Минулого року українська логістична галузь продемонструвала неймовірну стійкість і креативність, а цьогоріч перейшла з «режиму виживання» до сталого розвитку. Однак проблем усе ще вкрай багато. Ми переконались у цьому, взявши участь у XXVIIІ Всеукраїнській виставці-конференції «День Логіста: Рішення в ланцюгах постачання». Це найбільший в країні івент, де професіонали галузі мають змогу поділитися досвідом, обговорити нагальні виклики та тренди індустрії. Як розробник IT-рішень, ми розглядаємо ці проблеми у розрізі задач для диджиталу. Тож поговорімо про наші враження про виставки — що зараз відбувається з індустрією? Як її можна підсилити?
Тренди української логістики
«День логіста» цінний своїми масштабами: цьогоріч у конференції взяли участь понад тисяча учасників з усієї країни. Більшість учасників — представники логістичних, виробничих, дистриб’юторських компаній, ритейлерів, постачальників профільних IT-рішень. Тож виставка надає достатньо точний зріз щодо стану справ у всій галузі.
Про що говорили учасники конференції? З доповідей та обговорень можна виділити такі ключові тренди:
- розвиток невеликих та модульних логістичних хабів;
- забезпечення енергетичної автономності та «антикрихкості» ланцюжків постачання;
- просування української продукції на світових ринках;
- інтеграція української логістичної мережі у європейський простір;
- інвестиції в аналітику та автоматизацію;
- дослідження потенціалу «технологій майбутнього» (штучний інтелект, великі дані тощо);
- впровадження нових електронних інструментів на кшталт е-ТТН;
- пристосування виробництва та дистрибуції до змін у транспортних потоках України.
Чимало уваги спікери конференції приділили одній із найнагальніших проблем: обов`язковому переходу галузі на електронні товарно-транспортні накладні (е-ТТН), що настане вже з 1 серпня. Частина галузі з нетерпінням чекає цієї інновації, адже електронні накладні надають низку переваг: скорочення паперового документообігу (а відтак і витрат), покращення прозорості бізнес-процесів, спрощення взаємин з контрагентами тощо. Втім, попри зовсім стислі строки, чимало компанії наразі не почали підготовку до переходу на е-ТТН.
Загалом, український бізнес сьогодні має відповідати як на локальні катастрофічні сценарії (що вкотре показав нещодавній підрив Каховської ГЕС), так і на загальносвітові тренди, такі як декарбонізація ланцюжків постачання. Найбільшою вразливістю бізнесу у 2023 році є нестача гнучкості.
Які виклики стоять перед логістикою
Про свій досвід та кейси управління ланцюжками постачання у стресових умовах розповіли спікери від PepsiCo, «Цитрусу», МХП та багатьох інших компаній національного рівня. Виступали представники Мінцифри, «Укрзалізниці», Мінфіну, Державної служби України з безпеки на транспорті тощо. Кожен виступ спікерів такого рівня вартий окремого розбору. Та ми б тут хотіли зупинитися на декількох примітних доповідях, що стосуються ключових проблем сучасної логістики.
Зокрема спікер від Work.ua Максим Пилипенко поділився невтішною статистикою ринку праці. За його даними, наразі в країні спостерігається дефіцит працездатного населення у 30%. І хоча після торішнього обвалу ринок праці загалом відновився на 90%, логістика потерпає від нестачі робочих рук, а компанії тепер конкурують за кваліфіковані кадри. Найбільш потрібними сьогодні є водії, зокрема у міжнародних перевезеннях. Понад те, через війну підприємствам не вистачає чоловіків, а це призводить до скасування поділу професій на «жіночі» та «чоловічі».
Чимало уваги привернув виступ Розмарі Коутс — авторитетної американської консультантки з побудови ланцюжків постачання, що має досвід роботи в топменеджменті SAP та KPMG. Її доповідь була присвячена глобальним проблемам логістики. Коутс констатувала, що одним із результатів глобалізації та офшорингу виробництва в Китай стали величезні й складні ланцюжки постачання, які важко контролювати. Пандемія і війна в Європі викрили усю крихкість такого підходу, тож виробникам час переосмислити свою стратегію і завжди мати «план на випадок катастрофи».
Які висновки можна зробити з цих доповідей? Сучасна логістика стикається з катастрофічною невизначеністю, надмірними навантаженнями й жорстким кадровим голодом. Автоматизація та оптимізація ланцюжків постачання в цих умовах може бути єдиним робочим рішенням.
Що може запропонувати диджитал?
