Мене звати Яна, я Head of HR у компанії Binariks. Сьогодні хочу нагадати або, сподіваюсь, для більшості — підтвердити, на скільки важливий розвиток кожного з нас особливо у 2023 році й надалі, попри повномасштабну війну.
Будучи в минулому лідом L’n’D напряму, я завжди намагалась і приділяла багато часу не лише розвитку працівників в компанії, а і своєї команди та себе. Це були різноманітні курси, тренінги, книжки, статті, телеграм канали та цілі школи, за наявність яких окрема подяка кожній компанії, де я мала таку можливість. Думаю, що більшість, особливо з ІТ сфери, завжди розумів/-ла необхідність такого безперестанного розвитку і роботи над собою. Це дуже важливо задля максимальної відповідності потребам ринку, клієнтів чи стратегії руху вашої компанії й очевидно, просто для себе. І з 24 лютого 2022, а найбільше у перші місяці від цієї дати, для мене і багатьох моїх знайомих робити щось, що не сприяє перемозі України здавалось дуже недоречним і неправильним. Ледве-ледве ми стали сприймати, що працювати на роботі — ок, що це підтримка економіки, і що це важливо для підтримки держави й нашої перемоги. Питання навчання багато хто з нас просто відклав в далеку шухляду.
Я — одна з тих, хто перші два місяці точно не бачила сенсу ні в чому, окрім роботи, донатів і волонтерства. Врешті-решт це вплинуло на здоров’я не лише на ментальне, а й фізичне. Тому одним із перших кроків «відновлення» моєї роботи над собою були щоденні вправи та заняття з додатком BetterMe. Згодом нагадалася пристрасть до бігу і якийсь неймовірний півмарафон у минулому.
Потім голос всередині ні з того ні з сього нагадав про львівську Бізнес-школу УКУ, про яку я давно мріяла. Я довго себе переконувала, що навчання в універі, коли тобі 29 і війна в країні — геть недоречні. Очевидно, що навчання процес тривалий і на все життя, але я зарікалась ще у 2016-му, що ніякої другої вищої освіти не буде, першої мені достатньо і далі — лише самоосвіта та курси (а цікавила в бізнес-школі мене саме магістерська програма Управління персоналом та Організаційний розвиток).
Важливий аспект і те, що комусь потрібно буде відновлювати країну після перемоги, вже робити все максимально для перемоги та для того, аби країна встояла. З першого погляду — «а що можу зробити я, одна маленька краплинка в океані?», проте якщо кожен задумається над тим, як проживає своє «сьогодні» і що робить для перемоги та для стійкості держави сьогодні — ми не те що переможемо, ми станемо однією з найрозвиненіших і найпрогресивніших держав у світі. І я дуже в це вірю. Американський фінансист і мільярдер Рей Даліо в книзі та на його youtube каналі наводить приклад 6 імперій і що саме розвиток освіти в країні — був першою передумовою великого підняття кожної у світі імперії. Підняття рівня і якості освіти можливе лиш за наявності тих, хто готовий в це вкладати й ці «хтось» точно самі мають бути для цього достатньо освічені й розвинені.
Повертаючись до моєї історії з УКУ — я успішно склала вступні іспити й навіть отримала знижку на навчання завдяки хорошим результатам цих іспитів. Потрапила в неймовірно крутий, насичений і неоціненний світ сучасного академічного і водночас актуального навчання, чудових експертів своєї справи та фантастичне ком’юніті. Я в захваті від кожного модулю і нехай ця моя історія буде натхненням для когось обов’язково долучитись до цього осередку свідомих і сильних українців. Уже пройшов майже рік від мого рішення вступити у LvBS і це беззаперечно — одне з найкращих рішень у моєму житті. Рада, що можу привносити найкращі практики в компанію, сприяти майбутньому розвитку сфери управління персоналом і глобально — розвитку економіки та держави, допомагаючи бізнесу і покращуючи досвід працівників.
«Я знаю, що нічого не знаю» — відомий всім вислів, що приписується давньогрецькому філософу Сократу. Мені цей вислів дуже імпонує і спонукає постійно шукати щось нове і невідоме сприймати як цікавий челендж. З цікавих підходів, що мені допомагають є дослідження Керол Двек, психологині Стенфордського університету про Fixed (фіксоване) та Growth Mindset (мислення розвитку).
Якщо коротко, фіксоване мислення спонукає шукати схвалення, тоді як мислення розвитку — спонукає шукати нові челенджі, докладати зусиль і сприяти своєму розвитку, адже лише це творить прогрес. Фіксоване мислення заставляє людину думати, що ми народжені вже з певними здібностями та можливостями, вони обмежені й навряд чи зміняться. «Ти розумний, ти складеш цей іспит на максимальний бал», з мисленням розвитку подібна ситуація звучала б як «Ти доклав/-ла стільки зусиль у підготовці до іспиту, напевно тобі вдасться його добре здати». Тобто у разі будь-якої поразки діти чи дорослі з фіксованим мисленням будуть дуже засмучуватись і кидати, що почали, пояснюючи це тим, що «то просто не моє», натомість діти чи дорослі з мисленням розвитку сприйматимуть поразку як стимул спробувати ще, постаратись трішки більше і врешті-решт сприймати як виклик, який цікаво подолати. Дуже рекомендую книги Керол і її виступи на TEDx по цьому топіку. Колись дізнавшись про це дослідження в лідерській школі від Наталі Каді в минулій компанії — в моїй голові дуже багато всього перевернулось. Я почала відстежувати свої думки та реакції, аби зрозуміти, яке мислення я маю. Де і як реагую та що можу зробити з реакціями фіксованого мислення. Цей підхід допомагає мені завжди пам’ятати про важливість роботи над собою у всіх сферах і рух тільки вперед. Це теж те, що спонукало мене попри війну взятись за себе і продовжувати розвиватись професійно у всьому, що мене цікавить.
На кінець зауважу, що важливо пам’ятати — життя триває і проходить, і аби мати сили працювати, донатити і волонтерити, по максимуму наближати нашу перемогу, на мою думку, потрібно давати собі можливість свідомо проживати своє життя. Адже інакше в якийсь момент просто закінчуються внутрішні ресурси і який сенс з таких сотень і тисяч втомлених людей, які просто не мають сили не те щоб волонтерити чи працювати та донатити, а не мають сили й бажання взагалі щось робити.
Завдання — боротись і продовжувати жити, а відтак — розвиватись. Бажаю усім сил і натхнення на розвиток і нескінченну роботу над собою.