Після доповіді про співбесіди мені уже двічі поставили одне не дуже очевидне, але досить цікаве питання, тож вирішив дати відповідь у вигляді розгорнутого допису.
Отже, що робити, коли під час співбесіди виявляється, що технічний рівень інтервʼюєра нижчий за рівень кандидата? Ситуація не дуже розповсюджена, але цікава, адже залежить від різних чинників. Давайте розглянемо її з різних боків.
Ви кандидат, і під час співбесіди виявляється, що ваш рівень знань вищий, аніж у приймальної сторони. Якщо це співбесіда умовно джуніорська або мідловська, то, звичайно, на мою думку, це не надто приємна ситуація для компанії, бо свідчить про багато проблем, найочевидніша з яких — до підготовки до інтервʼю тут ставляться вкрай недбало. Це може свідчити і про низький рівень спеціалістів, а це, своєю чергою, може вказувати на загальний рівень проєктів та й компанії в цілому.
А може проблема бути в вас самих. Так-так. Overqualified. Що означає, що ваш фактичний рівень знань і навичок не відповідає вакансії, на яку відбувається співбесіда, тільки, surprise-surprise, про це не знаєте навіть ви! І таке буває, особливо, якщо кандидат не сидить на дупці рівно, а постійно вчиться, щось там пробує-пише, і взагалі росте швидше, аніж здається. Тоді претензії уже до компанії, в якій нині працює кандидат, бо це ознака хрінової шараги, в якій або не вміють розпізнавати прогрес, або спеціяльно його ігнорують, аби не платити нормальних грошів.
Тут треба робити відповідні висновки. Якщо косяк явно з приймальної сторони, то ліпше ввічливо відкланятись і оминати цю компанію стороною. Якщо ж проблема з вашої сторони, то варто просто набратися сміливости й пробуватися на вищі позиції. І оминати потім попередню контору стороною.
А от чим вища позиція, тим випадки, коли ваша кваліфікація може виявитися вищою, аніж в інтервʼюєра, будуть частіші. І тут уже причини більш поблажливі. Бо синьйор це не про те, скільки й чого людина може зазубрити, а про те, як вона користується своїми знаннями, і вміє розпізнавати рівень знань та вмінь в інших. І на вищих позиціях якраз важливо визначити саме це, навіть не маючи власних енциклопедичних знань в тій чи іншій галузі. Якщо коротко, то ви можете, і. часто будете знати більше за інтервʼюєра. Питання лише в тому, як поводитиме себе людина на протилежній стороні.
А ця людина повинна насамперед усвідомлювати те, що може знати менше за кандидата, мати менше практичного досвіду, а то й взагалі не стикатися з певними галузями фаху. І робити оцінки, виходячи з цього розуміння та власного досвіду. Чому я сказав раніше, що як таке вилазить на джуніорній співбесіді, то це катастрофа, а коли на синьйорній, то нічого страшного? Ну бо в джуніора просто немає того досвіду, який дозволить визначити рівень кандидата навіть без власних глибоких знань. А умовний синьйор такий досвід має, бо це не лише технічний досвід, а й певна сукупність так званих «софт скілів», які можна схарактеризувати коротко — чуйка. А чуйка відростає тільки з досвідом.
На мою особисту думку, якщо ви співбесідуєте людину явно сильнішу за вас, то варто використати цю нагоду і спробувати під виглядом співбесіди дізнатися нові для себе речі й перейняти цей досвід кандидата. Поговорити на якусь тему, розпитати практичні кейси — тут вам два в одному, і нові речі дізнаєтесь, і побачите, як людина вміє пояснювати та розказувати, як вміє ділитися досвідом. Це ж теж важлива навичка. А якщо кандидат ви, то також не оминайте нагоди душевно поговорити про щось нове для інтервʼюєра, бо й покажете себе з вигідної сторони, і з людиною поділитеся знаннями. Адже пам’ятаємо, що співбесіда — не допит, а розмова двох освічених людей, що цінують і поважать час і знання одне одного.
Висновок, певно, буде банальний — головне не бути мудаком в будь-якій ситуації. Але й висновки треба робити теж. Якщо на співбесіді на джуніора ви знаєте більше за інтервʼюєра, то тікайте звідти за першої ж нагоди. А якщо на синьйора — то вам уже давно пора цим самим синйьором бути, та й усього.