Багато фахівців уже усвідомили, що IT — це не лише про код, стартапи та віддалену роботу з будь-якої точки світу. Це ще й про гроші. Великі гроші. І якщо вже працювати в індустрії, то чому б не дізнатися, де їх найбільше? Саме це питання змусило мене зануритися в цифри, тренди й аналітику — і тепер ділюся з вами найцікавішим.
Гейміфікація бере свій початок зі звичайної гри, якою люди займалися ще з племінних часів. Тоді ігрові практики починалися з ритуалів та містерій, натомість сьогодні ігри об’єднують тисячі людей по всьому світу та мають безліч різних форм.
Чи може ця практика бути екстрапольована на робочі процеси? Однозначно так, адже гейміфікація — це спосіб зробити взаємодію в компанії більш природною та динамічною через надання реальним завданням характеристик ігрового світу. Ігрові механіки залучають людей не через примус, а через інтерес і змагання. Так створюється середовище, в якому навчання відбувається органічно, а робочі процеси стають зрозумілішими й менш рутинними.
Минулого тижня я відвідала HRD Summit Ukraine, де лідери галузі обговорювали зміни в корпоративній культурі. Один із головних висновків очевидний: адаптація культури компанії до зовнішніх змін — це не просто бажано, а життєво необхідно для стійкості та довгострокового розвитку бізнесу.
Я дуже часто кажу, що люди — це головне. Бо насправді, якщо взяти майже будь-яку «розумну» компанію, що надає послуги — чим вона буде без людей? Бренд, сайт, портфоліо.
Тому пошук, підбір, навчання та розвиток команди — одна з головних задач керівника не тільки на початку існування бізнесу, а й все його життя. А якщо додати до цього той світ криз, змін та конкуренції, в якому ми існуємо, то навіть технології та ресурси не перевищують важливість команди.
Тож, як перетворити групу професіоналів на справжній єдиний організм, здатний долати найскладніші виклики?
Вибір ERP-системи, навіть найсучаснішої, та залучення команди досвідчених фахівців — це лише початок шляху. Невідповідне керівництво проєктом може звести нанівець усі зусилля та призвести до небажаних наслідків: проєкт може зайти в глухий кут або ви витратите бюджет на зайві кастомізації.
Впровадження ERP — це складний процес, що потребує поєднання різноманітних компетенцій, узгодження очікувань та розвінчування міфів. Тому роль керівника проєкту тут є вирішальною.
IT-ринок зростає щодня, а з ним — і конкуренція. Компаніям складніше шукати таланти, що відповідають їхній бізнес-стратегії. Вони ставлять питання: які фахівці нам потрібні? Кого шукати — вузьких експертів чи універсальних фахівців? Відповідь у поєднанні обох якостей: саме баланс дозволяє досягати ключових OKR і KPI.
Цих професіоналів називають T-shaped спеціалістами, і їхня здатність адаптуватися до змін робить їх незамінними у вирішенні складних завдань. У цій статті я б хотів поділитися своїми інсайтами, чому саме T-shaped спеціалісти — це оптимальна модель для роботи в IT-компанії.
Проєктний менеджмент — це особлива сфера діяльності, яка характеризується високим рівнем невизначеності.
Проєктний менеджер завжди приймає цю невизначеність як даність і вміло з нею працює (або невміло), перетворюючи виклики на можливості. Часто в бізнес-підрозділах виникає спокуса призначити відповідальним за проєкт когось із співробітників, але цей крок не завжди призводить до успіху.
Чому ж так відбувається?
Як правило, щоб оцінити рівень знань та навичок, розробникам на одному з етапів співбесіди дають тестове завдання — написати код. Однак інколи достатньо розмови з технічним експертом. Як лише «зі слів» можуть визначити ваші сильні та слабкі сторони в роботі з кодом — дізнайтеся в статті. Ці поради також стануть у пригоді кандидатам на вакансії в NIX.
Попри стрімкий ріст популярності, багато розробників не чули про цей інструмент або не знаються на ньому достатньо, щоб упевнено використовувати в повсякденній роботі. Хоча на конференції ViteConf 2024 заявили, що кількість завантажень Vite перевищила 15 мільйонів на тиждень, що вдвічі більше в порівнянні з попереднім роком. Схоже, цей інструмент зовсім скоро наздожене більш відомий серед девелоперів Webpack і може суттєво вплинути на розробку у вебіндустрії.
Тож давайте вже зараз розбиратися, що таке Vite та чим він може бути корисний у фронтенді.
