В минулій статті ми розглянули вимоги до утримання серверів компаній, що займаються гемблінгом, в Європі та Північній Америці.
Тепер пропонуємо також дослідити правила утримання серверів в Карибському басейні, Південній Америці та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Карибський басейн
Почнемо з очевидного — Кюрасао. Уже легендарний в контексті гемблінгу острів, який розташувався на півдні Карибського моря. Про Кюрасао чули всі, і це неспроста. Ця острівна країна має заслужену міжнародну репутацію, а гемблінг-ліцензія Кюрасао вважається надійною і респектабельною.
Зараз Кюрасао стоїть на порозі глобальних змін в законодавстві щодо регулювання ліцензійного процесу. Але що стосується вимог до утримання серверів компаній, які займаються гемблінгом, то тут поки що без змін.
На Кюрасао обов’язкова наявність зареєстрованого локального сервера. Тобто альтернатив із «дзеркальним» сервером як на Мальті наразі немає. Крім того, місцеві регулюючі органи можуть проводити перевірки та аудити серверів.
Також з основних вимог:
- Необхідно вжити всіх заходів безпеки для захисту даних на сервері.
- Регулярні оновлення та обслуговування сервера.
- Наявність кваліфікованих спеціалістів чи партнерів-компаній для ефективного управління та обслуговування серверів.
Панама відома не тільки своїм каналом і як популярна офшорна юрисдикція. Тут також дозволено гемблінг діяльність, а законодавство в цій сфері достатньо розвинене.
Що стосується правил утримання серверів гемблінг-компаній, то усі такі сайти повинні розміщуватися на локальних серверах. Також встановлюються вимоги щодо безпеки серверів та їхньої захищеності.
Коли йде мова про організацію гемблінг-бізнесу в одній з країн Карибського басейну, часто згадується Коста-Ріка. Організація азартного ігрового бізнесу законодавством Коста-Ріки не заборонена, окрім здійснення діяльності у самій країні. Проте спеціальний закон, який регулює ліцензування у сфері онлайн гемблінгу, відсутній. По факту такий бізнес ніяк не контролюється та не регулюється на державному рівні.
Тому якщо говорити про правила утримання серверів в цій юрисдикції, то вони не встановлені. Крім однієї незвичної вимоги порівняно з юрисдикціями, які вже розглядалися. Сервери та обладнання навпаки не повинні знаходитись на території Коста-Ріки. Це пов’язано з тим, що надавати послуги азартних ігор на території самої країни заборонено. На разі жодних інших правил щодо утримання серверів не встановлено.
У східній частині Карибського моря розташувалася ще одна острівна держава, в якій дозволена гемблінг-діяльність. У 1994 році вона взагалі стала першою, хто почав видавати ліцензії інтерактивним гемблінг-компаніям. І назва цієї країни — Антигуа і Барбуда.
Законодавство згаданої острівної держави достатньо чітко регулює гемблінг діяльність. Ця юрисдикція також встановлює вимоги і для серверів таких компаній. Головним правилом є обов’язковість розміщення головного серверу на території Антигуа і Барбуда. При цьому в такому випадку дозволяється розміщення додаткових серверів і за межами країни. Головний сервер також має містити всю інформацію, що стосується гравців, історію ігор, фінансову історію і поточні зобов’язання.
На Карибах розташована ще одна держава, відома тим, що є єдиною в регіоні, де англійська є державною мовою — Беліз. Ця юрисдикція також є однією з піонерів онлайн-гемблінгу в регіоні, оскільки легалізувала його ще в 1995 році.
Законодавство Белізу також вимагає розташування серверів на своїй території. При чому, на них має міститись інформація про клієнтську базу, а до самих серверів встановлюються вимоги щодо безпеки та захисту даних.
Південна Америка
Південна Америка, вона ж Латинська, відносно нещодавно почала фігурувати в списках юрисдикцій як варіант для онлайн-гемблінгу. Проте в багатьох країнах цього континенту онлайн-гемблінг тільки на етапі законодавчого врегулювання і на разі перебуває в так званій «сірій» зоні, наприклад, в Бразилії та Перу.
Примітно, що в Парагваї, де азартні ігри онлайн також не заборонені, але й не регулюються, з 2016 року розглядається законопроєкт, яким повністю планується урегулювати питання онлайн-гемблінгу. Він же передбачає вимоги до утримання серверів гемблінг-компаній. Наприклад, компанія повинна буде забезпечити високу захищеність серверу для його безперебійної роботи. Сам же сервер з даними про гравців повинен буде розташовуватись на території країни.
