13505 — красиве, майже магічне число. Законопроєкт № 13505, внесений до Верховної Ради, передбачає заборону використання програмного забезпечення, створеного в країні-агресорі. Його ухвалення, на перший погляд, має остаточно закрити питання роботи 1С, платформи, яка десятиліттями була стандартом бухгалтерського й податкового обліку в Україні.
З огляду на двадцятирічний досвід у телекомі, можна впевнено сказати: заборонити щось в інтернеті або від інтернету залежне — це найкращий спосіб прорекламувати.
Але логіка тих, хто розробив і вносить цей законопроєкт, зрозуміла. Політики роками чують одне й те саме запитання: «Чому 1С досі не заборонено?» Законодавча заборона стане відповіддю на гучну вимогу частини суспільства.
Те, що деякі законодавчі норми так і не починають працювати, депутати зазвичай пояснюють, що вони закони ухвалюють, а виконує Уряд, бізнес і громадяни. І у випадку прийняття цього законопроєкту є шанси повторити історію — законопроєкт стане законом, але не запрацює. 1С залишиться в обігу під іншими назвами, у «клонованих» версіях, або в формі систем, побудованих на її методології. І справа тут не лише в технічній або бізнес-інерції.
Методологічна залежність
Український облік історично тяжіє до надмірної складності. Податкове планування, щомісячна адаптація до змін, страх помилки у звітності — все це створює високу залежність від звичних алгоритмів і регуляторної логіки, яку 1С успішно відтворює.
Коли ми обирали ERP, була можливість ретельно оцінити українські й міжнародні продукти, обрати систему, яка відповідає потребам менеджера та інвесторів, підтримує прозорість і гнучке масштабування. Але дуже швидко стикнулись з тим, що ERP, навіть якщо знайти вдалу українську реалізацію, яка вкрай необхідна для управління процесами в компанії — це не та програма, через яку бухгалтер правильно порахує податки.
Податкова реальність в Україні формується вузьким колом політичних гравців. Один із них депутат, що роками визначає логіку податкового законодавства. Саме він, найімовірніше, проголосує за заборону ПЗ країни-агресора, але водночас не змінить методології, яка цю залежність створює.
Облік як ритуал
Використання 1С наслідок методологічної залежності. Бізнес не прив’язаний до російського софту технічно, він прив’язаний до податкових правил, які змушують його залишатись у старій парадигмі. Парадигмі, де облік нагадує сакральний ритуал із кодексом у форматі фоліанта, додатковими листами від ДПС, і бухгалтером, що зберігає їх у спеціальній папці.
Ці правила — головний бар'єр для переходу, а не відсутність талановитих інженерів, і не відсутність рішень. ERP-системи нового покоління існують. Але поки не зміниться податкова логіка, бізнес продовжить платити за ліцензії чи шукати обхідні шляхи: клонувати 1С, змінювати назви.
Україна досі живе за правилами, імпортованими до нас через кордон, і цей кордон не з Польщею. Ми не спростили облік до того, що можна «навайбкодити» власну систему за кілька вечорів чи дописати до вже впровадженої ERP. Не тому, що не можемо, а тому, що не дозволено.
Цифрова незалежність
Пріоритетність розвитку власних цифрових продуктів — це питання інституційної незалежності від аутсорсу важливих і критичних для країни сервісів, вимивання валюти з країни при сплаті за послуги, які могли б надати українські компанії.
Незалежна інтернет-інфраструктура, локальні хмарні рішення, українські SaaS-продукти — це наша безпека, контроль наших даних і економічна вигода. Коли бізнес користується локальними сервісами, він наповнює національні датацентри й мережі бізнес-трафіком, підтримує внутрішній ринок і скорочує валютний відтік. Це зміцнює державу.
Використання 1С, навіть у державному секторі, має цілком вимірювану ціну. За повідомленням народного депутата Олександра Федієнка, понад 2 мільярди гривень щороку витрачають лише державні підприємства на підтримку цього ПЗ. І це без урахування непрямих витрат: ризиків, методологічної замкнутості.
До того часу, поки податкове законодавство залишатиметься пов’язаним із логікою обліку імперського спадку, український бізнес буде змушений платити цю «данину». А будь-яка альтернатива 1С, навіть краща, залишатиметься в зоні ризику: бухгалтер може її не прийняти, бо: «Це не в 1С — я не знаю, як з цим жити».
Тільки коли правила будуть спрощені настільки, що ERP-рішення можна буде адаптувати під бізнес за тиждень, коли бухгалтер не питатиме: «А де це в 1С», — Україну поглине хвиля програмних продуктів, які спростять життя і менеджерам, і бухгалтерам, і податківцям, а також будуть дешевшими й зручнішими, ніж радянський монстр.