Чи всі біженці, які живуть в Європі під тимчасовим захистом, автоматично стають податковими резидентами? Що робити є український ФОП і податки сплачувались і сплачуються в Україну? Чи буде в українців особливий статус? Чи всім доведеться платити європейські податки за 2022 рік?
Це сьогодні найпопулярніші питання від ІТ-фахівців, які виїхали до Європи з початком повномасштабного вторгнення.
Цей блог буде корисний насамперед фізичним особам-підприємцям, які зареєстровані за нормами українського законодавства в Україні та вимушені були виїхати за кордон з початком військових дій. Останнім часом наша компанія отримує дуже багато запитів від таких підприємців щодо порядку сплати податків. Річ у тім, що уповноважені органи країн перебування таких осіб вимагають сплачувати податки з доходів підприємців до бюджету таких країн. Такі питання вирішуються із застосуванням норм національного законодавства України та країни перебування, а також норм міжнародних договорів, якщо вони існують між такими країнами. Основним міжнародним договором, що регламентує питання оподаткування, є Конвенція про запобігання подвійному оподаткуванню (в різних країнах цей документ може мати іншу назву, ми обрали узагальненe).
Таких Конвенцій, що підписані Україною з іншими країнами, на сьогодні 74.
Слід зауважити, що норми міжнародних договорів мають пріоритет у застосуванні перед нормами національного законодавства. Це означає, що законодавство України та країн перебування підприємця, застосовуються у тій частині, що не суперечить Конвенції.
Самим основним чинником для процедури оподаткування є визначення податкового резидентства особи. Тобто особа має сплачувати податок зі свого доходу в країні, податковим резидентом якої вона визнається.
Більшість Конвенцій передбачають наступні критерії визначення податкового резидентства: постійне житло, постійне перебування, центр життєвих інтересів, місце реєстрації, громадянство та ін. При цьому, критерій «громадянство» не є основним.
На жаль, на практиці зустрічаються випадки встановлення над особою податкового резидентства країни її перебування, зокрема зі спливом 183 днів постійного перебування в такій країні. Такої практики дотримуються майже всі країни ЄС.
Але такий підхід, на нашу думку, є необґрунтованим, бо перебування в іншій країні під час воєнного стану в Україні, є вимушеним (наші громадяни звернулись до інших країн за прихистком). Тут доцільно буде нагадати про практику, що склалася під час карантинних обмежень. Наприклад, у 2020-2021 роках OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) надала роз`яснення, що обмеження пересування людей між країнами у зв`язку з карантином (що призвело до вимушеного перебування в іншій країні понад 183 дні) не має призводити до зміни їхньої податкової резиденції, оскільки ця ситуація є надзвичайною.
Сьогодні це питання є досі не вирішеним. На час такої невизначеної позиції ми рекомендуємо залишатися податковими резидентами України. Розберімось, чому краще робити так?
1. ФОП першої та другої груп спрощеної системи оподаткування з 1 квітня 2022 року та до припинення або скасування воєнного стану надано право не сплачувати суму єдиного податку. Окрім того, з 1 березня 2022 року і до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після цього ФОП-спрощенцям дозволено не сплачувати єдиний внесок за себе.
2. Єдиний соціальний внесок не підпадає під дію процедури уникнення подвійного оподаткування, по єдиному податку це питання не врегульоване. Тому, у разі сплати податків на території іншої держави, підприємці можуть подвійно сплатити податки зі свого доходу.
3. Підприємницька діяльність заснована на принципах вільного вибору засобів її здійснення. ФОП може працювати з будь-якої точки світу та при цьому залишатись податковим резидентом України. Діяльність IT ФОП не залежить від якогось постійного місця її здійснення.
4. Вкінці кінців ця війна скінчиться та ці питання є тимчасовими. Є надія, що між державами найближчим часом буде узгоджена позиція щодо вимушеного перебування, яка не передбачає облік днів знаходження наших громадян на території таких держав.
5. У разі реєстрації підприємництва на території іншої держави, підприємцю потрібно буде узгодити та змінити чинні угоди з контрагентами.
6. Надходження податків від платників робить можливим подальшу стабільність здійснення соціальних виплат нашою державою.
Якщо ж спірних питань з уповноваженими органами інших країн все ж таки не вдалось уникнути, даю вам кілька особистих рекомендацій:
- Збирайте та зберігайте всі докази резидентства України (це можуть бути: документи щодо нерухомого майна, родинних стосунків, навчання в Україні та ін.).
- Намагайтеся отримувати запити та відповіді компетентних органів інших країн щодо оподаткування в письмовій формі. Це важливо для ініціювання процедури взаємного узгодження.
- Велике значення має визначення щодо повернення підприємця до України після закінчення воєнного стану.
- Звертайтесь до кваліфікованих юристів та бухгалтерів для розв’язання проблемних питань.
- Не реєструйте бізнес в іншій країні без попередньої консультації з фахівцями.
- Намагайтеся не оформлювати документи щодо оренди/придбання нерухомості, у т. ч. офісу.
Досвідчений фахівець в цій сфері, у разі виникнення спірного питання, допоможе отримати довідку про резидентство в Україні та/чи ініціювати процедуру взаємного узгодження між країнами щодо вирішення статусу податкового резидентства.
Варто звернути увагу, що цей блог має узагальнену характеристику цієї проблеми. Кожен випадок, краще вирішувати індивідуально, в залежності від країни перебування підприємця. Питання уникнення подвійного оподаткування під час воєнного часу в нашій країні є досить проблематичними, але їх можна вирішити у законній площині, вчасно звернувшись за кваліфікованою допомогою.