З приходом до влади президента Дональда Трампа, американська політика і економіка переходять в режим його «ручного керування». І хоча система в США побудована настільки збалансовано, що президент завжди матиме реальну противагу з боку парламенту, різкі рішення Трампа можуть призвести до «розколу» Америки. Ось як саме.
The star is born
Новий-старий президент США Дональд Трамп — бізнесмен, а вже потім політик. Це означає, що він приймає рішення, бере на себе ризики й не хоче виглядати лузером. Саме тому вже під час своєї інавгураційної промови Трамп «роздавав направо й наліво», згадуючи повернення величі в різних галузях: від нафти й газу до автовиробництва та польоту на Марс. Наступні чотири роки економіка в США буде важливішою за політику. А враховуючи те, що, за словами президента, його влада йде ледве не від Бога, оскільки він пережив замах на вбивство, це буде ера не здорового глузду та раціональності, а емоції та віри в «зірку» Трампа. Перед нами практично месія.
Дональд не збирається зупинятися. Він візьме все від свого другого, останнього строку на посаді президента. Вже «балується» криптою, запускаючи власні мемкоїни. Чи дає старт серйознішим історіям, як то «найбільшому проєкту інфраструктури ШІ в історії», в який бізнес вкладе $100 млрд одразу, а найближчими роками збільшить суму до $500 млрд. Всі ініціативи або приносять Трампу фінансову вигоду, або прославляють його ім’я в якості видатного творця. Третього не дано.
«Дикий Захід»
Та все ж політика нікуди не дінеться від американського президента. І тут він чомусь вирішив повернутися до імперського минулого Америки. США такими були 100 років тому, вигнавши Іспанію зі свого регіону та зайнявши її колоніальне місце. Зараз ми чуємо розмови про перейменування Мексиканської затоки на Американську, спір щодо Гренландії, Канаду як 51-ий штат тощо. Поки що Трамп сіє лише словесний хаос. Але коли це робить президент все ще найсильнішої держави світу, інші країни мусять з цим рахуватися. І це дуже схоже на неоімперіалізм в метамодерну епоху: коли можна робити різкі заяви, потім їх відміняти, знову робити і так по колу, аж поки чогось не вийде.

Так само мусять рахуватися з політикою президента і громадяни США. Не та частина, яка хоча вірить в гасло MAGA (Make America Great Again) і голосувала за Трампа, а ті, хто в опозиції і не підтримують новообраного президента. В розмові з представницею технологічного сектору я почув, що її знайома, яка працює в науковій сфері, вимушено покидає США. Причина — вона не відчуває себе в безпеці після приходу Трампа до влади.
Здається, що тією самою логікою керується американський історик, професор і великий друг України Тімоті Снайдер, який більше не викладатиме в Єльському університеті в Коннектикуті. Натомість він переїде працювати до Торонто, Канада. Це перші й віддаленні «дзвіночки», які можуть стати масовим явищем. Просто згадаймо, що саме наука робила і робить Америку справді великою — починаючи від атомної бомби (спірний винахід, але потужне уособлення сили), закінчуючи ChatGPT. Все це створювалося в наукових лабораторіях. Немає вчених — немає величі.
«Корисні розбійники»
Дональду Трампу 78 років і він проповідує підхід «Дикого Заходу». Це коли, грубо кажучи, можна обмінятися товарами чи послугами, а формальності угод чи наслідки від них залишити «за кадром». Його не цікавить етика, йому потрібен рух вперед і результат. Чи за будь-яку ціну? Навряд. Тому що це може завадити назавжди вписати своє ім’я в історію. А саме таким хоче виглядати новий президент Америки. Вже зараз Трамп нам показує розуміння поняття «свій-чужий», яке, схоже, є дуже важливим в його картині світу.
Яскравий приклад. Дональд Трамп заявив, що підписав указ про помилування Росса Ульбріхта, який був засновником торгового майданчика Silk Road («Шовковий шлях») у Даркнеті та засуджений на два довічні терміни. На сайті Silk Road, який було закрито у 2013 році після арешту Ульбріхта, проводилися анонімні угоди з продажу наркотиків, підроблених документів, хакерського обладнання та інших заборонених товарів. Ульбріхт мав до кінця своїх днів сидіти у в’язниці. Тепер він до кінця своїх днів буде вдячний Трампу за помилування і стане для президента «корисним розбійником». «Будь-яке прохання Дональде, я твій вічний боржник». У кожного своє розуміння величі. В сьогоднішнього американського президента воно майже необмежене.