Український ІТ-бізнес уже навчився працювати під час відключень. Генератори, зарядні станції, резервний інтернет стали звичними. Але що, якщо одночасно зникнуть світло і зв’язок, а частина команди залишиться ще й без опалення?
Ворог продовжує атакувати енергетику та критичну інфраструктуру. Ми не знаємо, наскільки складною буде ця зима, тому маємо враховувати різні сценарії, зокрема тривалі відключення. Не забуваємо, що ІТ значно впливає на економіку країни і посідає друге місце за обсягом експорту України. ІТ-компанії підтримують Сили оборони, а їх технології забезпечують роботу банків, промисловості, логістики та інших секторів.
Тому разом із профільними експертами Асоціація IT Ukraine підготувала практичний чекліст готовності ІТ-компаній до зими — від управління ризиками до роботи банків і збереження документів.
Не буду повторювати очевидні рекомендації про необхідність генератора, бекапів чи запасного інтернету. Зупинюся на менш очевидних речах, які варто перевірити до початку серйозних відключень.
Сценарії треба тестувати
У багатьох компаній є BCP (Business Continuity Plan) — план безперервності бізнесу. Але доки його не перевірили на практиці, це лише документ. Хто ухвалюватиме рішення, якщо завтра офіс стане недоступним? Хто говоритиме з клієнтами? Скільки часу компанія може не працювати?
Бізнес-процеси радимо поділити за критичністю на категорії A, B і C та протестувати сценарії для кожної. Також перевірте, чи план враховує кілька проблем одночасно: з приміщенням, персоналом та ІТ-системами. Криза рідко розвивається за одним сценарієм.
Релокація команди: рішення до кризи
Компанія може забезпечити працівника зарядною станцією та інтернетом, але це не вирішить проблему, якщо в його будинку надовго зникне опалення.
Тому одна з рекомендацій — скласти карту працівників, які живуть у зонах підвищеного ризику щодо теплопостачання, та заздалегідь визначити, куди вони зможуть переїхати.
Для критичних команд потрібен конкретний план на випадок відключень понад дві доби. Не загальна домовленість, що переїзд можливий, а чітка схема: хто, куди і за яких умов переїжджає. У Києві команди лівого та правого берегів плануйте окремо: ризики різні, а пересуватися містом може бути непросто.
Генератор є. А бензовоз до нього доїде?
Зазвичай уваги потребують потужність генераторів і запас пального. Але є три практичні моменти.
Перший: домовтеся про постачання пального з великою мережею у своєму регіоні, поки є час. Під час масових відключень організувати доставку буде значно важче.
Другий: перевірте, чи може бензовоз фізично під'їхати до генератора. Здається дрібницею, але від цього може залежати, чи працюватиме офіс.
Третій: порахуйте зимову потребу й передбачте семиденний запас дизеля.
Зв’язок: потрібні незалежні канали
Для ІТ-компаній інтернет настільки ж критичний, як і електроенергія. Два провайдери в офісі — правильне рішення. Але з’ясуйте, наскільки їхні канали справді незалежні. Запитайте провайдера про резервні підключення до точок обміну трафіком: якщо обидва канали залежать від спільної інфраструктури, другий нічого не дасть.
Ще один варіант — технологія xPON. Вона дає змогу підтримувати зв’язок під час відключень, якщо резервне живлення має й необхідне обладнання.
Працівникам на критичних посадах потрібно щонайменше три типи зв’язку: фіксований інтернет, мобільний зв’язок іншого оператора та Starlink.
Бекапи: головне швидко відновитися
Мало мати резервні копії. Треба знати, де зберігаються критичні дані, на якому майданчику можна розгорнути системи і скільки це займе часу.
Для кожної критичної системи визначте RTO — допустимий час відновлення роботи, та RPO — допустимий обсяг втрати даних. Цього замало. Розгорніть системи на резервному майданчику, зафіксуйте час і порівняйте його із зобов’язаннями перед клієнтами, зокрема з SLA. Перевірте також, чи можуть віддалені працівники підключитися до резервного майданчика.
Якщо критичні дані та бекапи зберігаються за межами України, отримайте від хмарного провайдера підтвердження щодо автоматичного перемикання на закордонну інфраструктуру, в разі наявності такої можливості.
І ще: складіть перелік систем, які фізично стоять в офісних будівлях. Залежність окремих сервісів від локального обладнання часто недооцінюють.
Офіс без опалення: хто знає, як злити воду із системи?
Про генератори та укриття зазвичай пам’ятають. Про інженерні системи будівлі — рідше.
Якщо опалення довго не буде, а морози сильні, вода в трубах може замерзнути й пошкодити систему. Важливо щоб якомога більше людей знала як діяти в такій ситуації і могла організувати злив води із системи.
Якщо офіс планують використовувати як тимчасовий прихисток, розраховуйте його автономність щонайменше на три доби.
Банки та документи: підготуйтеся до нестандартних ситуацій
Ще один напрям, який легко недооцінити, — фінансові операції під час масштабних збоїв. Перевірте, чи входять ваші банки до мережі POWER BANKING, майте прямі контакти відповідальних менеджерів. Продумайте, як провести критичні платежі, зокрема зарплати та податки, якщо частина банківських сервісів буде недоступна.
Раджу також провести інвентаризацію обладнання з прив’язкою до конкретних приміщень і проєктів. Це допоможе швидше оцінити можливі втрати в разі пошкодження офісу і заздалегідь підготувати перелік документів та порядок їх оформлення на випадок пошкоджень, зокрема за участю ДСНС, Нацполіції та ТПП.
Стійкість складається з деталей
Попередні зими навчили український бізнес швидко реагувати на кризи. Тепер завдання — використати цей досвід, щоб зменшити кількість несподіванок.
Для мене стійкість бізнесу — це здатність виконувати свої зобов’язання навіть за складних обставин. Чим більше компаній будуть до цього готові, тим стійкішою буде українська економіка.