Вітаю! Мене звати Олександр Ємець. Я керівник ДП «Електронне здоров’я» (Ezdorovya). Ezdorovya — це державна ІТ-компанія, яка займається цифровізацією сфери охорони здоров’я в Україні. Ми відповідаємо за адміністрування національних інформаційних систем і реєстрів у сфері охорони здоров’я України та, зокрема, електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) — найбільшої ІТ-системи в Україні, яка на сьогодні є ядром українського eHealth-простору.
Сьогодні для всіх, кому цікавий розвиток eHealth, хотів би поділитися короткими підсумками масштабної події Digital Health Society Summit 2024 #DHSSummit24, що відбувся онлайн 5–6 листопада й зібрав близько 1300 учасників зі 112 країн світу. Організатори віртуального заходу — The Digital Health Society та ECHAlliance. Усі тематики виступів за участю 35 експертів у сфері цифровізації спрямовані на єдине важливе питання — як буде відбуватися цифрова трансформація охорони здоров’я в наступні п’ять років. А зараз про все детальніше.
Чому важливо розбудовувати культуру даних?
Цифрова трансформація охорони здоров’я в багатьох країнах світу успішно просувається вперед завдяки вмінню передбачати виклики й швидко ухвалювати ефективні рішення. Це неможливо зробити без якісного аналізу даних. Big Data є основою й для розробки сервісів на основі AI.
Тема використання AI у сфері охорони здоров’я плавно перетікає в інший, навіть більш важливий тренд — культуру управління даними, яку активно треба розбудовувати. Така культура передбачає погляд на дані як на найважливіший ресурс для ухвалення обґрунтованих рішень. Ця культура заохочує систематичне використання даних на всіх рівнях — чи то для покращення результатів лікування пацієнтів, чи то для оптимізації адміністративних завдань, чи то для впровадження масштабних інновацій у сфері охорони здоров’я. Коли заклади охорони здоров’я розвивають підхід, заснований на даних, їм краще вдається управляти безпекою, оптимізувати планування, ефективно впроваджувати інновації та ретельно тестувати нові рішення.
У сфері охорони здоров’я використання даних повинно ретельно збалансовувати інтереси суспільства в ефективній, доступній медичній допомозі з правом людини на приватність. Це означає визначення чіткої політики щодо того, які типи даних використовуються і для яких цілей. Важливо забезпечити прозорість, щоби пацієнти розуміли, як їхні дані сприяють досягненню великих цілей. Наприклад, анонімні дані (деперсоналізовані) можна використовувати для аналізу тенденцій у сфері громадського здоров’я, не розкриваючи особисту інформацію. Це дає змогу проаналізувати та скласти картину про поширеність певних захворювань, результати лікування та розподіл ресурсів, не порушуючи водночас права на приватне життя.
Ключовим питанням для закладів охорони здоров’я залишається визначення того, «які саме дані треба збирати й для яких цілей». Так, треба чітко окреслити межі використання даних — наприклад, відстежувати рівень інфекцій або оптимізувати протоколи лікування хронічних захворювань — і водночас обмежити збір даних лише тими, які необхідні для досягнення цих цілей. Прозорість тут дуже важлива, оскільки вона будує довіру з громадськістю шляхом відкритого інформування про те, як будуть використовуватися дані, хто матиме до них доступ і що буде зроблено для захисту приватності.
Розвинена культура даних в охороні здоров’я дасть можливість системі бути гнучкою, адаптивною й усе більш ефективною в наданні допомоги пацієнтам, поважаючи водночас приватність і надаючи пріоритет результатам громадського здоров’я.
Спочатку дані, а тоді — штучний інтелект
Під час кількох панельних дискусій експерти зійшлися на тому, що ефективні рішення штучного інтелекту спираються на добре організовану базу даних, яка вимагає надійного управління, збір та взаємодію даними. У зв’язку з появою Закону ЄС про штучний інтелект і законодавства про простір даних у сфері охорони здоров’я спікери з Федерального міністерства охорони здоров’я Німеччини звернули увагу на те, як ці закони можуть змінити європейський ландшафт охорони здоров’я — покращити умови обміну даними й водночас забезпечити їхню конфіденційність.
