Останніми тижнями стрічки новин про IT виглядають апокаліптично: Amazon 5 січня оголосила про скорочення 18 000 співробітників, Microsoft 18 січня анонсувала скорочення 10 000, Alphabet (Google) 20 січня заявила про скорочення 12 000 фахівців. Аналогічні процеси останніми місяцями переживають й інші глобальні tech-компанії: Twitter, Meta, Salesforce, Coinbase, Spotify. Загалом ми спостерігаємо вже третю хвилю скорочень — перші дві сталися влітку та восени 2022.
Моніторинговий ресурс Layoffs.fyi веде облік скорочень в IT. За його даними, у 2022 році технологічні компанії скоротили майже 160 000 працівників. А у 2023, який ледь почався — вже понад 67 000! Водночас медіанна зарплата розробників у США за підсумками 2022 скоротилась на 2–4%. У нетехнічних фахівців, на кшталт сейлз-менеджерів, скорочення медіани було відчутнішим — на 10–16%.
Виникає закономірне питання: що відбувається? Невже на наших очах сталось «здування бульбашки IT», про яке експерти в соцмережах кажуть вже багато років? Чи можна його уникнути? Чи зачепить воно українські компанії, українських фахівців? Поговорімо про це.
Передумови кризи
Варто сказати, що гіганти позбавляються співробітників не від того, що їм немає чим платити зарплати. Утім темпи зростання прибутків у компаній на кшталт Google та Meta падають, і на це доводиться якось реагувати.
Чому гіганти реагують на скорочення темпів зростання саме скороченням штату? Бо вони старанно роздували його протягом останніх двох років! Парадоксально, але пандемія COVID насичила технологічну галузь грошима: ще ніколи людство не витрачало в інтернеті настільки багато грошей, як у 2020–2021 роках. У розвинутих країнах уряди супроводжували локдаун виплатами населенню, і ці «вертолітні кошти» люди витрачали серед іншого й на онлайн-розваги та цифрові сервіси.
Протягом останніх років майже усі tech-компанії пережили «космічний» зліт. Згадайте Zoom, який в неймовірні строки подолав ринкову капіталізацію у 100 млрд доларів. У 2020 році його онлайн буквально за пару місяців зріс у 20 разів — з 10 млн у грудні 2019, до 200 млн у квітні 2020. Meta на фоні локдаунів сягнула капіталізації в 1 трлн доларів. Водночас уряд США тримав облікову ставку на низькому рівні, щоб стримати кризу. Відтак, кредити для бізнесу були дешевими.
Технологічні гіганти почали отримувати надприбутки та приготувались до експансії, набираючи тисячі й тисячі нових фахівців. Компанії пустили свої нові величезні бюджети на маркетинг та довгострокові проєкти, до яких раніше в них «не доходили руки», почали гарячково формувати під них команди. Здавалося, настала нова доба IT, яка триватиме вічно.
Що сталося?
Утім нічого вічного не існує. На початку 2022 року коронавірусні обмеження у західних країнах почали послаблювати, тож користувачі стали проводити менше часу онлайн. У людей загалом стало менше вільних коштів, адже увесь світ страждає від економічної кризи після двох років локдауну. Водночас безумне вторгнення росії в Україну стало шоком для світових ринків та глобально нашкодило світовим ланцюжкам постачання, що підсилило і без того скрутне макроекономічне становище. У США та країнах Європи постала проблема високої інфляції, уряд Сполучених Штатів відповів на це підвищенням облікової ставки. Тобто, вартість кредитів для американського бізнесу стала вищою.
Якщо підсумувати усе вище сказане, то потік «легких» грошей, що текли у tech-галузь протягом минулих двох років, почав пересихати. Уже за підсумками третього кварталу більшість технологічних компаній відзвітували про невиправдання фінансових очікувань, чи принаймні подумали про це.
Відтак для більшості IT-компаній на заході пріоритети змінилися: тепер економія коштів тут і зараз стала важливішою за перспективу заробити на нових проєктах в майбутньому. В умовах кризи усі візіонерські ініціативи, що не приносять прибутку, опиняються під ударом. Відтак наступає час скорочень цілих напрямків та команд.
В яких термінах CEO говорять про скорочення, та й загалом, про плани на майбутнє? Гендиректор Microsoft Сатья Наделла зазначив, що компанія переживає добу суттєвих змін. За його словами під час пандемії клієнти збільшили свої видатки на цифрові послуги, а тепер прагнуть заощадити на них. Адже організації по всьому світу нині або готуються до рецесії, або вже зіткнулися з нею. Відтак Microsoft приводить структуру своїх витрат у відповідність до доходів та скорочує 10 000 співробітників — це менш як 5 відсотків від усього персоналу Microsoft.
Аналогічного листа написав CEO Google та Alphabet Сундар Пічаї. Скорочення він називає «складним рішенням, аби підготуватися до майбутнього». Як пояснює Пічаї, протягом останніх двох років компанія переживала різке зростання, та винаймала персонал, щоб відповідати цим темпам. Утім, нині настала «інша економічна реальність», на яку Google відповіла скороченням штату. Подібну аргументацію використовують і в Amazon, і в Meta, майже у всіх тесh-компаніях, що скорочують штат.
