Залежність підлітків від ігор — це відповідальність GameDev студій. Саме так вважають батьки 13-тирічного неповнолітнього, які подали позов до американського суду штату Арканзас на Microsoft, EA, Activision, Ubisoft та Epic.
Як запобігти такому позову за допомогою положень Угоди користувача (Terms&Conditions)? Огляд IT-юристів Stalirov&Co.
Що стало причиною позову?
13-річний хлопець грає у Fortnite, Rainbow Six: Siege, Battlefield та Call of Duty 12-14 годин на день, попри спроби батьків обмежити цей час. Батьки стверджують, що неповнолітній витрачає на ігри близько 350 доларів на місяць. Загалом підліток витратив близько 3000 доларів на внутрішньоігрові покупки.
Батьки вважають, що залежність сина — це результат умисних дій ігрових гігантів Microsoft, EA, Activision, Ubisoft та Epic і стверджують, що відеоігри спеціально розроблені та призначені для того, щоб викликати залежність, з якою зіткнувся підліток та інші користувачі.
У якості доказів у позові наведені патенти, які націлені на збільшення витрат у грі. Зокрема, патент Activision на індивідуальні рекламні кампанії з урахуванням поведінкових даних гравця. Наприклад, надання рекламних акцій для мікротранзакцій або DLC, що запускаються в залежності від того, скільки матчів поспіль виграно або програно.
Ще один патент Activision на зміну складності гри так, щоб стимулювати мікротранзакції. Наприклад, поміщати гравців із преміальними предметами у матч із тими, хто міг би їх купити.
Також, патент Leviathan, який заохочує користувачів робити покупки в грі, коли вони стикаються зі складним сценарієм, або патент Kabam, який змінює ціноутворення внутрішньоігрових віртуальних предметів залежно від досвіду та прогресу гравця, тобто вартість може бути більше або менше залежно від внутрішньої статистики кожного гравця.
Стрімке поширення ігрової залежності є результатом узгоджених зусиль ігрових гігантів. Тому, батьки вимагають від Microsoft, EA, Activision, Ubisoft та Epic відшкодування збитків за травми, отримані сином внаслідок його залежності (наприклад, фізичний біль у руках, ліктях та плечах), та економічних втрат.
Такі позови стають мейнстрімом
Безпека дітей із кожним роком стає ще більш актуальним питанням. У грудні 2022 року Федеральна торгова комісія США зобов’язала Epic Games, розробника популярної відеоігри Fortnite, виплатити 520 мільйонів доларів за порушення Закону про захист конфіденційності дітей в інтернеті (COPPA).
У листопаді 2023 року через відсутність заходів безпеки для дітей позов отримала ігрова платформа Roblox. У скарзі стверджується, що через слабкі протоколи Roblox діти витрачали на платформі тисячі доларів та зазнавали впливу контенту для дорослих.
Поки суди США розглядають позови батьків, українським GameDev студіям час захистити себе від схожих конфліктів та позовів.
Як запобігти позовам про порушення прав дітей?
Головний інструмент захисту GameDev студії — Угода користувача, де передбачені вікові обмеження та дисклеймери.
Щоб визначити вікове обмеження варто вивчити геймфлоу та врахувати критерії насилля, нецензурної лексики, страху, сексуального контенту та азартності. Наприклад, гра може мати обмеження 9+, якщо гравцю рідко доведеться вбивати фантастичних істот або читати про теми, які викликають страх. Водночас використовувати ненормативну лексику можна тільки в іграх 16+.
Наприклад, IT-юристи Stalirov&Co готували документ для Pacwyn. Угода користувача для гри містить положення такого змісту: мобільний додаток призначений для використання особами віком від 13 років. Користувач погоджується з тим, що йому не дозволяється використовувати програму, якщо йому менше ніж 13 років.
Користувач віком від 13 до 17 років підтверджує, що прочитав документ разом з батьками, які погоджуються з його умовами від імені неповнолітнього та беруть на себе повну відповідальність за їх дотримання.
Також користувач погоджується не допомагати дітям віком до 13 років отримати доступ до гри.
Якщо ваша гра не має ознак азартної, в Угоді користувача має бути дисклеймер такого змісту: гра не є лотереєю, парі, тоталізатором, азартною грою або іншою грою, заснованою на ризику. Програма призначена винятково для особистого, некомерційного використання та доступна лише в інформаційних та розважальних цілях.
Окремо Угода користувача може включати дисклеймер з попередженням, що внутрішньоігрові покупки здійснюються за вільним волевиявленням користувача, який самостійно несе відповідальність за проведення транзакцій і гарантує, що може бути стороною правочину.
Якщо гра містить функції, спеціально розроблені для забезпечення безпеки дітей, вони мають бути детально описані в Угоді користувача. Такі функції можуть включати фільтрацію текстового чату для блокування небажаного контенту або особистої інформації, а також батьківський контроль.
Тож, така Угода користувача встановлює правила, за якими доступ неповнолітніх до гри заборонений або обмежений. У разі претензій, GameDev студія зможе посилатися на положення документа і захистити свою позицію, яка буде ще сильнішою, якщо компанія запровадить технічні заходи безпеки дітей.