Попри те, що через радянське минуле в Україні довго не було культури підприємництва і конкуренції, притаманним західним країнам, наші фахівці все ж опанували різні ІТ-професії й сьогодні пропонують свої послуги іноземним компаніям. Тому все, що сьогодні відбувається на світовому ринку ІТ, так чи інакше впливає на контури цієї сфери в Україні.
А на світовому ринку нині неспокійно: вже відбулось уповільнення економічного зростання, в тому числі через війну в Україні, санкції, згортання бізнесу в росії тощо. ІТ-галузь США вже відчула зменшення доходів і здешевлення своїх акцій. Вони змушені переглядати свої внутрішні інвестиції й скорочувати основну статтю витрат. Яку? Звісно співробітників. У 2022 році звільнили понад 160 000 (!) фахівців із понад 1000 IT-компаній.
За І квартал 2023 р. було скорочено ще 155 000 співробітників. Рекордсмени — Amazon і Meta.
Щодо Meta: тільки в листопаді 2022 р. компанія скоротила приблизно 11 000 працівників.
Одна з причин таких масових скорочень в ІТ — це наслідок суттєвого зростання найму під час пандемії COVID-19, що значно прискорила цифровізацію багатьох сфер. Ринок був «перегрітий» підвищеним попитом на спеціалістів. Своєю чергою, світові технологічні гіганти, які через перехід клієнтів в онлайн збільшили прибутки та штати, нині виявилися не готовими до повернення споживчих звичок до доковідних часів. Також ситуацію в галузі ускладнюють інфляція, складність отримання та дорожнеча кредитів.
Сучасні челенджі для ІТ галузі в Україні
На жаль, сьогодні є низка чинників, які негативно впливають на розвиток українського ІТ-бізнесу.
Війна змусила багато компаній евакуюватися за кордон, по максимуму переселивши туди команди. Деякі іноземні замовники взагалі відмовилися від наших аутсорсерів, щоб уникнути ризиків.
Для IT-галузі у 2023 р. закінчився пільговий режим по сплаті податків. Тому компанії будуть вимушені підняти ціни на свої послуги й ПЗ — з одного боку, і — скорочувати штат і знижувати винагороди — з іншого.
Як наслідок — протягом останніх пів року в українському IT кількість кандидатів у декілька разів перевищує кількість вакансій — за даними Djinny з листопада 2022 р. до квітня 2023 р.
До аналізу ситуації ми залучили й внутрішню статистику CleverStaff. Виявилося, що за 4 місяці 2023 р. (з січня по квітень включно) IT-вакансій було закрито на 42% менше порівняно з попереднім періодом (вересень-грудень 2022 р.).
Також ми побачили, що у 2023 р. 61% IT-вакансій у системі були видалені, скасовані, заархівовані або поставлені на паузу — проти 56% у вересні-грудні 2022 р. Тобто більш ніж половина IT-вакансій стає неактуальними через різні причини, про які ми згадували вище: скорочення кількості вакансій, перегляд стратегії найму на час війни, фінансові перепони та інші фактори, які зумовлюють зменшення попиту на айтішників.
Як бачимо, загальна картина ситуації по галузі поки що не видається оптимістичною, але пропонує підґрунтя для певних змін. Яких же?
Феномен кризи для українського ІТ
Криза, зокрема в IT, — це час збереження і накопичення активів. Саме вони згодом відкриють нові перспективи й можливості розвитку. Експертиза, корисний софт, злагоджені ефективні команди, відносини з клієнтами — це і є активи ІТ-галузі.
Очікувано, що під час кризи можуть закритись бізнеси-новачки — без стійких доходів і напрацьованої клієнтської бази. Але команди знову зберуться навколо лідерів, яким вдається робити корисне і які ризикнуть масштабуватись.
Сьогодні Україна все ще переважно обслуговує попит на ІТ-послуги компаній зі США і Західної Європи. Виторг аутсорсингових компаній нині складає приблизно 90%, виторг продуктових — 10% від всього доходу української галузі ІТ. Водночас українські ІТ-підприємці здатні запускати якісні продуктові компанії. Про це свідчать такі круті проєкти як Uklon, Hurma, ТalentSearch, ClearScale, OrangeScrum, Synerise та інші.
Але для того, щоб на ринку (в т. ч. міжнародному) з’являлось більше українських продуктів, наші IT-підприємці мають знайти потенціал, сили і головне — бажання серйозно займатися цим напрямом.
«Підігріти» таке бажання можна у декілька способів.
- Наприклад, досвідчені й успішні підприємці можуть ділитися з молодими та новими своїм досвідом на конференціях, мітапах, хакатонах. Ключ до натхнення — це постійне і відкрите спілкування (Lviv IT Arena, IT Future Conf тощо).
- Надважливий момент — зацікавлення держави у покращенні української юрисдикції, в першу чергу податковими преференціями. Ми конкуруємо з Індією, Ірландією і країнами східної Європи. Але варто зробити так, щоб співпрацювати з нами, з українцями, і в Україні, було вигідніше.
- Також було б дуже доречно, якби компанії держсектору пріоритетно купували українське ПЗ. Дехто може зауважити, що це суперечить ліберальним принципам вільного ринку. Але давайте відверто: як такого, вільного ринку насправді не існує ні в США, ні в ЄС, ні у Великобританії, тому що всюди є підтримка своїх дотаціями й преференціями.
- І, звичайно, важливо підтримувати розвиток стартапів, фінансуючи венчурні фонди, які будуть інвестувати саме в українські проєкти.
Які вони можуть бути концептуально?
З очевидних можливостей, наприклад, ChatGPT дає великий стимул для розроблення персональних асистентів і спеціалізації чату під конкретний бізнес, сферу, професію. Штучний інтелект, навчений на експертних і приватних даних, стає спеціалізованим і кориснішим для певної сфери, ніж загальний відкритий ChatGPT. У цьому напрямі можуть виникнути сотні нових успішних бізнесів.