Отже, що робити, коли під час співбесіди виявляється, що технічний рівень інтервʼюєра нижчий за рівень кандидата? Ситуація не дуже розповсюджена, але цікава, адже залежить від різних чинників. Давайте розглянемо її з різних боків.
Ви кандидат, і під час співбесіди виявляється, що ваш рівень знань вищий, аніж у приймальної сторони. Якщо це співбесіда умовно джуніорська або мідловська, то, звичайно, на мою думку, це не надто приємна ситуація для компанії, бо свідчить про багато проблем, найочевидніша з яких — до підготовки до інтервʼю тут ставляться вкрай недбало. Це може свідчити і про низький рівень спеціалістів, а це, своєю чергою, може вказувати на загальний рівень проєктів та й компанії в цілому.
А може проблема бути в вас самих. Так-так. Overqualified. Що означає, що ваш фактичний рівень знань і навичок не відповідає вакансії, на яку відбувається співбесіда, тільки, surprise-surprise, про це не знаєте навіть ви! І таке буває, особливо, якщо кандидат не сидить на дупці рівно, а постійно вчиться, щось там пробує-пише, і взагалі росте швидше, аніж здається. Тоді претензії уже до компанії, в якій нині працює кандидат, бо це ознака хрінової шараги, в якій або не вміють розпізнавати прогрес, або спеціяльно його ігнорують, аби не платити нормальних грошів.
Тут треба робити відповідні висновки. Якщо косяк явно з приймальної сторони, то ліпше ввічливо відкланятись і оминати цю компанію стороною. Якщо ж проблема з вашої сторони, то варто просто набратися сміливости й пробуватися на вищі позиції. І оминати потім попередню контору стороною.
А от чим вища позиція, тим випадки, коли ваша кваліфікація може виявитися вищою, аніж в інтервʼюєра, будуть частіші. І тут уже причини більш поблажливі. Бо синьйор це не про те, скільки й чого людина може зазубрити, а про те, як вона користується своїми знаннями, і вміє розпізнавати рівень знань та вмінь в інших. І на вищих позиціях якраз важливо визначити саме це, навіть не маючи власних енциклопедичних знань в тій чи іншій галузі. Якщо коротко, то ви можете, і. часто будете знати більше за інтервʼюєра. Питання лише в тому, як поводитиме себе людина на протилежній стороні.
А ця людина повинна насамперед усвідомлювати те, що може знати менше за кандидата, мати менше практичного досвіду, а то й взагалі не стикатися з певними галузями фаху. І робити оцінки, виходячи з цього розуміння та власного досвіду. Чому я сказав раніше, що як таке вилазить на джуніорній співбесіді, то це катастрофа, а коли на синьйорній, то нічого страшного? Ну бо в джуніора просто немає того досвіду, який дозволить визначити рівень кандидата навіть без власних глибоких знань. А умовний синьйор такий досвід має, бо це не лише технічний досвід, а й певна сукупність так званих «софт скілів», які можна схарактеризувати коротко — чуйка. А чуйка відростає тільки з досвідом.
На мою особисту думку, якщо ви співбесідуєте людину явно сильнішу за вас, то варто використати цю нагоду і спробувати під виглядом співбесіди дізнатися нові для себе речі й перейняти цей досвід кандидата. Поговорити на якусь тему, розпитати практичні кейси — тут вам два в одному, і нові речі дізнаєтесь, і побачите, як людина вміє пояснювати та розказувати, як вміє ділитися досвідом. Це ж теж важлива навичка. А якщо кандидат ви, то також не оминайте нагоди душевно поговорити про щось нове для інтервʼюєра, бо й покажете себе з вигідної сторони, і з людиною поділитеся знаннями. Адже пам’ятаємо, що співбесіда — не допит, а розмова двох освічених людей, що цінують і поважать час і знання одне одного.
Висновок, певно, буде банальний — головне не бути мудаком в будь-якій ситуації. Але й висновки треба робити теж. Якщо на співбесіді на джуніора ви знаєте більше за інтервʼюєра, то тікайте звідти за першої ж нагоди. А якщо на синьйора — то вам уже давно пора цим самим синйьором бути, та й усього.