Навіть найефективніша система тайм-менеджменту інколи безсила, якщо вам не хочеться виконувати ту чи іншу задачу. І далеко не завжди лінь є причиною бажання відкласти таску до моменту, поки не настане дедлайн для її виконання. Частіше це спричинено відсутністю мотивації та розуміння, для чого потрібно щось зробити. А навіть якщо це розуміння і є, то все одно інколи надважко просто взяти й почати робити — і навіть нагадування в Trello або питання «Ну що там?» в Slack не мають особливого впливу.
Знайомо?
Тоді ділюсь лайфхаками, як повернутися в продуктивний муд:
- Оцініть градус серйозності ситуації. Як часто з вами трапляються «Я не хочу це робити» або навіть «Я взагалі нічого не хочу»? Якщо такі думки — не поодинокі, і з’являються вже доволі тривалий час — не зайвим буде звернутися до сімейного лікаря і здати відповідні аналізи, бо причина може критись на фізіологічному рівні. Окрім цього, корисним може бути візит до психолога, щоб детальніше дослідити причини цього стану. У когось це може бути вигорання, а у когось — втрата сенсів чи апатія, тож спеціаліст допоможе визначити це. Якщо такі думки з’являються дуже рідко, спробуйте згадати, що вам раніше допомагало подолати їх? Що спрацювало в схожій ситуації в минулому?
- Дайте собі час. Якщо небажання робити щось зумовлено втомою після стресового дня, або тим, що задача виглядає важкою і незрозумілою, варто дати собі часу (і домовитись з колегами про перенесення дедлайну, якщо це потрібно). Це нормально — інколи мати менше енергії, ніж зазвичай, чи хвилюватися стосовно завдання, з яким раніше не доводилось зіштовхуватись. Наш мозок не любить зміни, йому комфортно йти знайомим шляхом, тому, щоб робити якісь нові дії, він має чітко розуміти для чого це і як саме втілити задумане у життя. Тому найкращим виходом буде взяти час на відпочинок (не приступати в кінці робочого дня до цієї таски і не відчувати провини за це, переключитись і не думати про роботу) або розбити велику задачу на покроковий план і провалідувати його з тиммейтами або тимлідом. До речі, розмова з кимось з колег може допомогти не лише розібратись в завданні. Зазвичай, при обговоренні задач і зазначенні деталей задачі, інтерес до поставленої таски розпалюється, з’являється чітке розуміння покрокового плану, що вже може позитивно повпливати на мотивацію зробити ту чи іншу справу.
- Зрозумійте, яку вигоду принесе виконана задача саме вам. Ви прокачаєте певний скіл або здобудете новий? Дасте розвиток власній ініціативі/проєкту або зможете попрацювати з командою, з якою зазвичай не перетинаєтесь і це буде також новий досвід? А може йдеться про підготовку до конференції, де ви зможете продемонструвати свій професійний досвід та познайомитись з іншими людьми з вашого професійного кола? Коли ви визначитесь з тим, який бенефіт (відчуття полегшення теж рахується) виконання цієї таски може принести вам особисто, ваша мотивація виконати її зросте. З іншого боку, цікаво дослідити, чому вам вигідно не виконувати цю таску? Щоб мати задачу «про запас» на випадок, якщо всі інші задачі вже буде виконано? Бо ви знаєте, що все одно ніхто не оцінить вашу роботу? Причин може бути багато і інколи важливо зрозуміти вторинні вигоди, аби бути максимально чесним з собою.
- Заряджайте власну батарейку. Ця порада стосується не безпосередньо вашого робочого дня, а, скоріше, того, чим ви займаєтесь після нього. Згадайте, чи приділяєте ви достатньо уваги своїм хобі або вподобанням? Чи ходите регулярно у відпустки? Чи знаєте, чим зайнятись, якщо закінчити працювати о 18-й годині, а не о 21-й? Виходите прогулятись парком біля дому протягом робочого тижня та проводите достатньо часу із сім’єю? Можливо, вам давно хотілось спробувати новий вид спорту, записатись на уроки ударних або просто провести вечір удома за переглядом серіалу? Давайте собі час на те, що вам хочеться робити, без докорів сумління за те, що ви нібито нічого не робите — і ви побачите, як позитивно це впливатиме на вашу продуктивність.
- Аналізуйте свій кар’єрний шлях. Не забувайте регулярно звертатись до внутрішнього компаса, аби зрозуміти — ви дійсно робите те, чого хотіли б? Ви дійсно хочете продовжувати розвиватись в цьому? Можливо, вам не хочеться робити не конкретно цю задачу, але й загалом цю роботу? Інколи важко розібратися з цим наодинці, тож подумайте, чи не завадила б вам підтримка від коуча, психолога, кар’єрного консультанта чи ментора.
Отже, інколи нічого не хотіти — це окей, ми не можемо постійно бути продуктивними, але якщо такий стан затягнувся на пару тижнів чи місяців, то це вже не норм. Не варто соромитися взяти час на перерву, звернутись за підтримкою у важких задачах до колег або попросити про допомогу спеціалістів, якщо стає зрозуміло, що зміна діяльності чи щось, що працювало раніше, вже не допомагає. Не забувайте про якісний відпочинок, сон та «life», який є частинкою «work-life-balance» — і хай усі ваші таски викликають у вас цікавість і бажання взятися за них якомога швидше.