💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Марія БровінськаРабота
11 декабря 2023, 08:10
2023-12-11
«Если взглянуть на IT, то оно в Украине так и не зародилось». Украинский дизайнер, который долго не может найти работу и подрабатывает барменом, охарактеризовал IT-рынок. Мнение одного айтишника
User Interface Designer Максим Кондратьев, ныне празднующий свое 30-летие, долгое время находится в поиске работы. Именно он является активным поставщиком контента для рубрики #вакансии, которую ведет dev.ua. Парень подвел итоги последних лет в свой юбилей и охарактеризовал современную IT-отрасль. Дальше — его прямая речь.
User Interface Designer Максим Кондратьев, ныне празднующий свое 30-летие, долгое время находится в поиске работы. Именно он является активным поставщиком контента для рубрики #вакансии, которую ведет dev.ua. Парень подвел итоги последних лет в свой юбилей и охарактеризовал современную IT-отрасль. Дальше — его прямая речь.
Сегодня мне 30 лет. Последние годы запомнились как ад. Раньше часто мечтал о друзьях, как в рекламе Coca-Cola, смотрел в окна квартир, где все свое, уютное, без извлечения. Где стоит большой монитор на рабочем столе и люди с уютом и котом работают. Сейчас уже ни о чем не мечтаю. Любая лампочка перегорает. Эти годы приблизили меня к раннему среднегодовому кризису, который у разных мужчин проходит по-разному: кому-то незаметно, а мне — наоборот, переоценка ценностей, людей, ситуаций.
Друзья — не друзья, политики неизменны даже во время жестокой войны. Например, выражение «друзья познаются в беде» для меня ничего не значило, пока не оказался на самом дне, и помогли те, от кого не ожидал, и отвернулись те, которые были с детства.
Работа. За время войны в Украине действительно коллапс, а безработица только растет, и не только в IT. А если и взглянуть на IT, то оно в Украине так и не зародилось, даже на россии есть компании с экосистемами как «Мейл», «Яндекс», «Сбер». Компании нацелены на внутренний рынок и нанимают своих людей и свободно общаются на своем языке. У нас 100500 типа международных компаний, а по факту посредники, условно покупающие проект на upwork за $2000, а продающие за $800 украинцу, причем требуют одновременно несколько должностей и еще advance English.
Уже невозможно воспользоваться украинским в команде, потому что она интернациональна: Африка, Индия, Казахстан, Украина. А вне IT остались тысячи дешевых работ, требующих сверхопыта. Многие не были готовы к этому, поэтому в Украине властвует мафия 100500 разных казино (реклама их повсюду: транспорт, борды — будто это норма), ставки на спорт.
Посмотрите, что популярно в боксах пополнение счета. Мошенники и воры в гемблинге, политике, на улице. Идет национальный упадок, как ни крути, все мы, кто не вцепился зубами в крупные компании, вынуждены играть в голодные игры. 70% зарплаты отдавать за квартиру, 20% на долги, и это не вся сумма, чтобы хотя бы 10% оставить на проезд и дешевые макароны.
Цвета и атмосфера бледнели, как книга «Смертельные реликвии». Я подрабатываю барменом и вижу, как официанты бьются между собой за столы, чаевые и доедают за гостями — иначе не выжить. В то время, политики, видимо, уже знают аналитику, что война проиграна, поэтому и в открытую воруют деньги как в последний раз. Война держится только на людях. Зачем вкладывать им деньги в дроны, если можно открыто положить условную брусчатку и отремонтировать то, что не требует ремонта, за сумасшедшие миллионы. Мое мнение не популярно, но с такими политиками ни победы, ни светлого будущего. Из непопулярного: я не хочу вступать в ЕС. Членство вовсе не означает развитие, скорее всего, наоборот, принимать необдуманные несовместимые законы, вытесняющие последние капли из народа. Надеялся что война изменит что-то, но нет, это наоборот развязало руки у власти.
Мужчины чувствуют себя, будто нарушили закон, где из страны не уедешь, и из дома страшно выйти, потому что набрызгают перцовкой в глаза, скрутят руки и украдут, или неудачно найдешь в спортзал, или в магазин. Страх. 90%, если на большее, что не поведешь домой или будешь иметь статус «пропавший бесследно», потому что постсоветские командиры не жалеют собственных людей. Это все как дополнительный уровень в голодной игре.
