«Це конфлікт, який розігрується для мільйонів людей у соціальних мережах. Цього б не сталося без підключення до інтернету», — сказав про вплив інтернет-з’єднання під час війни в Україні у 2022 році Дуг Мадорі, один із відомих інтернет-аналітиків.
Інтернет був задуманий та створений для колаборації, як єдина система, в якій важливі кожний сегмент і кожний лінк. Інтернет не знає меж і кордонів, інформація передається із міст в міста на іншій півкулі світу за лічені секунди. Водночас обрив кабелю на шляху цих даних в одній країні (в будь-якій точці) впливає на швидкість передачі цих даних в цілому, навіть якщо дані мають пройти довгий шлях, наприклад, через 4 інші країни; адже мережа автоматично шукає альтернативний, часто довший маршрут, аби виконати запит передачі даних.
Український сегмент інтернету за останні півтора року став не просто критичним у світовій мережі інтернету, а став справжнім полем бою для українців і провайдерів, які намагаються його захистити. Функціонуючий інтернет значить, що родина знатиме, що всі близькі живі, що світ знає, який перебіг війни в Україні, що світ пам’ятає про українські надбання культури чи зможе отримати останні оновлення програм від українських розробників.
Стійкість українського інтернету досі шокує експертів у всьому світі. Постійне удосконалення та підвищення якості мережі за досить низьких цін на інтернет у країні наштовхує на думку: чи не стане українська інтернет-екосистема після закінчення війни найпідготовленішою до викликів майбутнього в Європі й навіть світі?
До війни повністю підготуватися заздалегідь майже неможливо. Але ще з 2014 року телеком-оператори України робили багато кроків для підготовки до різних кризових сценаріїв, що дозволило зберегти зв’язок з початку великої війни у 2022-му. І попри постійне знищення інфраструктури, станом на травень 2023 року, за даними Міністерства цифрової трансформації, інтернетом було покрито 91% країни.
Вже зараз український інтернет — поле для міжнародної та національної кооперації, прогресу і досягнень. Чи зможе український приклад стати дороговказом для світових телеком-операторів як підготуватися до викликів майбутнього? Визначимо п’ять причин, що цьому сприятиме.
Стійкість до блекаутів та енергонезалежність. Проблема відсутності електроенергії минулого року стала ключовою темою зими 2022-2023 року. Тоді всі зрозуміли, що інтернет — така ж базова потреба, як дім і їжа. І цей виклик спричинив розробку не лише традиційних рішень, менш енергоефективних чи інноваційних, а й альтернативних. Цей процес досі триває й буде безперервним, але станом на червень 2023 року, за даними Мінцифри, понад 90% із 34 тисяч базових станцій були забезпечені акумуляторами, і близько 10% — генераторами. На сьогодні цифри набагато вищі, і трохи різняться в регіонах. Наприклад, у прифронтових містах Мінцифра запустила пілотний проєкт зі світовим брендом, який має забезпечити зв’язок та інтернет, стійкі до блекаутів. У рамках проєкту буде оновлено телеком-обладнання, яке дозволить перейти на енергонезалежні інтернет-мережі. При чому, так багато дискусій стосовно стійкості провайдерів доступу та фактажу про енергонезалежність технологій, що необхідно нагадати про критичність відмовостійкості магістральних операторів. RETN, наприклад, інвестує і оновлює енергоефективні альтернативні ресурси живлення підсилюючих вузлів по всій території України постійно, і аби забезпечити стабільним магістральним зв’язком ще в 2022 році витратив мільйони гривень, щоб стабільно працювали всі маршрути оператора.
До речі, саме у 2022 році багато українців зацікавились тим, як влаштований Інтернет, та хто такі магістральні оператори звʼязку, наскільки якісно та як довго може працювати дротовий фіксований інтернет. Більшість не знали, що магістральні оператори завжди були важливими в підтриманні звʼязку українського сегмента інтернет зі світовим, і що цей транспорт забезпечується складними кабельними телекомунікаційними мережами. Ще до війни магістральні оператори, як, наприклад, RETN, піклувались підтримкою безперебійного живлення на вузлах, щоб вони могли кілька діб функціонувати при відсутності електроживлення через непогоду. Що це значить для звичайних споживачів? Якщо до 72 годин тримаються мережі, що повʼязують Україну з Європою, то інтернет доступний — і тоді треба подбати про точки доступу. Базові станції та вузли доступу домашніх широкосмугових та кабельних провайдерів мають бути забезпечені батареями.
Найінноваційніше обладнання та інвестиції в мережі. До лютого 2022 року оптоволоконний інтернет в Україні був однією з беззаперечних переваг мережі: ми пишалися одним із найкращих в Європі покриттям оптичних мереж швидкісного доступу до інтернету.
Запит на пропускну здатність мережі зріс дуже стрімко з початком великої війни. Трафік з’являвся там, де його не очікували, але ми були готові до такого зростання, бо вже давно готувалися до того, щоб надавати 400G по всій європейській мережі RETN.
