Питання, що хвилює кожного: як витрачати розумно, вкладати з вигодою та залишатися на плаву в непростий для нашої країни період. Що більш турбулентні часи, то більше уваги варто приділяти фінансовій грамотності. Для мене кошти — це інструмент. Вони за своєю природою не несуть цінності, аж поки на щось не витрачені. Спираючись на власний досвід, підготував невеличкий огляд фінансових інструментів, який буде цікавим початківцям.
Для мене витрачати шляхом інвестування — це насамперед задоволення від експериментування. Досліджував різні інструменти — золото, нерухомість, криптовалюта, депозити, облігації, інвестиції в стартапи. З досвіду скажу — універсального підходу немає. Використовую диверсифікацію, тобто володіння різними фінансовими активами з різним рівнем ризику, — це дає відчуття стабільності, опанування різних сфер, розширює коло спілкування.
Депозит — це найпростіший і найзрозуміліший фінансовий інструмент. У 2014–2015 роках його популярність впала, але відразу ж зросла. Чому так сталося? З початком війни люди неохоче несли кошти в банки, отож відсоткові ставки різко зросли, подекуди до 20% — щоб привабити клієнта. Тобто за п’ять років внесок можна було подвоїти. Використовував також валютні депозити, щоб покрити інфляційні процеси та не тримати кошти під матрацом. Сьогодні в Україні легально купити валюту готівкою важко, а нелегально вона значно дорожча. Враховуючи це, банки стимулюють людей використовувати депозит як інструмент. Тобто люди можуть обмежену суму доларів придбати за гривні й покласти на короткостроковий депозит. Це спосіб дешевше придбати валюту, яким багато хто користується. Бо вигравати просто на курсі — це також заробіток. Хоча зараз під час воєнного стану я застеріг би від гривневих депозитів, адже постійно падає вартість самої гривні.
Нерухомість — це достатньо стабільний інструмент. Я інвестував у комерційну нерухомість, мені цікаве коло людей, які працюють у цій системі, цікаві їхні історії та досвід. Комерційна нерухомість приносила 8–10% до війни. Сьогодні вигідніше займатися житловою нерухомістю. Якби інвестори знали про майбутній потік переселенців, можливо б, купляли більше житла в західних областях і зараз би коштом підвищення ціни, були на коні. Варто розуміти, що нерухомість — це довгострокова інвестиція. Якщо з депозитами за 1–5 років ми маємо результат, то нерухомість цікава на строк від 5 років до 10 років.
Золото й інші дорогоцінні метали дещо проблемне вкладення. Його потрібно зберігати, орендувати ланку — а це також витрати. Скажімо так, це не інструмент інвестора, який хоче виграти, золото — це спосіб заощадити на дуже тривалий термін.
Криптовалюта для мене є більш сучаснішою та зрозумілішою валютою. З 2016 року я інвестував і в саму крипту, і в майнінг ферми, тобто технічне обладнання, яке сприяє видобутку криптовалюти. По суті, це безліч комп’ютерів, що виконують одну і ту ж вирахувальну роботу. Узагалі криптовалют є сотні, деякі з них можуть майнитися коштом proof-of-work, деякі — proof-of-stake. Зараз світ переходить на другий спосіб, він менш затратний та більш екологічніший. Ще вчора основною валютою, яку «майнили» домашні майнери, був ефіріум (Ethereum). Та він перейшов від proof-of-work до proof-of-stake, його тепер майнити фермами не можна. Тож велика кількість майнерів перемикнулася на інші монети, ціна майнингу зменшилася, як і заробітки майнерів. Не окуповуються навіть затрати на електроенергію. Тому рекомендувати якусь із криптовалют та й майнінг загалом ніхто не береться. Одне скажу, що це інструмент довгостроковий. Зазначу, що на інвестиції в крипту варто виділяти вільні кошти, які тобі не будуть потрібні зараз чи через пів року. Щоб дочекатися піка, продати та заробити в рази, іноді доведеться чекати 2–3 роки. Для цього треба сталеві нерви.
Облігації — простий інструмент, з яким можна працювати й сьогодні. Тут відсоток може бути кращим, ніж за депозитами. Облігації захищені державою, що є плюсом. Якщо ми віримо в Україну, то можемо вірити в облігації — так підтримуючи економіку, ми підтримуємо себе.
Акції — достатньо складний для початківця інструмент. Але вже є багато сайтів із хорошими мобільними застосунками, де можна їх купувати. Для прикладу, IBKR Mobile (InteractiveBrokers). Це ризиковані інвестиції, адже ми ніколи не знаємо, коли вони підуть угору. Для диверсифікації — це цікаво. Прибутки можуть бути великі. Але це навіть менш передбачувано, ніж казино.
Інвестування в стартапи — цікавий, водночас непередбачуваний інструмент. У мене був досвід інвестування в п’ять проєктів, пов’язаних із розробленням цифрових рішень. Чотири з них були відверто «провальними», але п’ятий окупив витрати одразу на всі.
Сьогодні в українців з’явився новий спосіб вкладати кошти, я вважаю, безпрограшно — це донейти. Вкладати кошти у власну армію — це робити внесок у майбутнє. Щомісячно роблю такі внески: іноді купую дорогі речі для знайомих, іноді це просто розсилка певного відсотка на благодійні фонди, яким довіряю.
Спільне правило для всіх інструментів — інвестувати треба з вільних грошей, «лишків», на яких у вас немає планів.
Питання, яке сьогодні виникає в кожного: як поводитися з фінансами під час війни? Власне, базові правила фінансової грамотності незмінні:
- Заощаджувати, адже заощаджені гроші — також зароблені гроші. Витрати мають бути усвідомленими. Дієвим у складний період буде правило щомісячно відкладати певний відсоток, скажімо, 10–20%, залежно від можливостей своїх доходів.
- Створити фінансову подушку на випадок втрати роботи чи незапланованих витрат. Зазвичай її розмір складає близько шести місячних доходів.
- Контролювати видатки. Є базові потреби, які ми зобов’язані закрити. А вже залежно від доходу ми обираємо рівень комфорту, який можемо собі дозволити. Для контролю варто вести фінансовий звіт. Форми можуть бути різні — від послуг фінансових аналітиків до звичайного паперового блокнота, як кому зручно. Є спеціальні додатки для мобільних, у мене це просто документ в Excel для фіксації витрат.
- Аналізувати, де беруться кошти та куди йдуть. Без цього ніяк планувати майбутнє.
Очевидно, що в часи інфляції можна закликати робити закупівлі необхідного, адже ціна зростатиме. Утім, є товар, який ніколи не знецінюється, інвестування в який завжди спрацьовує — це освіта. У кризовий час вигідно покращувати свою фахову компетенцію. Саме тому два тижні тому я пройшов сертифікацію SAFe Agilist, а також слідкую за аналітикою Economic Outlook українського макроекономіста Михайла Кухара.