Від минулого року в Україні виникли проблеми із генерацією електрики через масові обстріли критично важливої інфраструктури. Чи можуть «зелені» ЦОД стати порятунком IT-систем підприємств в Україні? Що відрізняє «зелений» дата-центр від «не зеленого»? Як компаніям подбати про те, щоби правильно спроєктувати власні IT-системи та використовувати електрику ефективно?
Досвід Tet показує, що найефективнішим способом резервування електропостачання є двоступенева система, яка використовується, наприклад, у флагманському ризькому дата-центрі компанії Tet Dattum. Для миттєвої підтримки роботи всього ЦОДу використовуються 300 акумуляторних батарей, підключених паралельно до основної системи, завдяки чому не відбувається переривання електропостачання. За час, поки ЦОД «тримається» на батареях, вмикаються потужні дизельні генератори. Саме така схема резервування застосована у ЦОДі Dattum, сертифікованому за вимогами рівня Tier III. Це рівень надійності, при якому у разі зламання будь-якої системи ЦОД продовжує функціонувати, а ремонт можна виконувати без зупинки всього об'єкта. Відмовостійкість дата-центру рівня Tier III — 99,98%.
«Зелене» пальне та енергоефективність ЦОДу
Як уже зазначено вище, використання дизельного генератора є найпопулярнішим рішенням. А замість дизеля можна застосовувати так зване «зелене» пальне — біодизель, отриманий з ріпаку або інших продуктів, що містять олію. Tet, наприклад, працює з таким пальним уже понад 5 років. Компанія автоматично перейшла на його використання, тільки-но з’явилася така можливість.
Дорога на північ?
Основна стаття витрат у підтримці роботи ЦОДу — це електрика для його кондиціювання. І тут на сцену виходять країни Скандинавії та Балтії, розташовані ближче до півночі. Середньорічна температура у нас нижча, ніж в Україні, а отже, зменшуються витрати на охолодження обладнання. Це прямо впливає на відмовостійкість ЦОДу і на вартість його послуг. Здавалося б, яка різниця для кінцевого споживача, якщо влітку в Ризі на 5 градусів прохолодніше, ніж у Києві? У масштабах бізнесу це різниця у тисячі євро, які заощаджують провайдери послуг, дозволяючи собі встановлювати більш прийнятні ціни на розміщення у своїх дата-центрах.
Як українському бізнесу потрапити до північного ЦОДу? Розмістити там обладнання або перенести всю інформацію у хмару, яка теж «мешкає» на фізичних серверах у стійках дата-центрів. І там воно знаходиться під протекцією Євросоюзу та захищене не лише від проблем з електрикою, а й від багатьох інших ризиків, які є зараз в Україні. А фахівці Tet готові допомогти компаніям здійснити перехід у ЦОД максимально просто — розібратися у всьому та запропонувати нові ефективні рішення.
Успішні приклади «зелених» ЦОДів у світі
Хорошим прикладом енергоефективних рішень є фінські ЦОДи, які розташовані на колишніх військових базах у горах, де підтримується постійна температура приблизно 5 градусів. Для обігріву приміщень використовується тепло, що ними виділяється. А за наявності надлишків теплоенергія надається найближчим містам.
Ще одним успішним світовим прикладом ефективних ЦОДів є центри на гейзерах, які виробляють тепло й електрику. Є ЦОДи, де взагалі не застосовується кондиціювання, а для охолодження використовується вільний потік повітря. Звичайно ж, для створення таких ЦОДів необхідні спеціальні розрахунки й обладнання.
В Україні високий потенціал енергії вітру — навіть під час війни ваш бізнес будує вітроелектростанції й запускає в роботу величезні вітряні турбіни. Тому і «зелені» ЦОДи мають великий потенціал, поки енергосистема країни у важкому стані. Тож велика автономність та енергоефективність усіх промислових об'єктів в Україні зможуть допомогти енергетикам відновити та модернізувати енергетику країни.