Колумбія не потребує представлення. Ця країна відома багато чим, а в 2016 році уряд цієї держави вирішив ще підняти її пізнаваність та надходження до місцевого бюджету, легалізувавши онлайн-гемблінг.
Законодавство Колумбії вимагає розміщення серверів на території країни, без можливості обходу цієї вимоги за допомогою, наприклад, того самого «дзеркального» серверу.
Гемблінг-діяльність в Аргентині регулюється по аналогії з Канадою або США. Кожна провінція цієї країни уповноважена на дозвіл або заборону гемблінг діяльності в межах своєї юрисдикції.
Таким чином, 16 провінцій уже дозволили різні форми гемблінгу на своїй території. Деякі з них встановлюють вимоги до розташування серверів, як от, наприклад, в Кордові. Решта дозволяють встановлювати їх в інших провінціях, головне в межах Аргентини. Загалом лише кілька провінцій встановлюють суворі вимоги щодо безпеки та захищеності серверів, а більшість з них все ще знаходяться на етапі формування і вдосконалення свого законодавства.
Азіатсько-Тихоокеанський регіон
А як же там в іншій стороні світу?
Не зважаючи на достатньо велике охоплення країн у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, не так багато держав дозволило гемблінг на своїй території.
Одна з таких Індія, ситуація там близька до Канади та Аргентини. З огляду на те, що Індія є федерацією, гемблінг регулюється на рівні штатів. В багатьох з них гемблінг перебуває в «сірій» зоні, а єдиного федерального закону не існує (хоча найближчим часом все може змінитись). Деякі штати прийняли нормативно-правові акти, які прямо врегульовують онлайн-гемблінг. Ними є Гоа, Даман і Діу, Сіккім і Нагаленд. В Сіккімі головною вимогою до серверів гемблінг-компаній є його розташування на території штату. В Гоа вимагається зберігати на сервері історію щодо прийому, обробки ставок та транзакцій. В Нагаленді ж дозволяється розміщення серверів в межах Індії, не обов’язково саме на території штату.
Ще одна юрисдикція, де дозволений онлайн-гемблінг, Філіппіни, достатньо чітко регламентують правила утримання серверів, хоч країна і поділена на дві зони законодавчого регулювання. Наприклад, компанії повинні вести повний контрольний журнал для кожного гравця, який робить депозит в оператора, включаючи фінансові операції та індивідуальні ставки. Ігрові системи, включаючи журнали серверного програмного забезпечення, повинні бути доступні стороннім аудиторам. Правила гри, результати гри та виплати повинні бути доступні місцевому регулятору протягом п’яти років.
Австралія — ще одна федеративна держава, де дозволений онлайн-гемблінг. На федеральному рівні ухвалений закон ще в 2001 році, що регулює гемблінг в загальному. Але як і в Індії, кожен штат має свого регулятора і свої правила отримання гемблінг ліцензії.
Наприклад, в Мельбурні сервери можуть розташовуватись в будь-якому місці, але при цьому повинні бути надійно захищені. При цьому в Західній Австралії сервер повинен розташовуватись тільки в межах самого штату.
Коротко про ще деякі юрисдикції
Не можемо не згадати про ще деякі юрисдикції в інших регіонах, де можна отримати гемблінг-ліцензію. Наприклад, Сейшельські острови. Головною вимогою до утримання серверів гемблінг-компаній є розташування серверів саме в межах юрисдикції. Зокрема, при отриманні ліцензії необхідно подавати відповідне підтвердження місцевому регулятору.
Анжуан все частіше згадується як альтернатива Кюрасао. Які ж тут вимоги до серверів? Головне правило — сервер має бути розташований на Коморських островах. На ньому повинна зберігатися клієнтська база, а дані про сервер повинні бути передані місцевому регулятору.
Підсумки
Як бачимо, правила утримання серверів в Південній Америці, Карибському Басейні та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні мають деякі спільні риси з Північною Америкою та Європою. Проте, можемо сказати, що в цілому питання утримання серверів менш визначене на законодавчому рівні в юрисдикціях, згаданих вище, на відміну від Європи, Канади та США. Ключове значення має місце розташування серверу та рівень захищеності.
Правила утримання серверів також можуть зіграти свою роль при виборі юрисдикції, а тому хоч це і не є головним, відсувати на задній план це питання також не варто.