Я ніколи не вірила в міфічні PR стратегії, які агенції беруться прописувати по кілька місяців і беруть за це по $5000 для IT компаній. Ми вже давно живемо в реаліях короткого планування, коли піарники мають тримати руку на пульсі подій на ринку та діяти відповідно до щоденних змін.
Стратегія в часи короткого планування, а війна — це саме такі часи — базова. Найперше — визначаємо бізнес мету власника на найближчі пів року-рік (я за те аби піар завжди працював безпосередньо з власником та його амбіціями). Це може бути: вихід на ринок Польщі та завоювання там лояльності аудиторії, збільшення капіталізації компанії Х10 перед виходом на IPO або продажем, збільшення потоку клієнтів і замовлень в компанію, підвищення довіри до бренду для залучення інвесторів чи партнерів тощо.
Наступний крок — визначаємо позиціонування бренду (компанії). Раджу наголосити тут на ключовій експертизі, унікальному продукті або якості послуги. Наприклад «компанія Х — експерти в створенні мобільних застосунків / експерти в блокчейні для криптобірж» тощо.
Далі піар-команда разом із власником визначає до п’яти своїх цільових аудиторій та прописує ключові послання до них, які мають простежуватись у будь-якій зовнішній комунікації бренду. Наведу базовий приклад аудиторій та послань до них:
— Держоргани та представники влади
Послання: Ми великі гравці на бізнес полі й з нашою думкою потрібно рахуватися.
— Клієнти наявні та потенційні
Послання: Ми публічні та відкриті. Нам можна довіряти. Ми експерти у тому, що робимо.
— Медіа
Послання: Ми надаємо ексклюзивні новини та матеріал, що заслуговує на увагу. Ми завжди готові співпрацювати та знаємо, що вам потрібно.
— Здобувачі роботи
Приєднавшись до нашої команди, ви можете бути впевнені, що працюєте у престижній та успішній компанії. Ви маєте шанс стати частиною великої історії.
— Співробітники
Ви вже частина крутої та великої історії. Ми разом робимо щось велике та цінне у цьому житті.
— Благодійні фонди та громадські організації
Ми не роздаємо гроші на ліво і на право, але завжди підтримаємо якісну ініціативу.
— Інвестори
Ми успішні та знаємо як заробити грошей. Ми постійно розширюємося і ростемо. Нам не потрібні інвестиції. Але ми відкриті для пропозицій.
— Лідери думок
Ми також лідери думок. Співпраця можлива лише у форматі win win.
Наступний крок — переконатись, що уся команда володіє інформацією про цільові аудиторії на які протягом найближчих пів року працюватиме PR. Я часто зустрічаю проблеми із внутрішньою комунікацією в IT-компаніях, тому наголошую на цьому окремо. В одній реальності щодо цього має бути топменеджмент, HR-департамент, маркетинг та PR-відділ, смм-ник, таргетолог. Тому що якщо буде хто в ліс, хто по дрова — такий буде і результат.
Наступний крок базової PR стратегії — подивитись де ці цільові нас побачать і почують — і йти туди й знайомити їх із собою: конференції, форуми, професійні ЗМІ, профільні спільноти тощо.
Корпоративні соцмережі компанії: топ 3 поінти, які мене бісять
- Накручені підписники. Той момент коли топи, які відповідають за зовнішню комунікацію бренду зі світом вважають, що у сторінки просто не може бути менше якоїсь кількості підписників. Зазвичай це в районі 10К (не знаю чому ця цифра). І їх абсолютно не бентежить якість. Тобто це просто накручені підписники, які для бренда не несуть користі — бо аж ніяк не взаємодіють із контентом. Для іміджу теж — бо накручених всім видно в наш час освіченого бізнесу.
- Пластмасові віжуали. Пункт, над яким я бʼюсь майже в кожному проєкті. Коли сммники не запарюються над тим, щоб створити живий життєвий фото/відео контент, а просто постять пластмасові фотки з фото стоків. Ясно, що це легше і швидше. Але як результат — сторінки усіх компаній як під копірку. Оберіть пʼять рандомних IT компаній чи академій в Україні й порівняйте їхній візуальний контент на корпоративних сторінках — абсолютно однакові фото зі стоку або пластмасові «дизайнерські» дитячі картинки з того ж стоку.
Інша крайність — занадто вилизані віжуали. Це коли вся сторінка в ідеально оброблених професійних фотках. У чому з ними проблема? Там немає життя! - Сторінка для галочки. Це коли смм-ник в проєкті просто є, бо треба, і сторінки ведуться аби були. З контентом ніхто не взаємодіє, бо він не залучає ні сенсами, ні віжуалом. Кількість підписників не зростає.
Корпоративні IT соцмережі мрії
Зайшовши на них я одразу розумію цінності, інтелект, професіоналізм бренду. Я бачу як відбувається робота команди та як протікає життя проєкту, бо мені це чесно і зрозуміло це показують і розповідають. Постять життя (корпоративні збори, наради, фейли й перемоги). Розповідають процес створення продукту, правила відбору співробітників, та взаємодії із клієнтом. Фото відео контент — сучасний і реальний (з офісу, корпоративів, виступів і зустрічей.
На цій сторінці цікаво, там багато корисної професійної інформації, якою щедро діляться експерти з команди. І я знайомлячись з брендом через його сторінку — поступово в нього закохуюсь. А пізніше хочу замовити послугу або почати там працювати.
Часто запитують які соцмережі варто вести та якою мовою. Відповідаю: для IT компанії — фейсбук, інстаграм, лінкедін мастхеви. Для сфери блокчейну, крипти та фінтеку — ще й твіттер, бо там потужне ком’юніті цих індустрій. Мова ведення — мова країни, на ринку якої ви розкручуєте компанію.
Персональні бренди IT-компанії
Люди купують у людей, і часи класичного корпоративного піару давно пройшли. Клієнтам та потенційним співробітникам потрібні люди-легенди за якими хочеться йти та рольові моделі, яких варто наслідувати. Тому вже не стоїть питання — чи виводити фаундера IT компанії в публічність. Питання вже, хто ще з топів компанії готовий говорити на камеру. Адже чим більше в проєкті персональних брендів — тим більше охоплення вони завоюють серед цільових аудиторій.
Я раджу розділити теми експертності Персональних брендів у компанії — наприклад фаундер відповідає у публічному просторі за стратегію, глобальні цілі та вектор руху, СЕО — за операційну діяльність, всі питання з фінансів компанії та команді. Круто коли «говорящі голови» і маркетолог і піарник і head of sales і HRD. Кожен працюватиме на своє коло і залучатиме до проєкту якісну увагу. Не кажучи вже про те, що піарнику набагато легше активно просувати IT компанію, коли в нього в портфелі кілька людей готових бути обличчям проєкту — давати експертні інтерв’ю, писати пости, виступати на конференціях.
Перетин індустрій
Наостанок додам, що в IT піарі як ніде круто працюють неочікувані колаборації на стику індустрій. Приклад: кінематограф і IT. Коли я вигадала зробити документальне кіно про історію українського IT, який став пізніше відомим «Першим кодом» — це в першу чергу послугувало крутим піар проявом та інфо приводом для асоціації EASE, ну і звичайно для всієї IT індустрії України в цілому.
Прорив в піарі IT-проєкту можна зробити мислячи не шаблонно, вийшовши з мушлі рутини й не копіюючи конкурентів. Коли всі однакові — це не цікаво.