Блог

«Суперсила» нетворкінгу в бізнесі й на війні, або чому ієрархія — ваш ворог, а різноманітність — друг

Привіт усім! Мене звати Джон. У 2019 році я став співзасновником GT — техкомпанії в Україні, і з того часу живу та дихаю в такт з українцями.

У нашому офісі в Кракові, куди переїхала частина української команди після повномасштабного вторгнення, на стіні висить постер. Він досить простий, на ньому лише написано: «Яка у тебе суперсила?» і відповідь: «Я — українець»! Він викликає в мене усмішку кожного разу, коли я його бачу — він втілює гордість і силу країни й народу. Підсумовує те, чому я люблю працювати з українцями, і чому путін ніколи не зможе здобути перемогу. 

Коли я був у Кракові минулого разу, зайшла мова про цей постер. Я сказав своїм українським друзям, що мені видається досить несправедливим те, що в них є суперсила, а в мене — ні (я британець). Вони засміялися, однак потім один із них сказав: «Джон, але в тебе є суперсила, знаєш, яка?» Я припустив, що це може бути мій спів (що не дивно, викликало хвилю сміху). Потім усі однозначно підтвердили, що вони думали зовсім не про мій спів, а вважали моєю «суперсилою» — нетворкінг і вміння використовувати його для досягнення бажаного.

На борту літака, направляючись назад у Лондон, я почав замислюватися над тим, наскільки у наш час дійсно потужною може бути мережа людей, з якими ми пов’язані. Бувши ґіком у глибині душі, боюсь, що у певний момент я неминуче проведу аналогію з науковою фантастикою в цій статті. Тож ось перша: я дивлюся на нетворк і бачу мільярди взаємопов’язаних зв’язків між людьми по всій планеті. Звичайно, що ніхто з нас не здатен сповна заволодіти його силою, а лиш торкнутись маленької частини; але безсумнівно, вона дає можливість відбуватися неймовірним речам, якщо правильно її використовувати. Тож це не зовсім суперсила в стилі «Месників», але, безумовно, як Сила в «Зоряних війнах»…! 🙂

Наприклад, коли ми щось публікуємо на платформі на кшталт LinkedIn, ми зазвичай думаємо про нетворкінг лише як про спосіб покращення ділових перспектив, але це лише маленька частина його використання. Упродовж останнього року ми бачили, що його сила виходить далеко за межі звичайних бізнес-цілей. Наприклад, з 24 лютого і незаконного повномасштабного вторгнення путіна, нетворк забезпечив Україні підтримку і ресурси з усього світу. І я кажу не тільки про уряди, але й про неймовірну силу звичайних людей і громад, які вирішили використати свої особисті зв’язки, щоб допомогти всім, чим можуть. 

Чудова історія від нашої менеджерки з маркетингу — у перші дні березня вона розмістила свою квартиру в Києві на Airbnb. Вона не очікувала ніяких бронювань, але помешкання відразу орендували люди із США та Канади з повідомленнями: «Ми не будемо заселятись, але візьміть гроші та використайте їх, щоб допомогти українцям». Були створені зв’язки, що не існували раніше, і з’явилася маленька, але надихаюча історія, яка плекає надію.

З 24 лютого були написані безліч історій, схожих на цю, де завдяки нетворку раптово відбувалися чудові речі. Наприклад, я подзвонив екс колегам і вони погодились прийняти біженців з України у свої будинки і квартири. Щоб допомогти тим, хто цього потребує, уся моя сільська спільнота згуртувалася у двох будівельників з нашого місцевого пабу, зібрала £30,000, заповнили фургон обладнанням і доставили в Україну. Три автобуси, пожертвувані моїм старим приятелем з Arriva, які були передані волонтерами, що вивезли сиріт із Миколаєва. Це ще не кінець списку, але спільною рисою є те, що це все стало можливим тільки завдяки нетворкінгу.

Думаю, це підводить мене до основного питання, яке мені ставлять час від часу, і це ЯК САМЕ під'єднатися до цієї неймовірно потужної системи, або ЯКІ дії людина може зробити, щоб краще бути залученим у нетворкінгу? 

Міркуючи про це, я гадаю, що не існує однозначної відповіді. Це як запитувати: «Як зробити гарний удар у гольфі?» Звичайно, є певні техніки хитання, хватки тощо, але все-таки небагато махів однакові, тому завжди присутня певна індивідуальність. З нетворкінгом те ж саме. Так чи інакше, я б хотів поділитися порадами, які, на мою думку, добре допомогли мені в побудові нетворку упродовж багатьох років.

  • Нетворкінг вимагає усвідомлених зусиль, він не трапляється сам собою. Пам’ятайте, що нетворкінг це не тільки коли ви на конференції чи користуєтесь LinkedIn, усюди є можливості розпочати нове знайомство. Кожного дня, у різних життєвих ситуаціях, з різними людьми.

  • Ієрархія — ваш ворог. Авжеж існують випадки, коли корисно бути знайомим з дійсно високопоставленими людьми, але вони не завжди обіймали цю посаду. Сконцентруйтеся на людині, а не на бренді, компанії чи посаді.

  • Різноманітність —  ваш друг. Не тому, що зараз всі про це говорять і  треба «поставити галочку»,  а й справді, різноманіття думок, походжень, віку і світоглядів це те, що допомагає нам створювати щось значуще. Просто будьте відкритими, допитливими та зацікавленими в УСІХ.

Є декілька чудових гасел, яким я навчився від інших: 

«Оплати добром на добро» (Pay it forward), «Якщо ти можеш комусь допомогти — тобі, ймовірно, варто це зробити» і «Будь добрим, роби добрі справи». Це все речі, яким я навчився від різних і дорогих мені людей. Я визнаю, що не завжди достатньо добре дотримуюсь цих гасел. Однак, коли я у своєму найкращому стані, я намагаюся дотримуватися їх. Винагорода приходить як у момент надання допомоги, так і інколи через багато років, коли ви робите відчайдушний дзвінок, дійсно потребуючи допомоги, і вам відповідають на нього.

Останній і найбільш особистий пункт: вам потрібні певні «гачки», щоб «чіпляти» і відрізнятись як особистість. У моєму випадку — це мої історії. Історії — це те, що я пам’ятаю краще, аніж ім’я, посаду або інколи навіть обличчя. І з моєї ґіківської точки зору, історії — це частина нескінченної книги, коли я з кимось знайомлюсь. Я завжди створюю нові історії, і вони запам’ятовуються. От нещодавно познайомився з батьком однокласника мого сина і після моїх історій про Україну він сказав: «Я чув про тебе, це ж ти Джон Україна».

Дякую за те, що прочитали цю статтю. Сподіваюсь, що мої історії змусили вас посміхнутися, і мої міркування чимось допомогли. Я не знаю, чи маю я «хороші» навички в нетворкінгу чи ні, оскільки тут немає жодних механізмів обчислення або доцільного вимірювання, але я точно знаю, що без тих декількох навичок, я б не зміг допомогти моїм друзям в Україні упродовж останніх пару місяців. 

Дякую всім, хто допомагав і продовжує допомагати мені у цьому процесі. Слава Україні!