Усі вже давно знають, як працює побудова компанії через систему фізичних осіб-підприємців (далі — «ФОП»), але я хочу висвітлити, чому, на мою думку, ця модель досі переважає — на прикладі порівняння з альтернативою від держави у вигляді «Дія.City».
Бо мета створення «Дія.City» полягала саме в тому, щоб вивести ІТ-сектор із «сірої зони» за рахунок привілеїв цього спеціального правового режиму. А результатом мало стати поповнення державного бюджету за рахунок тих доходів від сплати податків, які держава недоотримувала через так звану «податкову оптимізацію» бізнесу.
Невеликий дисклеймер, перш ніж переходити до змістовної частини статті.
У межах цієї аналітичної роботи я намагатимуся відображати дійсність через цифри й факти, інколи коментуючи це через призму моєї суб’єктивної оцінки. Ця — не заклик до дій/бездіяльності, а скоріше highlighter невирішених актуальних проблем.
Також хочу зауважити, що я безумовно погоджуюся з тим, що використання ланцюга з ФОПів у цьому контексті є порушенням закону. Можна це назвати по-різному: хоч «оптимізація», хоч «законом не заборонено», але юридично й фактично це, як мінімум, не оформлення трудових відносин. Однак я не хочу займати лише одну сторону й вішати ярлик порушників на представників бізнесу, бо сама модель оптимізації через ФОП виникла не безпідставно. Тож мета статті — саме дослідити причинно-наслідковий зв’язок.
Поріг входу
Ну з використанням ФОП-ів тут все дуже просто і зрозуміло, нічого особливого від власника бізнесу ця концепція не вимагає. Створюється юридична особа, яка надалі взаємодіє зі своїми працівниками (фактично) через створення ФОП під кожну людину.
Сама реєстрація безплатна та займає лічені хвилини. Навіть якщо в компанії є юрист або юридична фірма, що обслуговує її, то верхня межа вартості такої послуги буде 2000 грн.
Своєю чергою «Дія.City» має конкретні вимоги до резидента, що прямо передбачені законом. Далі буде трохи нудного, але необхідного цитування законодавства.
Отже, до резидента «Дія.City» застосовуються такі вимоги:
Здійснення одного з наступних видів діяльності:
- комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткованням;
- видання комп’ютерних ігор, а також іншого програмного забезпечення;
- надання програмних продуктів, у тому числі комп’ютерних ігор, у режимі «онлайн» та надання вебпослуг із доставки програмних додатків, включаючи розповсюдження примірників (копій, екземплярів) програмного забезпечення в електронній формі, у тому числі комп’ютерних ігор, його елементів, оновлень, доповнень та розширень функціоналу;
- оброблення даних і пов’язана із цим діяльність, крім надання інфраструктури для оброблення даних та розміщення (хостингу) і послуг з розміщення (хостингу), та діяльність вебпорталів.
Розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам і гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента «Дія.City», кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця.
Сума, що розраховується шляхом ділення суми всіх виплат у вигляді винагороди (заробітної плати) (до утримання податків, зборів та інших обов’язкових платежів), здійснених юридичною особою працівникам та гіг-спеціалістам у відповідному календарному місяці, на загальну кількість працівників та гіг-спеціалістів, яким здійснювалися такі виплати.
Середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.
Сума кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента «Дія.City», становить не менш як 90 відсотків суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента «Дія.City», становить не менш як 90 відсотків суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу).
Кваліфікований дохід — сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та роялті (якщо такі суми роялті не враховано у чистий дохід від реалізації продукції), отриманих у результаті здійснення видів діяльності відповідних видів діяльності, що зазначені вище.
Хочу зауважити, що за законом можна тимчасово стати резидентом «Дія.City» у спрощеному порядку (виконавши лише частину вимог), але надалі є неминучим виконання всіх вимог для збереження резидентства. Тому окремо ми це розглядати не будемо, бо мета порівняти те, що буде працювати довгостроково, а не один рік.
Чи є вимоги до резидента складними до виконання? На мою думку, взагалі ні, бо вони насправді дуже органічні та цілком прийнятні для абсолютної більшості бізнесу в IT галузі. Види діяльності (щодо яких є вимога) і так є базою для будь-якої компанії, розмір середньої місячної винагороди встановлено адекватно, і він співвідноситься з тим, що ми маємо по ринку. Щодо середньооблікової кількості працівників, теж усе справедливо, бо компанії з кількістю працівників від 10 — це якраз та нижня межа переходу з малого бізнесу в середній.
Так, я можу погодитися з тим, що вимоги по заробітній платі та середньооблікової кількості працівників можуть стати перепоною для якогось відсотка підприємців, але, по-перше, «Дія.City» і не є інструментом профільно для малого бізнесу, по-друге, як я вже писав вище, — є можливість стати резидентом у спрощеному порядку в статусі стартапу (якраз оминаючи згадані вимоги) та намагатися вийти на необхідні показники упродовж року.
Підбиваючи підсумки першого критерію порівняння, на мою думку поріг входу для кожної з моделей знаходиться на одному рівні складності — легкий.