Наразі одним із найбільших викликів у рекрутингу є велика конкуренція серед компаній за найкращих кандидатів. На ринку багато спеціалістів, проте знайти топових працівників доволі складно. Саме тому важливо швидко опрацьовувати відгуки кандидатів і проводити їх усіма етапами оферу. З цим допоможе мінімізація рутинних завдань та автоматизація процесів.
У цій статті я, Наталя Кравченко, Recruitment Lead у Boosta, поділюсь інструментами, що допомагають швидше виконувати повсякденні завдання.
Мене звати Ігор Горб, я 16 років присвятив створенню й оптимізації ІТ-аутсорсингових сервісів для бізнесу й хочу трохи більше розповідати на цю тему.
Сьогодні ринок IT-послуг в Україні перебуває у фазі активної трансформації та переосмислення. Змінюються як підходи до якості сервісу, так і сама модель його надання. Ці зміни стали особливо помітними з появою в Україні концепції IT-аутсорсингу. За кордоном передача обслуговування IT-інфраструктури стороннім компаніям вже давно стала нормою для бізнесів сегменту SMB (малий і середній бізнес). В Україні цей вид сервісу перебуває на етапі стрімкого зростання. Ще 5 років тому IT-аутсорсинг був маловідомим серед широких бізнес кіл, проте сьогодні ситуація кардинально змінилася.
Ефективна команда розробників — це «фундамент» будь-якого технологічного бізнесу. Тому не дивно, що наймання одного фахівця може коштувати від $56 500 до $269 000, залежно від позиції, навичок та локації. Тому для залучення топових розробників та економії коштів компанії звертаються до ІТ-рекрутингових агенцій або сервісних компаній, які створюють R&D-центри. Там задовольнити ці потреби допомагає команда, яка складається з IT Recruitment Research Analyst, IT researchers та IT recruiters. Що це за ролі, де розмежовуються їхні обов’язки та яку цінність для бізнесу несе кожна — розбираємось далі.
Часто, говорячи про проєктного менеджера, ми зосереджуємося на його технічних компетенціях: знанні методологій, вмінні складати бюджети та графіки, використанні інструментів управління. Але успіх проєкту залежить не лише від цього. Сьогодні поговоримо про менш очевидні, але не менш важливі hard skills, які відрізняють справжнього професіонала.
Усім привіт! Мене звати Данило, й останні півтора року я працюю QA Engineer у Rozetka Company. За цей час я відкрив для себе багато нового про цю професію та зрозумів, яку цінність можу приносити команді як тестувальник.
Пошук роботи — завжди складний процес. Від самого початку людинка, яка шукає роботу, знаходиться під тиском власних прагнень та очікувань. Тож коли до цього додаються інші фактори, дуже легко припуститися помилки. З такими ж складнощами стикаються і ветерани, які після демобілізації починають пошуки цивільної роботи. Сьогодні ми зробимо крок, щоб мінімізувати негативний досвід, і зробити перехід між військовою та цивільною сферами більш плавним та органічним.
Вибір проєктного менеджера є критичним для успіху компанії. Проте оцінити його реальні професійні якості, зокрема під час співбесіди, виявляється складним завданням. Як це не парадоксально, проте надійність інформації про минулі досягнення чи невдачі не завжди піддається об’єктивній перевірці. Розгляньмо головні причини цього.
«Генерали завжди готуються до минулої війни», — казав Вінстон Черчилль. Як інженери потрапляють у пастку власного досвіду?
Технічне інтерв’ю — традиційний етап співбесіди на роль девелопера. Щоб перевірити хард-скіли, кандидата можуть попросити написати код, наприклад, невеликого модуля. Який би формат вам не запропонували — live coding під час співбесіди чи «домашка» з подальшим обговоренням — в обох випадках експерти звертають увагу на одні й ті самі речі.
Під час співбесід я часто ставлю кандидатам, на перший погляд, передбачуване, утім, важливе професійне питання: «Який результат роботи тестувальника ти вважаєш найкращим?». Єдиноправильного формулювання немає — на курсах чи у книгах наводяться різні визначення. За 17 років роботи в цій ніші особисто я звів ціль тестування до простої й лаконічної дефініції: «Користувачі мають знайти якомога меншу кількість критичних проблем у продукті після того, як QA-спеціалісти його перевірили».
Ми всі вже давно живемо у світі, де соціальні мережі можуть відповідати за всі види нашої діяльності, ба більше — у них можна цю саму діяльність вести.
