Кіноіндустрія взялася за екранізації відеоігор понад 30 років тому, доволі скоро після того, як ігри набули популярність. І, вочевидь, переважно більшість спроб перенести вміст відеогри на екрани були в тому чи іншому сенсі провальними. Здавалося б, з успішної гри досить легко зробити потужну базу для кіно, бо вже є сюжет, стиль, та жанр, який вдало спрацював на певну аудиторію — бери й роби.
Але завжди щось йшло не так, на що був ряд причин.
Деякі проєкти зазнати краху через відверту байдужість та паразитування на першоджерелі — сюди можна віднести всю кар’єру Уве Бола, який спаплюжив ігрові франшизи BloodRayne, Alone In The Dark, House of the Dead та Far Cry, а також відверту халтуру від інших режисерів, на кшталт Doom (2005) та Hitman (2007).
Інші екранізації мали непогані шанси на визнання серед гравців, але занадто відходили від першоджерела, як це було із франшизою Resident Evil із Мілою Йовович та дилогією Silent Hill.
За екранізацію деяких ігор взялися занадто рано, через що картини не мали гідного рівня візуальної та сюжетної складової та не створили достатніх вражень, як це було із дилогіями Mortal Kombat (1995, 1997) та Lara Croft: Tomb Rider з Анджеліною Джолі (2001, 2003).
Були також і екранізації із гідними рівнями бюджету та талановитими акторами, але навіть це не спрацювало. Прикладами тому є фільми за франшизами Prince of Persia (з яким не впорався Джейк Джиленхол), Warcraft, Assasin’s Creed (де провалився Майкл Фассбендер), перезапуск Lara Croft з Алісією Вікандер, Uncharted із павучком Томом Голандом та Need for Speed з Аароном Полом.
Деякі з адаптацій мали комерційний успіх, але майже жодна з них не може похизуватися визнанням глядачів, а тим більш геймерів.
Ті, кому вдалося
Але не все так погано, бо є й приклади екранізації ігор, які отримали визнання та касовий успіх. Серед них хочу виділити:
- Detective Pikachu — увага до деталей всесвіту, розширення лору та шикарна гра Раяна Рейнольдса зробили цю стрічку свого часу єдиною позитивно оціненою екранізацією відеогри на Rottent Tomatoes.
- Dota: Dragon’s Blood — не всі спроби Netflix зайти у сегмент аніме були вдалі, але спроба екранізувати лор легендарної моби Dota 2, цікава інтерпретація лору оригінальної гри та сміливість торкнутися дорослих тем дозволили стрімінговій платформі зняти три успішних сезони анімаційного шоу.
- Cyberpunk Edgerunners — досвід у створенні епічних аніме історій студії Trigger, повага до лору та атмосфери як відеогри, так і оригінальної настолки Майка Понсміта, якісне розширення цього самого лору, оригінальні персонажі та нереальний саундтрек (чого тільки варті опенінг від France Ferdinand та влучно використаний трек Rosa Valton «I Really Wann Stay At Your House») змусили багатьох гравців повернутися до вже набагато краще виконаної гри за два роки після релізу. Наприклад, автор цієї статті після серіалу Netflix наважився купити та перепройти кіберпанк на PS5, про що ані секунди не пожалкував.
- Франшиза Sonic скоріше має успіх через кількісні показники — про надшвидкого їжака знято безліч мультфільмів та мультсеріалів, а також сучасно кінодилогія із Джимом Керрі, яка має комерційний успіх.
- Arcane — це шоу здобуло популярність зокрема завдяки безпрецедентній візуальній складовій, розширенні лору популярної моби League of Legends та саундтреку від Imagine Dragons. Шоу зроблено настільки якісно, що воно покорило серця безлічі людей, які й гадки не мають що таке LoL, як, наприклад, автор цієї статті. Недарма саме цей серіал став першим в історії Netflix, серії якого публікували частково, а не повністю одразу, як заведено на цьому стрімінг сервісі.
Але, здається, у 2023 ми є свідками появи екранізації гри, успіх якої затьмарить усі інші та виведе жанр на якісно новий рівень.
The Last of Us — ідеальний матеріал для екранізації
Щасливі володарі PlayStation 3 побачили The Last of Us влітку 2013 року. Здавалося б, чергова гра про виживання у зомбі апокаліпсисі, хіба не бачили ми це вже сотні разів у кіно та десятки разів у відеоіграх? Але творіння головного сценариста та дизайнера гри Ніла Дракмана та студії Naughty Dog вийшло на якісно новий рівень.
Гра вражала гравців такими моментами, як:
- кінематографічність — не дарма відео проходження TLOU по сьогодні набирають мільйони переглядів на Youtube;
- глибина персонажів — відносини Джоела та Еллі, хоробрість Марлін та Тесс, відданість Біла, Генрі та Томі, безумство Девіда здалися близькими безлічі гравців по всьому світу;
- глибокий та приземлений сюжет — на момент 2013 року аудиторію було вкрай важко здивувати черговим сюжетом про зомбі апокаліпсис, але Дракман якісно зробив ухил у психологію та відношення людей у стресовому стані.
