Блог

У чому різниця між паблішером та інвестором для розробників ігор

Світ розробки ігор швидко розвивається, і перед кожною командою розробників постає питання фінансування та публікації свого проєкту.

Як випустити гру так, щоб про неї дізналися мільйони гравців? Де знайти кошти на маркетинг, локалізацію та дистрибуцію? Чи варто шукати інвестора, який вкладе гроші в розробку, чи звернутися до паблішера, який допоможе з виходом на ринок?

Це питання, з якими стикається майже кожен розробник. І тут важливо розуміти ключову різницю між паблішером та інвестором, адже часто ці поняття плутають.

Нижче розглянемо, хто такі паблішери та інвестори, які у них функції та як розробнику обрати правильний підхід для фінансування та просування своєї гри.

Хто такий паблішер?

Паблішер (або видавець) — це компанія, яка спеціалізується на випуску ігор на ринок та їхнього просування.

Функції паблішера:

  • Фінансування фінальних етапів розробки.
  • Маркетинг та PR: реклама, робота з інфлюенсерами.
  • Дистрибуція: допомога з розміщенням гри на різних платформах.
  • Локалізація та підтримка: переклад гри на різні мови, технічна підтримка.
  • Тестування та QA: забезпечення якісного релізу.

Які можуть бути варіанти співпраці з паблішером?

  • Класична модель — розробники отримують частку доходу від продажів гри (наприклад, 30-50%), а решта йде паблішеру, покриваючи всі витрати пов’язані з маркетингом, локалізацією, тестуванням та випуском гри.
  • Ексклюзивний контракт — паблішер повністю фінансує гру та отримує повні права на гру, а розробники отримують фіксовану виплату.

Переваги та недоліки співпраці з паблішером

Переваги 

Комплексна підтримка. Паблішери беруть активну участь у розробці ігор, можуть надати персонал для всебічного покращення гри, її тестування

Досвід маркетингу та дистрибуції. Паблішери займаються просуванням, локалізацією та розповсюдженням гри.

Навчання. Розробники можуть отримати цінний досвід від співпраці з паблішером.

Недоліки

Втрата контролю над грою. Паблішери часто встановлюють суворі графіки та контролюють ключові рішення щодо гри.

Короткострокова стратегія. Паблішери переважно працюють до завершення життєвого циклу гри.

Інтелектуальна власність. Права на розроблені ігри можуть переходити у власність паблішера.

Хто такий інвестор?

Інвестор — це фізична або юридична особа, яка вкладає кошти в розробку гри з метою отримання прибутку в майбутньому. На відміну від паблішера, інвестор не займається маркетингом чи дистрибуцією гри, а лише фінансує її розробку та отримує частку компанії або частину прибутку.

Функції інвестора:

  • Фінансова підтримка для розвитку проєкту;
  • Нетворкінг та залучення додаткових ресурсів;
  • Супутні види підтримки: аналіз перспектив та ризиків, оцінка бізнес-моделі тощо.

Типи інвесторів:

  1. Венчурні фонди — організації, які об’єднують інвестиції кількох інвесторів та фінансують стартапи та проєкти, що мають потенціал швидкого зростання.
  2. Ангел-інвестори — приватні особи, які вкладають гроші в перспективні ігри на ранніх етапах, зазвичай інвестують невелику суму коштів.
  3. Краудфандинг — дозволяє інвестувати кошти будь-якій особі, при цьому результатом таких інвестицій можуть бути:
  • їх безповоротність (безоплатна основа);
  • отримання прибутку від гри в майбутньому;
  • отримання доступу до бета-версії гри;
  • отримання інших переваг, пов’язаних зі створеною грою.

Які можуть бути варіанти співпраці з інвестором?

Серед інвестиційних угод варто виділити:

  • Equity — інвестор отримує частку в проєкті в обмін на свої вкладення.
  • Convertible notes — спочатку це борг, який пізніше можна перетворити у власність.
  • Revenue sharing — інвестор отримує частку доходу з гри, доки не поверне вкладене з прибутком.

