Альберт Айнштайн колись сказав: «Гра — вища форма дослідження». Говорив він це звісно не про комп’ютерні ігри, але думаємо, що цей вислів буде справедливим і для них. Індустрія геймінгу вже давно вийшла за рамки нішовості і чогось незвичного. Зараз геймінг перебуває на піку своєї популярності. Майже кожен з нас, хто навіть близько не вважає себе геймером, принаймні кілька разів, але все одно зіштовхувався з комп’ютерними іграми. А тому де популярність, там і гроші.
Геймінг — це багатомільярдна індустрія, в якій сам по собі продаж гри давно вже не є єдиним інструментом заробітку. Також продаються і доповнення, так звана «косметика» (скіни на зброю, персонажів, транспорт тощо), «лутбокси», «геймпаси», внутрішньо ігрова валюта, ресурси й, звісно ж, персонажі. Останні особливо популярні в іграх жанру MMORPG.
Багато геймерів вкладають свої «кровно зароблені» у персонажів з метою виділитися серед маси інших гравців, маючи унікальний облік, або ж прагнучи досягнути вищого рівня свого персонажа й так далі. Та що як гравець, маючи велику кількість персонажів у своєму ігровому «портфелі», має бажання поділитися одненьким зі своїм другом? Або ж взагалі вирішить заповісти свій акаунт з персонажами своїм нащадкам? Адже суми вкладень у власні акаунти геймерів можуть сягати тисячі й десятки тисяч доларів, що очевидно є чималим активом. Та чи можливо це? Які складнощі існують з юридичного боку?
Чим по своїй суті є гра?
Це ніщо інше як комп’ютерна програма, яка є об’єктом права інтелектуальної власності. Тобто гра також підпадає під захист законом. Вона має свого правовласника, якому належать майнові (право використання, виключне право дозволяти використання тощо) і немайнові права (право бути визнаним автором, наприклад), хоча і не обов’язково одночасно. Адже не є рідкістю випадки, коли автором, якому належать немайнові права, є студія-розробник, а власником майнових прав є видавець.
Отже, правовласник має право як продати гру іншій особі, так і надавати цю гру у використання іншим особам на умовах, які зазвичай визначаються ліцензійним договором.
Коли говорять про «купівлю» гри, хтось може сприймати це як купівлю товару — було ваше, стало моє. Проте ця формула більше підходить для випадків, коли гру придбає компанія в іншої компанії саме як комп’ютерну програму (хоча на практиці частіше одна компанія купує іншу компанію, якій належить така гра).
Насправді ж, коли ви придбали гру в Steam, PlayStation Store чи Play Market, важливо розуміти, що в першу чергу ви отримали невиключну ліцензію на її використання. Тобто ви не станете власником гри в прямому розумінні цього слова. Ви будете вважатися лише користувачем з достатньо обмеженими правами, адже ця ліцензія часто є відкличною, без права поширення, копіювання і модифікування тощо. Тобто у вас не виникає так звана «тріада власності» на цю гру — право володіння, користування та розпорядження. При цьому, деякі видавці прямо вказують на це в угодах користувача, які зазвичай геймери не дивлячись приймають при першому запуску гри.
То чи можу я подарувати персонажа?
Увесь внутрішній контент гри також підпадає під захист як об’єкт права інтелектуальної власності. У зв’язку з цим правовласник гри також цілком законно може вирішувати, які у вас є права і як саме ви можете використовувати внутрішнє наповнення.
Тому купуючи персонажа ви так само отримаєте виключне (якщо персонаж унікальний) або ж невиключне право на його використання. Всі правила використання гри її внутрішнього контенту прописуються в уже згаданій ліцензійній угоді.
Як правило, продаж/подарунок внутрішньо ігрових акаунтів і контенту гри повністю забороняється правовласниками. Декотрі компанії, допускають подарунок чи продаж акаунтів, або віртуальної валюти, але тільки з їх прямого дозволу. Деякі ігри, наприклад Fortnite та Apex Legends, допускають можливість купівлі персонажів на подарунок.
А що із заповіданням персонажів?
Зараз це сприймається як щось дуже теоретичне і малоймовірне. Але гравці також не молодшають і колись власник дорогої колекції персонажів може задуматись, а що стане з його капіталовкладеннями після нього.
Що ж, ситуація аналогічна із подарунком. В багатьох країнах за загальним правилом спадкодавець має право скласти заповіт, просто вказавши, що він заповідає спадкоємцю все своє майно. Нічого не забороняє геймеру вказати, що він також заповідає свого персонажа, адже він же його «купив». Право користування як таке також може успадковуватись. Але в такому випадку питання, чи може право користування персонажем перейти до спадкоємця, виникне вже при спадкуванні. І якщо в угоді користувача гри, як, наприклад, Black Desert, буде вказано, що користувач не може робити контент гри об’єктом прав (навіть за дозволу правовласника), то право на персонажа не перейде до спадкоємця. При цьому деякі організації допускають право передачі (спадкування) контенту гри іншим особам за наявності їхнього дозволу.
Таким чином, чи зможете ви заповідати персонажа своєму другові, залежить від конкретного правовласника гри. Можливо з часом це питання почне виноситись на розгляд і буде врегульовано на рівні законодавства у більшості країн. Такий крок надасть змогу успадкувати права на персонажа і без дозволу правовласника гри, завдяки чому геймери зможуть їх заповідати й отримувати в спадок. Тобто персонаж не буде «вмирати» разом зі своїм власником, а й надалі служитиме своєму новому господарю. Проте наразі купівля персонажів — це отримання переваги чи спосіб виділитися в рамках самої гри, в більшості випадків без можливості передати їх у спадок.
Що маємо в сухому залишку?
Персонаж є частиною гри. Так, залежно від юрисдикції він може визнаватись і окремим об’єктом авторського права, але, як правило, він входить до одного об’єкту права інтелектуальної власності. Тому правовласник гри може як забороняти будь-які дії щодо гри та її контенту, так і дозволяти з певними обмеженнями. Таким чином, чи зможете ви подарувати, або навіть заповісти свого персонажа, повністю залежить від умов угоди користувача. Цілком ймовірна ситуація, коли накопичивши у своєму акаунті контенту на кілька тисяч доларів, легально передати його в подарунок чи спадок ви не зможете. Тому, як вказали Electronic Arts у своїй угоді користувача: якщо ви не згодні, не встановлюйте та не грайте в такі ігри. Або принаймні не нехтуйте ознайомленням з правилами користувача, адже зрештою, це може вберегти вас від фінансових втрат, чи навпаки, навіть принести приємний бонус.