Великі локальні оператори збільшили інвестиції у розширення мереж та будівництво нових зон гігабітного інтернету за сучасною та енергонезалежною технологією GPON. Війна змотивувала операторів не тільки переоцінити важливість енергонезалежності, а й резервувати всі критично важливі елементи телеком-інфраструктури. Так, У 2022 році RETN оголосив про запуск нового, резервного, маршруту DWDM від Луцька до Монастирища. Цей новий маршрут дозволяє компанії створити додатковий шлях для передачі інтернет-трафіку з півдня України, забезпечити прямий короткий лінк між Одесою, Миколаєвом і Польщею. Поєднання передової інфраструктури та інвестицій в інноваційні рішення для телеком-сфери робить Україну бажаним місцем для дата-центрів та ІТ бізнесу.
Кібербезпека як спосіб вижити й боротися. Світ переживає найтемніші часи з моменту створення інтернету з точки зору кіберзагроз. Нова цифрова екосистема підступна. У нашому поточному цифровому середовищі кожна компанія тепер є ціллю, і кожна компанія, велика чи мала, має діяльність, бренд, репутацію та канали доходів, які потенційно знаходяться під загрозою злому. Згідно з опитуванням Deloitte Center for Controllership, протягом 2022 року 34,5% опитаних керівників різних бізнесів повідомили, що бухгалтерські та фінансові дані їхніх організацій були мішенню кіберзлочинців. У цій групі 22% пережили принаймні одну таку кіберподію, а 12,5% пережили більше однієї.
Для України кібервійна набула критичного значення і водночас показала світу потенціал наших спеціалістів та технологій. Поки у світі зростають загрози діпфейків, а боти продовжують шалено працювати, російське вторгнення в Україну підкреслило вразливість критичної інфраструктури від загроз національного масштабу, включаючи DDoS атаки на вебсайти та інфраструктуру.
Щоб боротися з викликами кібернебезпеки, український уряд вжив низку заходів для забезпечення безпеки інтернет-інфраструктури країни під час війни. Наприклад, створено спеціальний підрозділ кібербезпеки та запроваджено низку нових заходів безпеки. А провайдери інтернет рекомендують кожному бізнесу не нехтувати телекомунікаційними інструментами захисту від DDoS атак і інших загроз, а також резервувати свої дані.
Висока швидкість — виклик, над яким успішно працюють оператори. Звичайно, Україні (95,2 Мбіт/c) поки що далеко до світових лідерів зі швидкості інтернет — Монако (319,59 Мбіт/c) чи Сінгапуру (300,83 Мбіт/c). Але провайдери в країні з року в рік стабільно працюють над підвищенням середньої швидкості й країна підіймається в позиціях, попри постійні знищення інфраструктури: за даними Speedtest Global Index мобільного інтернету 25,91 Мбіт/c (+1 позиція), фіксованого інтернету 69,92 Мбіт/c (+3 позиції) станом на серпень 2023.
Широка доступність інтернет як орієнтир на найближче майбутнє. Згадуючи початок війни, не можна уникнути факту: у західних регіонах, куди переїжджали громадяни, часто виникали труднощі у роботі основних та мобільних телекомунікаційних мереж через недостатню їхню масштабованість для великої кількості користувачів. Провайдери оперативно розв’язували цю проблему, що також спричинило поштовх до покращення доступності та якості зв’язку в сільській місцевості. І хоча, за даними European Internet Statistics станом на липень 2022 року рівень проникнення інтернет становить 94,5%, і Україна входить до топ-10 країн Європи за цим показником, на жаль, проблема цифрового розриву досі актуальна. За даними від Мінцифри у 2023 році понад 1 млн українців у 3268 селах забезпечили доступом до швидкісного інтернету з 2021 року. Серед пріоритетів Мінцифри — нові стандарти: середня швидкість мобільного інтернету в Україні має бути щонайменше 2 Мбіт/с, а також забезпечення інтернетом сільської місцевості.
Для подолання цифрового розриву мобільного інтернет недостатньо, розв’язати проблему допоможе лише сучасна і швидкісна фіксована мережа.
Нікого вже не здивуєш тим, що інтернет є в бомбосховищах чи Київському метрополітені. З березня 2022 року інтернет-провайдери підключили сотні бомбосховищ до фіксованого Інтернету Wi-FI.
Війна в Україні суттєво вплинула на глобальний інтернет і підкреслила важливість українського сегмента інтернету. «Позитивним є те, що завдяки ретельному плануванню та міжнародній фінансовій підтримці в Україні є можливість продовжувати будувати передові мережі та інфраструктуру телекомунікаційних послуг наступного покоління», — зазначено в звіті International Telecommunication Union.
Чи вдасться нашій країні ефективно співпрацювати з міжнародними проєктами з великими можливостями фінансування, на кшталт EU4Digital? Як Україна переживе зиму 2023-2024? Багато питань постають щодня.
Тим часом виклики зростають, адже війна продовжується, базові станції знищують, розкрадають обладнання на окупованих територіях. Але деякі речі залишаються незмінними: стійкість і бажання отримувати надійний інтернет у будь-якому куточку своєї країни!