Українці подали вдвічі менше скарг на порушення мовного законодавства в інтернеті, ніж торік
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь повідомив, що з початку 2024 року було зареєстровано на 50% менше скарг щодо порушення мовного законодавства в інтернеті.
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь повідомив, що з початку 2024 року було зареєстровано на 50% менше скарг щодо порушення мовного законодавства в інтернеті.
Цього року до Офісу Уповноваженого із захисту державної мови поки надійшла 421 скарга, написав омбудсмен.
Він нагадав, що сайти органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та медіа, а також суб’єктів господарювання мають бути представлені державною мовою. З 16 липня 2022 року версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.
Тарас Кремінь зазначив, що протягом двох років дії цієї норми Закону величезна кількість інтернет-ресурсів створили повноцінну українську версію, яка завантажується за замовчуванням, та виконали всі законодавчі вимоги.
«На жаль, є й такі, що цього досі не зробили або з якихось міркувань тримають стартову сторінку іноземною мовою. Тому у 2024 році за скаргами громадян було розпочато 161 захід державного контролю стосовно суб’єктів господарювання, які вдалось встановити. Більшість інтернет-ресурсів на момент проведення заходів державного контролю усунули порушення мовного закону», — відзначив омбудсмен.
Він додав, що багато інтернет-ресурсів не оприлюднюють на сайті свої реєстраційні відомості, що ускладнює притягнення їх до відповідальності. Кремінь зауважив, що деякі порушники вже отримали підвищені штрафи за повторне порушення.
За законодавством, їх можуть притягнути до адміністративної відповідальності та накласти штраф у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 гривень). За повторне порушення протягом року накладається штраф у розмірі від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів (8500–11 900 гривень).
Нагадаємо, що минулого року інвестиційно-девелоперська компанія Budhouse Group відмовила у співбесіді журналістці через небажання спілкуватися російською мовою. Тоді Тарас Кремінь відзначив, що цей інцидент став першим свідченням про порушення мовного закону під час співбесіди у 2023 році.
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
«Я не вмію ні писати, ні говорити російською». Клієнт відмовився від послуг PPC-фахівчині, бо вона відмовилася перейти на мову окупантів
«Я не вмію ні писати, ні говорити російською». Клієнт відмовився від послуг PPC-фахівчині, бо вона відмовилася перейти на мову окупантів
«Він почав задавати питання російською». Тестувальниця впевнена, що отримає відмову, бо на співбесіді говорила українською. Що про це думають інші айтівці — велика дискусія у LinkedIn
«Він почав задавати питання російською». Тестувальниця впевнена, що отримає відмову, бо на співбесіді говорила українською. Що про це думають інші айтівці — велика дискусія у LinkedIn
«Я бл*ть ненавиджу нах*й все російське». Клопотенко прокоментував російську мову та рецепти олів’є на своєму сайті
«Я бл*ть ненавиджу нах*й все російське». Клопотенко прокоментував російську мову та рецепти олів’є на своєму сайті