По факту, живешь себе, счастья нет, весь мир видишь из окна, работаешь, чтобы выжить. Мечтать не дают, повсюду нечестные люди так и хотят на**ать тебя. Это называется «вышел из айти-пузыря в мир простых профессий, и как здесь живут».
Теперь я понимаю, почему украинцы ходят с пустыми глазами, они живут на грани всего и без надежд. Если ты не понял этот пост и считаешь это нытьем, то что ж, я рад, что у тебя все хорошо. Просто я уже ни на что не надеюсь. С днем рождения меня, проведу я его наедине.
В комментариях к сообщению Максима айтишники поздравляют Максима с юбилеем и в большинстве своем разделяют его мнения. Кроме этого, дают ценные советы по успешному трудоустройству: в частности, советуют улучшить английский.
Айтишники скучают по довоенным «плюшкам» и бонусам. Однако порезали мотивационные пакеты не все работодатели: несколько инсайтов
Из-за войны некоторые компании отменили бонусы и мотивационные пакеты сотрудникам, пытаясь оптимизировать бюджеты и сократить расходы из-за неопределенности ситуации. dev.ua решил спросить работодателей, как именно и в чью пользу они пересматривали мотивационные пакеты рабочих.
«Разработка игр — это всегда проблемы». История выпускника ХПИ, ставшего senior-геймдизайнером и автором комиксов, который знает об играх всё
Геймдизайнер Андрей Заколодный с детства любит видеоигры и еще школьником пытался их создавать. С переездом в другой город и поступлением в университет это желание несколько отошло на второй план. Но в итоге жизнь сложилась так, что у Андрея получилось поработать в известных на весь мир студиях, приложить руку к Assassin’s Creed Valhalla и дорасти до senior-геймдизайнера, а параллельно — ещё и свой комикс на английском издать.
Про нюансы работы в игровой индустрии, разницу между Gameloft и Ubisoft, личные стремления к лучшему, творческие порывы и многое другое — в его рассказе.
Своїх проектів насправді вистачає, від мети до дії. А те що дуже багато людей на аутсорсі теж можна зрозуміти, там одразу високі компенсації і власні проекти стають нецікаві. І в автора мабуть не дуже склалось з англійською, раз в нього така ситуація з роботою. Тому пораджу підтягнути мову і знайти хорошу вакансію в аутсорсі, якщо власні проекти не зайшли.
Я хочу прокоментувати але окремо людину і його позицію. Як людині, можливо треба іти до психолога/психіатра і говорити про свої єкзистенціальні кризи, чи може навіть пити таблетки. Про позицію. Жесть який нитик сраний, йму б і без війни не було б роботи. По перше якщо ти живеш як лайно без нічого, можна піти в зсу і отримати роботу, зарплату, одяг і їжу. І якщо ти такий нитик, то яка різниця коли померти зараз чи через ще 30 років такого ж ниття(це до того що зсу це все таки ризик). Про продукти, приватбанк, монобанк, заказюа, уклон і ще десятки сервісів, які нічим не гірше росіянських, а ще макпав, грамарлі і ще купа міжнародних сервісів, аналогів яким в рашці взагалі немає. В рашці просто більший ринок, і тупо більше нафтогрошей і все, ніхера вони не роблять краще в ойті.
Та він здається такого не казав, але факт залишається фактом, чому стартова зарплата якогось там зварювальника 16 тисяч гривень в місяць а жуніор спеціаліста який має знати англійську краще корінного британця - 8000 гривень і то в кращому випадку?
Черговий "вITішник", якому на курсах сказали, що через 3 місяці навчання "як перетягнути кнопку у Figma" можна заробляти від 500 долларів. А насправді треба роки, щоб досягнути хоч чогось і вийти на ЗП. А він наслухався історій про "Senior у 25 із зп 8к" і думав, що так усюди. Треба працювати, вчитись, овертаймити, і врешті решт зайти свою компанію далеко навіть не на 2к. І так, англійська це норма, локальна мова нікому не потрібна. P.S. До психолога треба прям от вже.