Так, «Дія.City» вимагає трохи більше часових витрат і «паперової» роботи, а також є фіксовані критерії резидентства, але буде не об’єктивно писати про те, що «Дія.City» вимагає від бізнесу чогось неймовірного.
Податкове навантаження
Переходимо до, на мою думку, найважливішого критерію, який і створює великий gap між організаційною моделлю через ФОПів і резидентством у «Дія.City».
Саме час переходити до порівняння конкретних показників у цифровому вираженні, бо цифри й показники — це мова і формат спілкування бізнесу. Порівнювати будемо податкове навантаження за однакових умов для кожної концепції роботи суб’єкта господарювання. Оскільки головною мотивацією бенефіціара компанії працювати через ФОП є значна економія на сплаті податків за працівників, то і будемо порівнювати цей показник.
Подивімось актуальні на момент написання статті ставки податків для кожної із можливих моделей роботи компанії:
резидент «Дія.City»:
- ПДФО за працівників — *5%;
- ЄСВ — 22% від мінімальної заробітної плати (станом на сьогодні — 1 760 грн);
- Військовий збір — 5%.
*Починаючи з наступного місяця після набуття статусу резидента.
У перший місяць — 18%;
ФОП на єдиному податку 3 група (найпоширеніший варіант для IT):
- Єдиний податок — 5%;
- ЄСВ — 22% від мін.заробітної плати;
- Військовий збір — 1%.
Візьмімо уявну компанію зі штатом в десять працівників та необхідним (для «Дія.City») розміром місячної винагороди в *1200 євро і подивимося на цифри.
*для розрахунків застосовувались курси валют НБУ на момент написання статті: євро — 48,97; долар — 42,07.
Виходячи з розрахунків, отримуємо наступну різницю на користь організаційної моделі компанії через ФОП:
- на одній людині в місяць — 2 350,56 грн (в USD — 55,87);
- на штаті кількістю десять осіб в місяць — 23 505,60 грн (в USD — 558,72);
- на штаті кількістю десять осіб в рік — 282 067,20 грн (в USD — 6 704,71).
Відповідно, різниця на дистанції у п’ять років складає 33 523,55 USD, а в десять років — 67 047,10 USD.
Невелике зауваження: у перший рік резиденту «Дія.City» доведеться сплатити ще трохи більше, бо ставка ПДФО у розмірі 5% застосовуватиметься, починаючи з наступного місяця після набуття статусу резидента. А в перший місяць ставка дорівнює 18%. Виходячи з цього, в перший рік потрібно буде сплатити податку на 76 393,20 грн. (1 815,85 USD) більше, ніж це вказано в таблиці.
Тож у цьому розділі статті ми можемо відстежити конкретні цифри в розрізі податкового навантаження на компанію, які, на мою думку, є найвагомішою підставою домінування організаційної моделі компанії через систему ФОПів.
Також слід згадати про законодавчу вимогу щодо звіту про відповідність (спочатку за перші три місяці резидентства, а потім вже щорічний) і незалежного висновку до таких звітів. Суть в тому, щоб контролювальний орган актуалізував відповідність компанії всім передбаченим вимогам до резидента.
І якщо звіт про відповідність, по суті, заповнює відповідальна особа в компанії — і це, можна сказати, нічого не коштує, — то незалежний висновок має бути поданий суб’єктом аудиторської діяльності, який відповідно до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності.
І вартість послуг такого суб’єкта може бути різною, але це точно треба врахувати в щорічні витрати. Вартість може залежати від кількості працівників, оборотів компанії, врешті-решт від того, який саме у вас буде аудитор, локальна невідома компанія чи big four. Навіть приблизну суму назвати дуже важко, але градація може бути від тисячі доларів до десятків тисяч.
Переваги «Дія.City»
Переваги дійсно є, що охоплюють імплементацію актуальних підходів зі Сполучених Штатів Америки та окремих країн європи, які українські IT компанії хочуть і намагаються використовувати (вже давно) за межами особливого правового режиму.
Але саме в «Дія.City» це є робочим інструментом, оскільки закріплено на законодавчому рівні. Я маю на увазі наступні опції резидента: NDA (договір про нерозголошення), NCA (договір про неконкуренцію), можливість залучати гіг-спеціалістів (гнучка форма залучення необхідного спеціаліста без оформлення його в штат компанії на окремі проєкти, але зі збереженням соціальних гарантій для нього). Також сюди можна віднести можливість контролювати виконання робіт (надання послуг) за допомогою засобів моніторингу використання інформаційно-комунікаційних систем та обладнання резидента «Дія.City», засобів відеоспостереження в місцях загального користування та інших засобів, передбачених гіг-контрактом.
Окремо хочу виділити найбільш актуальну сьогодні перевагу — можливість бронювання до 50% працівників компанії. Але є важливе зауваження: саме резидентство не надає статусу критичності підприємства, але є одним із можливих критеріїв і найбільш актуальним саме для IT-компаній.
Чи коштує ця перевага більше, ніж різниця за податковим навантаженням? Дуже суб’єктивне питання, причому як у моральному сенсі, так і в суто матеріальному.