27 грудня 2023 року Кабінет міністрів України прийняв Національну стратегію доходів на 2024–2030 роки (далі — Стратегія) та зазначив, що основною метою Стратегії є охоплення важливих напрямів, які включають посилення фіскальної спроможності України, адаптацію податкового та митного законодавства до стандартів ЄС, а також створення стимулів для післявоєнного відновлення й економічного зростання.
Про те, як Національна стратегія доходів вплине на IT-спеціалістів, спеціально для dev.ua розповіли юристки практики супроводу бізнесу в Juscutum, Катерина Кульченко та Юлія Ляшко.
Стратегія охоплює великий обсяг питань, зокрема щодо забезпечення прозорості та підзвітності податкової та митної системи, запровадження міжнародних стандартів у податковій і митній сферах, створення сприятливого інвестиційного клімату шляхом спрощення податкової системи, розширення бази оподаткування підвищення ефективності адміністрування податків і зборів.
Нововведення заплановані й для осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, зокрема це стосуватиметься й ФОП. Відповідно до Стратегії, в Україні залишиться концепція ФОП, проте суттєво зміниться підхід щодо розподілу груп і ставок оподаткування.
| Кого стосується | Зміни |
| ФОП 1 група |
1) Перелік видів діяльності, дозволених для участі в групі, буде переглянутий з метою скорочення високомаржинальних видів бізнесу. 2) Скасовано фіксований розмір податку та застосовано виключно податок із фактично отриманого доходу. У перехідному періоді для платників, які не застосовуватимуть РРО або ПРРО, буде застосовуватися максимальна ставка єдиного податку, передбачена для певного виду діяльності після закінчення перехідного періоду. |
| ФОП 2 і 3 групи |
1) Об’єднання в одну групу платників, а саме об’єднану другу групу. 2) Впровадження диференційованої ставки для окремих видів діяльності: Мінімальна ставка становитиме 3% для торговельної діяльності, максимальна — 17% для низки послуг. Введення диференційованих ставок для окремих видів діяльності, у тому числі послуг, передбачатиме поступове їхнє підняття протягом трьох років. |
Додатково до вже зазначених положень Стратегії новою є реєстрація платниками ПДВ усіх платників спрощеної системи оподаткування, включно з першою та об'єднаною другою групою, за умови досягнення порогу реєстрації платниками ПДВ.
Також розглядається питання щодо пільгових режимів, до яких, зокрема належить «Дія.City». У коментарі для DOU, представники «Дія.City» запевнили, що детально ознайомилися зі Стратегією та не знайшли жодних аргументів і розрахунків, які б свідчили про неефективність «Дія.City».
Стратегія містить опис «Дія.City», у якому додатково підтверджується, що термін дії цього режиму необмежений, але не менш як на 25 років із дня внесення до реєстру «Дія.City» запису про першого резидента «Дія.City».
Доцільність збереження пільгових режимів полягає в привабливості для інвестицій. Своєю чергою ефективність пільгових режимів матиме вплив на їхнє збереження.
Водночас в Стратегії неодноразово наголошується на заохоченні підприємців до переходу на загальну систему оподаткування. Ця позиція Стратегії дає підстави вважати, що для сфери IT найвигіднішим варіантом оподаткування буде перехід у пільговий режим «Дія.City» на противагу співпраці з IT-спеціалістами у формі ФОП.
Варто зауважити, що наразі в Стратегії не передбачені конкретні ставки для оподаткування діяльності у сфері IT. Це питання лишається відкритим та не виключає ймовірності, що IT-сектор підпадатиме під низькі відсотки оподаткування.
Заходи з реалізації Стратегії здійснюватимуться протягом 2024–2030 років за координації Міністерства Фінансів України. На теперішньому етапі для забезпечення ефективної імплементації реформ у податковій сфері ДПС готує план реформування служби на 2024–2030 роки з визначенням конкретних заходів за напрямами національної стратегії та термінів його реалізації.
Щодо спрощеної системи оподаткування, то етапи її оновлення впроваджуватимуться в періоді з 2025 до 2027 року.
Ключовою передумовою реформ у сфері податкової політики, зокрема реформи спрощеної системи оподаткування, є надання органам контролю доступу до інформації про рух коштів на банківських рахунках платників податків.
Зазначена інформація є достатньо чутливою як для підвищення ефективності роботи органів контролю, так і для платників податків, із точки зору безпеки їхнього бізнесу, у тому числі захисту комерційної таємниці та персональних даних загалом.
Отримання органами контролю доступу до банківської інформації надасть можливість підсилити аналітичну складову в роботі податкової, запровадити нові сервіси для сумлінних платників податків, зокрема зі складання проєктів податкових декларацій за платників податків, що дасть змогу звести подання податкової звітності до одного «кліку», запровадити прогресивну шкалу ставок оподаткування та багато інших речей, які на сьогодні є природними для податкових систем країн Європейського Союзу.
Це важливі зміни, яких можна досягнути шляхом впровадження механізмів захисту, у тому числі в межах євроінтеграційних реформ. Отже, Стратегія чітко вказує, що зміни відносно спрощеної системи оподаткування будуть запроваджені не раніше року наступного за тим, у якому будуть вважатися виконаними заходи безпеки й захисту персональних даний, про які йдеться вище.
Ця Стратегія вже набула доволі широкого розголосу та зазнала критики щодо підвищення ставок оподаткування. Наразі важливо розуміти, що Стратегія є планом дій і вектором реформ на наступні 7 років, але не забувати, що фактичне оподаткування з усіма додатковими нюансами встановлюватиметься низкою нормативних актів.