Ясна річ, автоматизувати та оптимізувати логістичні процеси без диджиталу неможливо. Немає нічого дивного в тому, що 10% учасників «Дня логіста» цього року становили саме постачальники IT-рішень. Утім, підходи до диджиталізації логістики можуть бути дуже різними.
Аналітикиня Спілки Автоматизаторів Бізнесу Вікторія Ільченко презентувала огляд софту для автоматизації логістики. Спікер назвала три ключові складові успішної автоматизації:
- готове і добре протестоване ПЗ із можливістю тонкої кастомізації під особливі потреби компанії;
- Інтеграція й обмін даними;
- Ефективний супровід систем для їхньої стабільної роботи.
Як реалізувати ці складові на практиці? В бізнесу загалом є два шляхи — хмарний/коробковий софт та індивідуальні рішення. Примітно, що більша частина IT-учасників виставки приїхали саме з презентаціями власних хмарних логістичних платформ. Звісно, це не випадковість, у хмарних платформ є низка переваг: вони універсальні та швидкі в розгортанні, а вендор бере на себе більшість клопотів із розвитку та підтримки системи. Цей шлях дозволяє бізнесу отримати робочі інструменти тут і зараз.
Та чи завжди універсальні рішення — це найкращий варіант? Наш 23-річний досвід у розробці показав, що це не так. Команда WEZOM представила на конференції доповідь про переваги розробки індивідуальних логістичних ІТ-рішень. Наш експерт Василь Іздебський розповів про можливості ІТ-розробок у кількох сферах: web-рішення, мобільні застосунки та засоби штучного інтелекту. І яку б сферу ви не обрали, індивідуальна розробка матиме низку переваг:
- Гнучкість. Розробляючи власний продукт ви можете зосередитися на тому функціоналі, що потрібен саме вам, минаючи усе другорядне. Відтак він буде практичним, економним та ефективним.
- Відсутність витрат на передплату. Статистика свідчить, що витрати компаній на SaaS-сервіси й платформи постійно зростають, а вендори підвищують ціни з року в рік. З індивідуальною розробкою ви інвестуєте кошти лише у власний продукт.
- Незалежність. З власною платформою ви не залежите від політики та технологій вендора софту. Ви також можете не чекати, коли потрібний саме вам функціонал потрапить у шорт-лист готового рішення.
- Масштабування. Компанія з власною платформою не має жодних технологічних чи фінансових перепон для збільшення масштабів свого бізнесу. Масштабування з хмарним софтом може супроводжуватися незручностями (як то потреба створення додаткових акаунтів у системі) та непропорційним збільшенням витрат.
- Зручність. Індивідуальна платформа — це можливість реалізувати UX під процеси окремо взятої компанії; визначити колір, розмір та місце кожної кнопки в інтерфейсі, з огляду на фідбек персоналу. Тож ризики болісного переходу співробітників на новий софт мінімізуються.
- Безпека. Логістика — це критично важлива галузь, яка завжди буде ціллю для хакерів та кіберзлочинців. Власна платформа надає компанії можливість не віддавати чутливі дані й процеси «в чужі руки», забезпечити їхній кіберзахист на власний розсуд.
Ясна річ, вибір рішень для диджиталізації — це завжди унікальне рівняння, де треба врахувати наявний час та ресурси компанії, оцінити їх в розрізі перспектив та ризиків для бізнесу. Та як показує практика, механічне перенесення вже наявної TMS-платформи з одного бізнесу в інший — це погана ідея. Адже кожна транспортна компанія має власні особливості, стиль роботи та специфіку, під яку треба продумувати унікальні рішення. За 20 років ми також неодноразово бачили, як популярні вендори софту йдуть із ринку або припиняють підтримку своїх старих платформ, залишаючи старих клієнтів у проблемному становищі.
Майбутнє української логістики
Варто сказати, що попередній, XXVII «День Логіста» проходив у листопаді минулого року — коли вся країна щодня переживала блекаути й працювала у «пунктах незламності». З того часу багато що змінилось, бізнес вкотре витримав і пристосувався. Ба більше, як свідчать цьогорічні доповіді інсайдерів галузі, випробування підсилили нашу креативність та потяг до інновацій.
Відтак майбутнє української логістики ми вбачаємо в пошуках нової формули «антикрихкості»: поєднанні найкращих управлінських практик, моделей комунікації та технологій, що забезпечать ланцюжкам постачання стійкість та рентабельність. Від цього залежить наше майбутнє, майбутнє всієї країни.