Втім провідний економіст HR-порталу Glassdoor Аарон Терразас у коментарі для The Washington Post висловив цікаву думку: є три типи компаній, що скорочують штат просто зараз: ті, хто стикається з борговим тиском на тлі жорсткої фінансової політики уряду; ті хто не має впевненості в економічних перспективах; й ті, хто використовує економічний клімат як привід скоротити персонал, який вони звільнили б так чи інакше.
Чи зачепить «велике скорочення» Україну
У компаніях FAANG працює чимало українських фахівців, тож чимало наших співвітчизників вже відчули скорочення на собі. Приємного тут мало: деякі айтівці розповідають, що дізналися про урізання штату своєї компанії через ЗМІ. А деякі просто вийшли на роботу зранку й зрозуміли, що їм заблокували доступ до робочих платформ.
Чимало людей кажуть про те, що такий «деперсоналізований» підхід до звільнення робить цей момент ще неприємнішим. Яким би крутим фахівцем ти не був, молох корпоративної оптимізації може дістати тебе. Критерії та метрики для цього часто бувають недостатньо прозорими, чи їх можуть не розкривати зовсім. Тож ті фахівці, що уникнули звільнення, надалі живуть і працюють з тривожністю — адже дуже рідко скорочення відбуваються в одну хвилю.
Але чи зачепить цей процес український IT-ринок, українські команди? Україна славиться своїми сервісними послугами та аутсорсом — в нас є команди, що працюють і з Google, і з Apple, і з Netflix. Що ж, перегляд стратегії та пріоритетів десь за океаном теоретично може зачепити окремі українські команди. Але навряд це може когось налякати, адже глобально найгірше для нас вже позаду. Український IT-ринок пережив масштабне переформатування у 2022 — з відходом низки іноземних клієнтів, зі скороченням офісів, із замороженням проєктів і падінням недостатньо «міцних» команд. Ми вже давно перейшли у кризовий «режим самурая» — як на організаційному рівні, так і на ментальному.
Ба більше, не здивуюся, якщо на тлі оптимізації витрат деякі західні tech-компанії навіть розширять свою роботу з аутсорсерами, зокрема й з українськими. А українські команди, які створюють унікальні кастомні продукти для західних клієнтів, взагалі можуть виграти, адже у випадку певних скорочень матимуть змогу залучати найкращі кадри на ринку.
У певному сенсі Україна випередила глобальний тренд на скорочення попиту в IT, хоч і з окремих трагічних причин. Український технологічний ринок праці пройшов через болісну трансформацію ще в першій половині 2022 та навіть показав певне відновлення у третьому кварталі. Якщо рік тому ринок у цілому належав кандидатам, то сьогодні ініціатива остаточно перейшла до роботодавців.
«Бульбашка IT» здувається?
В певному сенсі так, якщо ми говоримо про бульбашку з надмірного оптимізму, величезних амбіцій та занадто високих очікувань. «Велике скорочення», яке ми спостерігаємо в ці дні — прямий наслідок невдалих рішень топменеджменту технологічних гігантів. Забагато компаній набирали забагато людей занадто високими темпами. Жоден попит не зміг би покрити такого форсованого режиму, який «на куражі» був взятий керівництвом Google або Meta. Як доказ — за оцінками аналітиків, Apple утрималась від роздування штату у «гарячі» роки та планувала видатки розумно, тож зараз гучні багатотисячні скорочення їй не потрібні.
Якщо говорити про попит на діджитал як такий — то ні, він нікуди не подівся. Немає такої галузі економіки, яка б не потребувала б сьогодні технологій для автоматизації операцій, оптимізації витрат та ефективного вирішення практичних завдань. Статистика підтверджує, що жодної «катастрофи» для звільнених з Big Tech айтівців не сталося. Як свідчить опитування ZipRecruiter, 79% скорочених влітку-восени фахівців знайшли нову роботу менш ніж за 3 місяці після втрати старої.
Ба більше, на тлі скорочень у Big Tech компанії з реального сектору та їхні IT-партнери мають унікальну змогу залучати до вирішення своїх завдань досвідчених фахівців. Логістичні провайдери, виробники, ритейлери, постачальники фінансових послуг — усі вони зараз можуть відносно легко сформувати команди для створення власних IT-продуктів та скоротити залежність від чужих платформ — «хмарних» СRM, готових вебсервісів тощо. Це вигідно як з фінансових, так і з безпекових причин.
Нарешті, не можна забувати й про стрімкий розвиток нових підходів та технологій — граничні обчислення, штучний інтелект, блокчейн — розвиток усіх цих технологій найближчими роками буде підживлювати попит на діджитал та змінювати технологічний ландшафт в такі способи, які зараз складно навіть уявити. Тож попит на розробників та інженерів нікуди не подінеться. Навпаки — найцікавіше попереду.