Окрім цього, гра продемонструвала ряд прогресивних механік та дивовижний для того покоління консолей візуал. Хіба це не ідеальний матеріал для екранізації?
Чому в The Last Of Us від HBO вийшло
Серіал анонсували у 2020 та випустили на телеканалі HBO у 2023. Попри стримані побоювання, серіал став сенсацією. І ось чому.
Актори.
Якщо до кастингу Педро Паскаля на роль Джоела виникало мало питань (камон, чоловік одноосібно тягне на собі усю франшизу Star Wars, при тому, що його обличчя там видно дай Боже, щоб дві хвилини за два сезони його шоу), то кандидатура Белли Рамзі на роль Еллі багато в кого викликала сумніви.
Але, я вважаю, що обидва актори впоралися із головними ролями на 110%. Пан Паскаль став набагато канонічнішим Джоелом, ніж Джоел із гри — він справжній, втомлений, із проблемами зі здоров’ям, але люблячий та відданий. А Белла, хоча й дуже відрізняється візуально від Еллі з гри, демонструє квінтесенцію щирої та сирої підліткової люті та відчаю, руйнуючи стереотип про «дівчинку у халепі», з яким невільно асоціюється персонаж Еллі протягом більшої частини першої гри.
Залученість творців оригінальної гри.
Одна з найчастіших проблем екранізації ігор — це байдужість до оригінального твору. Зокрема, це дуже видно по серіалах Halo та Resident Evil на Netflix.
HBO ж зробили ставку на творців оригіналу та не прогадали — Ніл Дракман виявився шикарним сценаристом як для гри, так і для серіалу, музика композитора оригінального саундтреку TLOU Густаво Сантаол’яли спрацювала у серіалі не гірше, ніж у грі, а деякі актори другого плану та озвучення повернулися до своїх або інших ролей у серіалі.
Розширення лору.
Серіал дуже щільно слідкує за сюжетом оригінальної гри, але є ряд моментів, в яких надзвичайно якісно розширюється сюжет оригінальної гри. Особливо хочеться виділити:
- передумови апокаліпсиса, шедеврально показані через героїв Джона Ханна та Христини Хакім, які зіграли науковців, що попередили про пандемію;
- розширення сюжету початку гри у першій серії, через демонстрування життя та характеру Сари, доньки Джоела, та природи пандемії, чого не було у грі;
- розширення історій другорядних персонажів гри Біла та Френка, які змогли знайти спільне щастя попри кінець цивілізації.
- СПОЙЛЕР: пояснення природи імунітету Еллі в останній серії. У грі про це не було мови. Цікавий факт: мати Еллі зіграла акторка Ешлі Джонсон, яка озвучувала Еллі в усіх іграх The Last of Us.
Тут було б доречно розписати про успіх екранізації HBO у цифрах, але більш доречним здається припустити, що The Last of Us — це просто найкраща екранізація відеогри на сьогодні. Так, вона не ідеальна: оригінальні персонажі шоу не викликають багато співчуття, моменти відходу від канону гри здебільшого слабкі, та візуальна складова серіалу місцями слабшає (топляк у серіалі абсолютно не виправдав очікувань). Але переважна більшість поціновувачів якісних телешоу та гри відмічають суто позитивні емоції від перегляду плодів праці HBO та Ніла Дракмана.
Спадок The Last of Us та які ігри ми можемо скоро побачити на екранах
Гарно почати, це, звісно, значна частина успіху, але розслаблятися творцям серіалу ні в якому разі не можна. HBO має сумну історію провалів шоу, які дуже амбіційно почалися — згадайте фінал «Гри Престолів». Також перед HBO та Нілом Дракманом наразі стоїть неабиякий челендж — гідно екранізувати дуже контроверсійний сюжет The Last of Us Part Two, і, зокрема, не провалитися із кастингом акторки на надзвичайно складну роль Еббі. Але, цифри успіху першого серіалу на HBO, а також амбіції та талант Ніла Дракмана дають надію, що наступні сезони екранізації TLOU також ас не розчарують.
Як вважаєте, окрім «Останніх з нас», яка ігрова франшиза має шанс на гідну екранізацію? Масивний зомбі екшн за мотивами Days Gone або, нарешті, гідна екранізація Resident Evil? Вестерн по Red Dead Redemption? Епічне фентезі про Кратоса чи Елой? Анімація за Legend of Zelda? Глибоке стімпанк-фентезі за мотивами Bioshock та Dishonored? Сльозливий історичний епік за Valiant Hearts, м’ясний слешер по Prototype, або емоційна ЛГБТ-драма на Netflix за мотивами Life is Strange? Поділиться думками в коментарях!