Законом України від 28 червня 2023 року № 3161-IX було змінено та доповнено абзац одинадцятий частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зміни в законі були такі:
«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати».
Для отримання відстрочки від мобілізації необхідно пам’ятати:
- Реалізувати право на відстрочку — можливо лише до моменту набуття особою статусу військовослужбовця.
- Залежно від підстав, можливо отримати тимчасову відстрочку (поки існують певні обставини) або повне звільнення від мобілізації.
- Чинне законодавство України — не встановлює вичерпного переліку документів, якими можна підтвердити наявність підстав для відстрочки.
- Порядок отримання відстрочки детально не врегульований.
- Чинним законодавством України — не визначено єдиний документ, що підтверджує відстрочку.
- Наявність відстрочки не є підставою для виключення особи з військового обліку, такій особі може бути вручена повістка, але призвати її на військову службу без її згоди неможливо.
Народна депутатка, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань Національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла на своїй сторінці у Facebook висловила думку про те, що:
«На жаль, зараз використовується «схема»: на одну особу з інвалідністю оформлюють по кілька «опікунів».
Чому одні мають воювати, а інші прикриватися недієздатними родичами?
Це з тих запитань, які ставлять військові на передовій. Ми не можемо їх ігнорувати.
Знаю приклади, коли на одну бабусю оформлювались пʼять, а то й десять молодих спроможних чоловіків.
Деталі, порядок будуть опрацьовані в підзаконних нормативних актах Міноборони та Головнокомандувача ЗСУ. Строк підготовки документів на виконання закону — 30 днів із дня підписання».
Розберемо деталі
По-перше, варто пам’ятати про те, що статтею 51 Конституції України закріплено обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Крім того, статтею 202 Сімейного кодексу України встановлено обов’язок повнолітніх доньки, сина утримувати батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
Для того, щоб претендувати на утримання, необхідно:
- бути непрацездатними;
- потребувати матеріальної допомоги;
- мати родинний зв’язок.
Зобов`язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає за браку хоча б однієї з вказаних умов.
У випадку, якщо особа є непрацездатною, то військовозобов’язаний повинен надати документи, які підтверджують, що він має на утриманні відповідну особу (дружину або чоловіка, батьків або батьків дружини чи чоловіка) з інвалідністю 1 або 2 групи без доказів їхнього утримання.
Стосовно тих, хто вважається працездатними особами, то варто зауважити, що Законом України «Про зайнятість населення» визначено, що працездатні особи — особи віком від 16 років, які проживають на території України та за станом здоров’я здатні до активної трудової діяльності.
По-друге, варто розуміти різницю між просто доглядом за фізичною особою й опікою та піклуванням.
Вона полягає в різному законодавчо визначеному статусі, оскільки опікун і піклувальник мають визначений перелік прав та обов’язків, яких не має особа, яка здійснює просто догляд за особою похилого віку. Якщо просто догляд може здійснювати будь-яка особа, то опіка й піклування — це окремий статус, визначений законом, а статус опікуна або піклувальника особа набуває за визначеною процедурою в судовому порядку із залученням органу опіки та піклування.
Так, відповідно до статті 60 Цивільного кодексу України, опіка або піклування встановлюються в судовому порядку.
Водночас статтею 63 Цивільного кодексу України визначено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних стосунках із підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.
Крім того, статтею 63 визначено, що фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Як бути тим, хто вже став опікуном
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Тобто якщо військовозобов’язаний на момент прийняття відповідних змін у закон є опікуном недієздатної особи за рішенням суду, то він продовжує мати право на відстрочку.
Що буде далі
Отже, реалізація внесених змін в абзац одинадцятий частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надалі може бути ускладнена з огляду на брак механізму й порядку отримання та подальшого надання відповідних доказів.
Крім того, вказана норма певною мірою суперечить вищезгаданим положенням Цивільного кодексу України.
Імовірно, саме з цієї причини депутатка Безугла у вищезгаданому дописі на своїй сторінці у Facebook зауважила про «необхідність внесення необхідних змін у підзаконні нормативні акти протягом 30 днів».