Кілька важливих тез:
- Не всі дані є хорошими даними: якість даних так само важлива, як і кількість, коли йдеться про ухвалення обґрунтованих рішень.
- Політика економії часу: політика підтримки цифровізації має зменшити адміністративне навантаження на надавачів медичних послуг, вивільняючи час для догляду за пацієнтами.
- Національне цифрове бачення: успішна цифровізація в охороні здоров’я вимагає узгодження із ширшими цифровими цілями країни, як це відбувається в Естонії.
- Цифровий прорив у відносинах між громадянами та владою: цифрове здоров’я розширює можливості громадян, змінюючи їхню взаємодію з державними системами.
- Поступові інновації: впровадження керованих, поетапних цифрових інновацій може призвести до значних покращень.
- Швидке й економічно ефективне впровадження: складні цифрові рішення, як-от цифровий ідентифікатор Північної Ірландії (платформа цифрової ідентифікації пацієнта), показують, що можливе швидке та доступне впровадження. Кожному громадянину країни присвоюється унікальний цифровий ідентифікатор, пов’язаний із його номером у сфері охорони здоров’я та медичного обслуговування. Платформу почали поступово впроваджувати у 2021 році на заміну застарілих систем, створюючи єдиний централізований запис про стан здоров’я пацієнта. Це значно полегшує обмін даними в режимі реального часу між медпрацівниками, дає змогу ухвалити швидке й обґрунтоване рішення щодо подальшої медичної допомоги, скорочуючи паперову роботу.
- Управління охороною здоров’я після завершення терміну служби: цифровізація також потребує вдосконалення способів систем охорони здоров’я, щоб елегантно «відключити» застарілі системи.
- Регіональний обмін даними про стан здоров’я: підвищена увага приділяється регіональним мережам обміну даними.
- Медична грамотність: добре поінформована громадськість є ключем до просування ініціатив у сфері охорони здоров’я.
З якими викликами стикнеться eHealth у наступні 5 років і як їх долати?
Щоб сформувати спільне бачення цифрового майбутнього, треба чітко усвідомити виклики й формувати спільні рішення. Серед викликів цифрової охорони здоров’я такі:
- Конфіденційність і безпека даних: забезпечення захисту конфіденційних даних (наприклад, даних про стан здоров’я) має вирішальне значення відповідно до нормативних стандартів, як-от GDPR і NIS2.
- Сумісність і масштабованість: системи охорони здоров’я часто працюють із фрагментованою та різнорідною інфраструктурою, що ускладнює ефективний аналіз даних і співпрацю.
- Прозорість і відповідність: установам потрібен безперервний аудит, який можна перевірити, щоб забезпечити безпеку та відповідність нормативним вимогам.
Ці виклики обмежують потенціал для інновацій і використання штучного інтелекту в охороні здоров’я, знижуючи ефективність цифрових рішень.
Що допоможе подолати виклики та стимулюватиме інновації?
Безпека даних: посилення безпеки за допомогою суворих заходів автентифікації, аудиту на основі блокчейну та повної відповідності GDPR та NIS2.
Об’єднана та незалежна обробка даних: можливість аналізу даних у хмарних, периферійних і локальних середовищах без централізації конфіденційної інформації.
Рішення з відкритим вихідним кодом, які не залежать від інфраструктури: модульні, адаптовані платформи уникають прив’язки до постачальника, надаючи масштабовані та стійкі цифрові рішення для охорони здоров’я. Ці рішення можуть прискорити відповідальне впровадження ШІ в охорону здоров’я й одночасно забезпечити відповідність, конфіденційність і доступність для всіх.
Виклики — окреслені, рішення їхнього подолання — також. Висновок один — майбутнє за Big Data. І поки не пізно, формуймо ефективну культуру управління даними. Виглядає так, що найбільш успішна національна цифрова охорона здоров’я буде там, де це зроблять першими.