Регіональна а точніше українська мова хіба що нікому не потрібна, в адекватних країнах де не похуй на внутрішній ринок їхня національна мова ну дууууже важлива
Вибачте на слові, але їбашити треба всюди, не тільки в ІТ. ІТ в нас є, а от звичайна інженерія якраз таки стагнує...
Anyway, не дивлячись що я шукав роботу по спеціальності, я таки знайшов її за два роки.
Хм, а може ІТ це не твоє? Нащо обмежувати себе ІТ?
А як вихід з ситуації можу порекомендувати автору або змінити сферу, або їбашити та підівчитись. Або й далі бути барменом та покращувати себе там, не бачу нічого в цьому поганого, бо хороший бармен на вагу золота...
Дочитавши цей опус, я відкрив шухляду, яку я планував відкрити лише тоді, коли вже не буде ніякої надії. Серед пустоти та пилу, що ліг товстим шаром на павутину з померлим від голоду павуками, лежить мотузка та мило.
Мені потрібне мило, щоб вимити очі після того, що я зараз прочитав.
Біль у очах пройде, а от осад залишиться. Не очікував тут таку всратувакансію прочитати.
Стану на захист автора статті, а то тут багато псевдо спеціалістів розвелося яких особистість підтвердити проблематично. В більшості він правий, ІТ в Україні як і будь який інший сектор економіки знаходився і знаходиться в жахливому стані, і ТАК на російському ринку ситуація була набагато краща допоки не почалась повномасштабна війна. Якщо мене хтось назве українофобом то ви будете не праві, бо я як мінімум не кажу що англійська ван лав а регіональна мова це сміття не потрібне, і не потрібно виправдовуватись кількістю населення чи ше чимось. Чуваки, ВВП України до 2022 було нижче чим в деяких слаборозвинених африканських країнах, не кажучи про європейські країни які мають населення менше України і які мали умови для розвитку схожі з Україною. Одного тільки "їбашити", як тут люблять деякі "спеціалісти" висловлюватись, замало, потрібні ще вакансії яких катастрофічно мало і країна, якою б вона не була впершу чергу намагається розвивати внутрішній ринок для ефективнішого розвитку. Проблема України в тому що навіть ІТ в більшості працює на закордон і це ФАКТ, ми стали дешевшими навіть вже за індусів. Тому більшість тверджень автора статті про проблеми пошуку роботу, космічні вимоги це абсолютна правда і факт. Ні вивчення англійської ні "їбашення" не мають сенсу допоки не буде велика пропозиція для роботи. Індія зробила акцент розвитку на високотехнологічний сектор в якому себе як риба у воді відчувають англомовні жителі Індії, але проблема їх в тому що англомовних там меншість, а абсолютна більшість виживає як може, бо країні стало вигідніше експортувати теж свої ресурси і послуги замість того щоби розвивати внутрішній ринок. Тому дорогі недо айтівці, заваліть свої п*****и якщо не розумієте хоча б базових законів економіки і ситуації в Україні і не потрібно наїзжати на людину яка типу нитик але по факту сказала правду.
Своїх проектів насправді вистачає, від мети до дії. А те що дуже багато людей на аутсорсі теж можна зрозуміти, там одразу високі компенсації і власні проекти стають нецікаві. І в автора мабуть не дуже склалось з англійською, раз в нього така ситуація з роботою. Тому пораджу підтягнути мову і знайти хорошу вакансію в аутсорсі, якщо власні проекти не зайшли.
Я хочу прокоментувати але окремо людину і його позицію. Як людині, можливо треба іти до психолога/психіатра і говорити про свої єкзистенціальні кризи, чи може навіть пити таблетки. Про позицію. Жесть який нитик сраний, йму б і без війни не було б роботи. По перше якщо ти живеш як лайно без нічого, можна піти в зсу і отримати роботу, зарплату, одяг і їжу. І якщо ти такий нитик, то яка різниця коли померти зараз чи через ще 30 років такого ж ниття(це до того що зсу це все таки ризик). Про продукти, приватбанк, монобанк, заказюа, уклон і ще десятки сервісів, які нічим не гірше росіянських, а ще макпав, грамарлі і ще купа міжнародних сервісів, аналогів яким в рашці взагалі немає. В рашці просто більший ринок, і тупо більше нафтогрошей і все, ніхера вони не роблять краще в ойті.
