Ми живемо в епоху дивовижних технологічних проривів: штучний інтелект змінює світ, доповнена реальність стирає межі, космос стає ближчим, а науковці шукають рішення для найскладніших глобальних проблем — від зміни клімату до пандемій. Ці революційні трансформації відбуваються тут і зараз, на відстані витягнутої руки. Проте, для багатьох талановитих жінок цей світ інновацій залишається недосяжним. Системні бар'єри та прояви нерівності продовжують утримувати їх за межами цих захопливих процесів.
За даними дослідження UNESCO «Securing STEM futures for women», частка жінок у STEM-професіях (наука, технології, інженерія, математика) у світі удвічі менша, ніж серед усіх зайнятих загалом. Що тривожніше — у країнах G20 за останні двадцять років ситуація майже не змінилася.
Статистика Eurostat за 2023 рік підтверджує цю тенденцію: лише 35% випускниць вищих навчальних закладів обирають STEM-спеціальності, а серед авторів міжнародних патентів жінки становлять лише 25%.
Корені нерівності: від дитячої кімнати до університетської аудиторії
Історія участі жінок у технологічних сферах починається задовго до вибору університету. Ще в дитинстві дівчат частіше заохочують до «гуманітарних» і творчих занять, тоді як хлопців — до експериментів, конструювання та IT-гуртків.
Попкультура рідко пропонує дівчатам рольові моделі у вигляді розробниць, інженерок чи дослідниць. Спробуйте згадати бодай декілька мультфільмів, фільмів або книг, де винахідницями та відкривачками є жінки.
І якщо в дитинстві та юнацтві ці неявні сигнали лише формують уявлення, то у відповідальний момент вибору майбутньої професії вони проявляються цілком конкретно. Красномовніше за все кажуть результати вступних кампаній в Україні. За аналізом видання «Тексти», проведеним на основі даних за 2022–2024 роки, дівчата з найвищими балами з математики масово обирали філологічні спеціальності, тоді як хлопці з аналогічними успіхами вступали на компʼютерні науки та інженерію програмного забезпечення.
Отже, йдеться не про брак здібностей серед дівчат, а про глибоко вкорінені стереотипи та суспільні очікування, які формуються ще змалечку. Ось чому багато талановитих підліток просто не бачать себе серед тих, хто «творить технологічне майбутнє».
Жінки в українському ІТ-секторі: факти та труднощі
За результатами дослідження DOU 2023 року, з початку повномасштабної війни частка жінок в українському ІТ зросла з 20% до 24%. Це позитивна динаміка, однак вона все ще свідчить про значне домінування чоловіків у галузі. Найчастіше українські жінки працюють у сфері QA (тестування) — 28% усіх працевлаштованих фахівчинь, а також у розробці (19%). Загалом 66% жінок займаються технічними напрямами, тоді як 34% працюють на нетехнічних позиціях.
Невидимі бар’єри: дискримінація без прямої заборони
Жодна сучасна компанія не заявить: «Ми не беремо жінок у відділ розробки». Проте дискримінація набрала інших, менш очевидних форм.
За результатами дослідження «Жінки в IT 2024. Чи має гендер значення на роботі?», проведеного NO FLUFF JOBS серед українських ІТ-спеціалісток у січні-лютому 2024 року:
- 30% жінок у сфері ІТ чули на свою адресу твердження, що вони «не підходять для роботи в ІТ»;
- 39% переконані, що заробляють менше, ніж чоловіки на аналогічних посадах із таким самим рівнем досвіду;
- 41,6% вважають, що жінкам складніше увійти в ІТ-індустрію, ніж чоловікам.
Ці дані відображають складну реальність: навіть коли жінки обіймають посади в IT-секторі, їм доводиться боротися не лише за визнання своїх навичок, а й за базову справедливість — рівну оплату праці, доступ до кар'єрних можливостей і повагу до професійної компетентності.
Вплив гендерного балансу на успіх технологічних компаній
Недостатнє представлення жінок у STEM-галузях — це не лише питання справедливості та рівних прав. Це також питання ефективності, інноваційності та довгострокового розвитку.
Дослідження McKinsey свідчать: команди з високим рівнем різноманітності ухвалюють кращі рішення на 87% частіше, а компанії з гендерно збалансованим керівництвом мають на 25% вищу прибутковість.
Відсутність належної жіночої участі звужує спектр ідей і рішень, обмежує перспективи розвитку й означає, що технології формуються інтересами лише частини суспільства.
Шляхи змін: що вже працює і що ще потрібно зробити
Попри виклики, Україна вже має низку ініціатив, які формують нову реальність у сфері STEM:
- STEM IS FEM — перша STEM-екосистема України, що об'єднує організації, людей та ідеї задля популяризації освіти й кар'єри у науці, технологіях, інженерії та математиці. Також представляє Україну у глобальній науково-освітній дипломатії.
- Дівчата STEM — проєкт Центру «Розвиток КСВ», який допомагає дівчатам долати стереотипи, розвивати впевненість у власних здібностях і будувати кар'єру в STEM-галузях.
- Women in Tech Ukraine — платформа, яка допомагає жінкам будувати кар'єру в ІТ і впроваджує інклюзивні практики в український бізнес.
- Гранти ДІЯ.Бізнес на навчання в ІТ — програма, що дає жінкам можливість здобути цифрові професії через короткострокові та інтенсивні освітні курси тощо.
Окрім громадських ініціатив, в Україні впроваджуються й державні рішення — Стратегія «Освіта: гендерний вимір — 2020», що закладає системні підходи до впровадження гендерної рівності та недискримінації у сфері освіти.
Але справжні зміни вимагають значно глибших і системних кроків, які передбачають не лише покращення доступу жінок до STEM-галузей, але й створення нового соціокультурного контексту, в якому вони зможуть повністю реалізувати свій потенціал. Це вимагає трансформації шкільної освіти, розширення навчальних та менторських програм, активного подолання гендерних стереотипів і створення таких умов, де жінки матимуть можливість не лише брати участь у технологічних змінах, але й очолювати їх, визначати напрями та формувати майбутнє галузі.