Напередодні медіапростір України здригнувся від так званого «листа НБУ». Ідеться про сумнозвісний лист НБУ № 25-0005/38228 від 1 червня 2023 року.
Про що йдеться
Зі змісту згаданого листа НБУ, зокрема, убачається, що банки щопонеділка до 16:00 повинні надсилати до Нацбанку інформацію про безготівкові платежі своїх клієнтів в інтернеті за попередній тиждень. Такі дані мають бути подані із зазначенням імені клієнта або назви суб'єкта господарювання, який здійснював відповідні платежі.
Водночас, оскільки в листі окремо не вказується поріг, із якого транзакція має відстежуватися, до звіту нібито потраплятимуть операції на будь-які суми.
У зв’язку з цим варто нагадати, що на теперішній час дані щодо всіх значних операцій автоматично передаються до Держфінмоніторингу в разі, якщо сума перевищує 400 000 гривень.
Громадський резонанс
Проте реакція громадськості не забарилася: почали навіть поширюватися чутки про те, що у згаданому листі НБУ йдеться не лише про звіти щодо самої інформації, а й про можливість її подальшої передачі іншим державним органам.
Привертає на себе увагу той факт, що цей лист — далеко не перший документ НБУ, що дає змогу двояко тлумачити його зміст.
Доводиться констатувати, що подібні дії з боку Нацбанку не підвищують рівень довіри громадян і підприємств до регулятора, а лише навпаки, викликають негативну реакцію в суспільстві. Вважаємо, що в умовах воєнного стану такі дії з боку НБУ є неприпустимими.
Кого зачеплять зміни
Лист НБУ виявився настільки невдалим, що згодом Нацбанк був змушений надавати роз’яснення щодо його змісту.
Так, за твердженням Нацбанку, у листі НБУ № 25-0005/38228, який викликав резонанс у ЗМІ, не йдеться про фізичних осіб.
Запитувані дані не передбачають збору інформації, персональних даних фізичних осіб. Національний банк із метою посилення нагляду з грудня 2022 року на періодичній основі отримує узагальнену інформацію від банків-еквайрів винятково щодо суб’єктів господарської діяльності, надавачів платіжних послуг — юридичних осіб, які користуються послугами банків з електронної комерції.
Національний банк надіслав банкам лист-нагадування № 25-0005/38228, мета якого — звернути увагу на необхідність своєчасного та коректного надання інформації згідно з вимогами, визначеними в попередніх листах.
Національний банк використовує зазначену інформацію суто в наглядових цілях із метою посилення контролю за дотриманням банками вимог законодавства України.
Аналіз узагальненої інформації дає змогу Національному банку виявити проблематику використання послуг банків, у тому числі електронної комерції, з метою обслуговування тіньового ринку, зокрема обслуговування діяльності нелегального грального бізнесу.
Яка мета
За твердженням НБУ, наразі регулятор здійснює перевірку певних небанківських фінустанов, діяльність яких, імовірно, може містити ознаки порушень законодавства України в галузі протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
За даними Міністерства фінансів України, такі дії сприяли значному збільшенню податкових надходжень до бюджету.
Так, за перші п’ять місяців 2023 року було перераховано до бюджету за організацію азартних ігор 2,378 млрд грн, водночас за весь 2022 рік — лише 731 млн грн (із яких 220 млн грн надійшли у грудні — тобто з моменту початку посиленого нагляду з боку НБУ), а за 2021 рік — лише 205 млн грн.
З роз’яснення НБУ також убачається, що Нацбанк використовує зазначену інформацію винятково в наглядових цілях із метою посилення контролю за дотриманням банками вимог чинного законодавства України.
Відтак НБУ не запитував відомостей про платежі у звичайних магазинах за допомогою платіжних карток, а отже, у пересічних громадян відсутні підстави для занепокоєння.