Переваги та недоліки співпраці з інвестором

Переваги:

  • Фінансова підтримка без обмежень щодо гри. Інвестори надають фінансування, дозволяючи розробникам зосередитися на розробці без зовнішнього впливу.
  • Можливості для розвитку бізнесу. Інвестори часто мають мережу корисних контактів і можуть сприяти майбутньому зростанню, залучаючи нових інвесторів.
  • Інтелектуальна власність. Права на розроблені ігри, зазвичай, залишаються у розробників.

Недоліки:

  • Високі очікування. Інвестори зацікавлені у масштабованому зростанні, тому очікують значних прибутків.
  • Обмежена підтримка у розробці. Інвестори зазвичай не мають досвіду у створенні ігор, тому розробники мають самостійно вирішувати технічні та творчі питання
  • Довгострокова стратегія. Інвестори зазвичай вкладають гроші в студію розробників загалом, а не в конкретну гру

Основні відмінності між інвестором та паблішером

  1. Фокус на команду vs. Фокус на гру — інвестори оцінюють розробників та їх потенціал, а потім вже гру, тоді як паблішери більше зацікавлені у конкретній грі та її ринкових перспективах, відповідності їх поточним планам та стандартам якості.
  2. Фінансування vs. Послуги — інвестори надають капітал, а паблішери переважно пропонують іншу допомогу, наприклад: тестування, маркетинг та дистрибуцію.
  3. Довгострокове vs. Короткострокове партнерство — інвестори вкладаються на роки, а паблішери працюють до завершення життєвого циклу гри.
  4. Глобальний vs. Локальний вплив — інвестори працюють у глобальному масштабі, тоді як паблішери можуть спеціалізуватися на окремих ринках, у тому числі різних жанрах ігор.

Кого обрати?

Коли варто звертатися до паблішера?

  • Якщо гра вже має готовий прототип або демоверсію.
  • Якщо потрібна масштабна маркетингова кампанія та просування.
  • Якщо у розробників немає досвіду виходу на міжнародний ринок.
  •  Якщо є готовність поділитися часткою доходу або правами на гру.

Коли краще шукати інвестора?

  1. На ранніх стадіях розробки або коли ще немає продукту, але є хороша ідея, концепція та сильна команда.
  2. Якщо потрібні гроші на R&D (дослідження і розробку) або довгостроковий розвиток.
  3. Якщо є досвід самостійного запуску та монетизації ігор.
  4. Якщо є готовність поділитися часткою компанії або прибутку.

Чи можлива співпраця з обома одночасно?

Так, співпраця з інвестором і паблішером одночасно можлива, але важливо правильно вибудувати структуру співпраці:

  • Спочатку залучити інвестора для фінансування ранньої розробки (pre-production, створення прототипу).
  • Потім шукати паблішера вже на пізніх етапах (коли гра готова або на фінальній стадії), щоб покрити витрати на маркетинг і дистрибуцію.
  • Наслідок: розробникам необхідно буде поділитись часткою своїх прибутків як з інвестором, так і паблішером.

Висновок

Враховуючи швидкий розвиток ігрової індустрії, розробники повинні серйозно підходити до вибору партнерів для своїх проєктів. Вибір між інвестором та паблішером може суттєво вплинути на майбутнє розробників та можливість випуску успішних ігор.

Отже, вибір між інвестором і паблішером залежить від пріоритетів розробників:

  • Якщо головною метою є фінансова незалежність і довгостроковий розвиток, варто розглядати інвестора.
  • Якщо ж необхідна комплексна підтримка маркетингу та дистрибуції, краще звернутися до паблішера.
  • Якщо проєкт масштабний, потрібні великі вкладення та експертиза на всіх рівнях — можна співпрацювати з обома.

Незалежно від обраної моделі, усі домовленості між розробниками, інвесторами та паблішерами повинні бути закріплені документально, — це допоможе уникнути непорозумінь і забезпечити прозорі умови співпраці.