Безпека та захист даних — основи ефективного ведення бізнесу. Адже із втратою доступу до даних або в разі їхнього витоку постраждати можуть і компанії, і користувачі. Результат очевидний — репутаційні ризики, фінансові втрати та, найголовніше, втрата довіри і лояльності клієнтів. Очевидно, що бекап даних потребує чималої уваги з боку малого та середнього бізнесу. Що він дає підприємствам і чому настільки важливий?
Способи відновлення даних
Масштаб підприємства визначає і метод, який допоможе убезпечити бізнес від можливих загроз і зберегти доступ до важливої інформації. Для великих компаній, що працюють, до прикладу, у банківському секторі або у сфері страхування та медицини, а також для онлайн-магазинів чи логістичних центрів обов’язковим буде план аварійного відновлення (disaster recovery plan). Що мається на увазі? Компанія повинна перенести всю свою роботу на ще одну платформу. Тобто потрібна основна інфраструктура і ще одна така сама в іншому місці. При цьому вона простоюватиме 99% часу, що потягне вдвічі більші витрати на IT-обслуговування.
Для малого та середнього бізнесу оптимальним буде бекап.
Це — дотримання правила «3–2–1», яке передбачає наявність трьох копій, двох різних носіїв і однієї копії в іншій локації, гарантує безпеку даних.
Навіщо робити бекап?
Бізнесу важливо спочатку визначитися, для чого і від чого потрібен захист. Одна справа, якщо треба убезпечити себе у разі відсутності електрики, а інша — тотальна втрата всього обладнання, наприклад, у зв’язку з воєнними діями.
Далі важливо визначити RPO (цільова точка відновлення) та RTO (показник часу відновлення). Потрібно оцінити, скільки часу підприємство може протриматися без IT-інфраструктури та скільки даних може втратити, а далі вже шукати відповідне рішення.
Що врахувати під час бекапу?
Мати резервні копії корисно, але треба бути впевненим, що при загрозі втрати вони відновляться. З досвіду Tet, компанії, які навіть не намагалися відновитися після бекапу, у 60% випадків не змогли цього зробити, коли виникла потреба. Основні проблеми в таких випадках були пов’язані з тим, що сервер не вантажився, не вистачало драйверів, не збігалися версії тощо. Тобто — важливо відразу ж перевірити, чи «живий» бекап.
Також важливо врахувати швидкість відновлення. Для бекапу великої кількості даних може знадобитися тиждень, а то й місяць. Тому так важливо протестувати бекапи, щоби наперед вивчити всі можливі ситуації.
Як часто робити бекап?
Усі підприємства мають різні вимоги, зокрема й до бекапу. Наприклад, деяким потрібно робити бекап мінімум щодня для основних систем і раз на 15 хвилин для критичних даних. Для статичних систем можна здійснювати бекап раз на тиждень, а для сфери розробки та тестування він узагалі не потрібен.
Де бекапити?
Важливо розуміти, куди підприємствам рухатись у разі втрати доступу до основної інфраструктури. Оптимальним рішенням є хмара. Наприклад, як діють наші клієнти: клієнт тримає основну інфраструктуру в офісі, водночас маючи свою комірку з налаштованою мережею у Tet і вносить невелику орендну плату за віртуальний дата-центр. За потреби компанія просто відновлює на нього свої резервні копії.
Бекап чи реплікація?
Бекап та синхронізація образів — різні речі. Бекап може робитися не на хмару, а на іншу інфраструктуру. І та, швидше за все, перебуватиме в іншому місті чи центрі обробки даних.
Також процес бекапу можна порівняти з флешкою, де зберігаються дані. Теоретично тут є можливість інтеграції із хмарою, щоб працювати в схожому режимі. Але в цьому випадку дані реплікуються із затримкою, їх можна включити та запустити інфраструктуру протягом двох годин.
Ситуацій, де бекап відіграє важливу роль, — безліч. Це і раптове відключення електроенергії, і атаки від програм-вимагачів, і різні збої на сервері. Але при чіткому визначенні бізнес-потреб і автоматизації бекапу всі ці сценарії не завдадуть шкоди компанії, і вона зможе безперервно працювати.