виглядає логічно. Окрім того, до пандемії компанії підписували договори оренди на 10–15 років, і ці інвестиції потрібно виправдовувати. Тим паче, що вони вкрай немалі: в Нью-Йорку офісний простір на одного працівника коштує до $16 000 доларів.
Та йдеться не лише про потребу використати вкладені в офіси гроші — офлайн-робота дає для бізнесів багато переваг, які сприяють їхньому зростанню:
-
Підтримка корпоративної культури
Більш ніж половина з 15 000 керівників стверджують, що корпоративна культура складає понад 30% ринкової вартості їхніх організацій. Дослідження Harvard Business Review підтвердило їхню тезу: у проміжку 10 років доходи компаній із сильною корпоративною культурою зросли у чотири рази більше, ніж в інших.
Робота пліч-о-пліч і постійний контакт із колегами робить команди більш згуртованими, комунікацію — легшою, а обмін знаннями — швидким та ефективним. Окрім того, куди легше проходить онбординг нових працівників, які в умовах дистанційної роботи можуть почуватися ізольованими. Також не слід забувати про соціалізацію, яка може дати додаткові емоційні бонуси для кожного працівника.
- Кращий менеджмент
Фізична присутність працівників дає змогу керівникам краще аналізувати процеси, швидко реагувати на виклики та оперативно вносити корективи у роботу команд. Завдяки цьому людські та фінансові ресурси бізнесу використовуються більш раціонально, а проблеми не залишаються поза увагою впродовж тривалого часу.
- Інновації та креативність
Як показав експеримент, проведений у Стенфорді, команди, які працюють в офісі разом, генерують на 15–20% більше ідей, аніж команди на ремоуті, коли йдеться про пошук розв’язання конкретної проблеми.
В офісній атмосфері куди легше організувати брейншторм, провести стратегічну сесію чи обговорити шляхи втілення цікавих ідей. Це критично важливо не лише для «здоров’я» компанії, а і її можливостей рухатися вперед і розвиватися.
Чи погоджуються розробники з роботодавцями
Як показало опитування, більш як половина фахівців технологічного світу вподобали віддалений формат роботи та сподіваються, що цю свободу вдасться зберегти. Зокрема, результати виглядають так:
- 63% ІТ-спеціалістів не хочуть мати прив’язку до локації;
- 54% розробників хочуть працювати віддалено;
- лише 4% фахівців готові ходити в офіс 5 днів на тиждень;
- 13% готові змінити робоче місце, щоб зберегти можливість працювати віддалено.
Коли ж у них запитали, які переваги віддаленого формату вони вважають ключовими, вони вказали на такі плюси:
Підвищення ефективності. 68% розробників вважають себе більш продуктивними та зосередженими. Середній час кодування на день зменшився з 64,2 хвилини на день (2020) до 59,9, хоча тут свою роль також зіграли АІ та інструменти автоматизації.
Баланс між роботою та життям. В останні роки показник працівників, які скаржаться на вигорання, суттєво зменшився, і фахівці переконані, що це пов’язано з віддаленою роботою.
Економія часу та грошей на дорогу. Дорога в офіс автоматично означає додаткові витрати часу та фінансів. Натомість робота з дому дозволяє не тільки зекономити гроші, а й залишити більше часу на себе, що також мотивує працівників до ефективності.
Золота середина: глобальне наймання ІТ-фахівців
Для українського IT-сектору питання організації роботи стає ще більш складним. Відключення електроенергії й інші фактори ускладнюють забезпечення стабільності бізнес-процесів, однак компанії адаптувалися до зовнішніх факторів і зберегли темп роботи.
Згідно з даними Alcor, 85% програмістів працюють віддалено, проживаючи в Києві (36%), Львові (18%), Дніпрі (6%), Одесі (4%) та Харкові (3%). Вони покладаються на альтернативні джерела живлення (генератори, екофлоу тощо), а також оптоволоконні інтернет-мережі та системи Starlink, які забезпечують стабільний доступ до інтернету. Стійкість, адаптивність і висока якість послуг українських фахівців переконали іноземні ІТ-компанії залишитися на українському ринку, принаймні 84% із них обрали саме таке рішення минулого року. Міжнародні ІТ-компанії продовжують наймати фахівців в Україні (), адже можливості переважають ризики, завдяки чому ми залишаємося третьою за популярністю локацією на європейському континенті після Великої Британії й Іспанії.
Що стосується повернення в офіси, то гібридний режим роботи, скоріш за все, буде довготривалим стратегічним рішенням. З одного боку, офісний формат має свої переваги, з іншого — безпека працівників залишається пріоритетом номер 1. Українські ІТ-компанії вже чудово пристосувалися до всіх умов та викликів і забезпечують безперервність бізнес-процесів у будь-яких обставинах. Гнучкість — це суперсила, яку український бізнес опанував на всіх рівнях. Alcor, наприклад, має головний офіс і коворкінги в різних містах, які є місцями фасилітації командної роботи, брейнштормінгу, а також забезпечують працівників безперебійним світлом та інтернетом у випадку відключень.
Український IT-сектор уже показав свою здатність не лише виживати в умовах кризи, а й запускати нові проєкти та бути націленими на розвиток. Попри всі виклики, IT залишається одним із найстабільніших експортних напрямків економіки, що підкреслює його стратегічне значення для країни. Можливо, офісний тренд українські ІТ-компанії через обставини не підтримають, але точно не пастимуть задніх, коли йтиметься про якість, розвиток та інновації.