Та він здається такого не казав, але факт залишається фактом, чому стартова зарплата якогось там зварювальника 16 тисяч гривень в місяць а жуніор спеціаліста який має знати англійську краще корінного британця - 8000 гривень і то в кращому випадку?
Твоя наївність мене дивує, може ти ще віриш що російська армія ніхуя не вміє воювати і військові там нічо не роблять, тільки котенят нянчять?
Черговий "вITішник", якому на курсах сказали, що через 3 місяці навчання "як перетягнути кнопку у Figma" можна заробляти від 500 долларів. А насправді треба роки, щоб досягнути хоч чогось і вийти на ЗП. А він наслухався історій про "Senior у 25 із зп 8к" і думав, що так усюди. Треба працювати, вчитись, овертаймити, і врешті решт зайти свою компанію далеко навіть не на 2к. І так, англійська це норма, локальна мова нікому не потрібна. P.S. До психолога треба прям от вже.
Регіональна а точніше українська мова хіба що нікому не потрібна, в адекватних країнах де не похуй на внутрішній ринок їхня національна мова ну дууууже важлива
Ох і кал стаття)
Страшно?
Вибачте на слові, але їбашити треба всюди, не тільки в ІТ. ІТ в нас є, а от звичайна інженерія якраз таки стагнує...
Anyway, не дивлячись що я шукав роботу по спеціальності, я таки знайшов її за два роки.
Хм, а може ІТ це не твоє? Нащо обмежувати себе ІТ?
А як вихід з ситуації можу порекомендувати автору або змінити сферу, або їбашити та підівчитись. Або й далі бути барменом та покращувати себе там, не бачу нічого в цьому поганого, бо хороший бармен на вагу золота...
Те що воно є не означає що його багато
Дочитавши цей опус, я відкрив шухляду, яку я планував відкрити лише тоді, коли вже не буде ніякої надії. Серед пустоти та пилу, що ліг товстим шаром на павутину з померлим від голоду павуками, лежить мотузка та мило.
Мені потрібне мило, щоб вимити очі після того, що я зараз прочитав.
Біль у очах пройде, а от осад залишиться. Не очікував тут таку всратувакансію прочитати.
Стану на захист автора статті, а то тут багато псевдо спеціалістів розвелося яких особистість підтвердити проблематично. В більшості він правий, ІТ в Україні як і будь який інший сектор економіки знаходився і знаходиться в жахливому стані, і ТАК на російському ринку ситуація була набагато краща допоки не почалась повномасштабна війна. Якщо мене хтось назве українофобом то ви будете не праві, бо я як мінімум не кажу що англійська ван лав а регіональна мова це сміття не потрібне, і не потрібно виправдовуватись кількістю населення чи ше чимось. Чуваки, ВВП України до 2022 було нижче чим в деяких слаборозвинених африканських країнах, не кажучи про європейські країни які мають населення менше України і які мали умови для розвитку схожі з Україною. Одного тільки "їбашити", як тут люблять деякі "спеціалісти" висловлюватись, замало, потрібні ще вакансії яких катастрофічно мало і країна, якою б вона не була впершу чергу намагається розвивати внутрішній ринок для ефективнішого розвитку. Проблема України в тому що навіть ІТ в більшості працює на закордон і це ФАКТ, ми стали дешевшими навіть вже за індусів. Тому більшість тверджень автора статті про проблеми пошуку роботу, космічні вимоги це абсолютна правда і факт. Ні вивчення англійської ні "їбашення" не мають сенсу допоки не буде велика пропозиція для роботи. Індія зробила акцент розвитку на високотехнологічний сектор в якому себе як риба у воді відчувають англомовні жителі Індії, але проблема їх в тому що англомовних там меншість, а абсолютна більшість виживає як може, бо країні стало вигідніше експортувати теж свої ресурси і послуги замість того щоби розвивати внутрішній ринок. Тому дорогі недо айтівці, заваліть свої п*****и якщо не розумієте хоча б базових законів економіки і ситуації в Україні і не потрібно наїзжати на людину яка типу нитик але по факту сказала правду.
Розбилися рожеві окуляри склом в середину це називається... Всратий нитік!