Блог

Заблокувати пропаганду: як часто українці відвідують сайти заборонених росЗМІ?

Пропаганда — небезпечна зброя. І можна впевнено констатувати той факт, що росіяни навчилися дуже вправно цією зброєю користуватися. Та все ж і Україна навчилась їй протистояти. Одним з найважливіших кроків у боротьбі з російською пропагандою безумовно стало рішення РНБО про введення санкцій щодо телеканалів, пропагандистських російських засобів масової інформації, а також ряду IT-компаній із рф. Відповідне рішення було введено в дію Президентом України Володимиром Зеленським 21 травня 2021 року й діє по цей час.

Активісти проєкту UABlocklist спробували проаналізувати, наскільки виявилося ефективним таке блокування і чи продовжують українські користувачі відвідувати заблоковані на території країни російські сайти. Ймовірно, результати вас здивують. І, на жаль, дещо неприємно.

Українці все ще доволі часто відвідують заблоковані російські сайти

На превеликий жаль, українці дійсно й досі доволі масово відвідують пропагандистські ЗМІ. Навіть попри війну та інформаційну агресію кремля. Статистичні дані, отримані нами в сервісі SimilarWeb, це лиш підтверджують. Наразі найбільше українського трафіку серед заборонених сайтів отримують наступні вебресурси:

  • ria.ru — близько 2 млн переглядів на місяць;
  • lenta.ru — близько 1,3 млн переглядів на місяць;
  • РБК — близько 1,24 млн переглядів на місяць;
  • smi2.ru — близько 1 млн переглядів на місяць;
  • MK.RU — близько 1 млн переглядів на місяць.

Хоча для більшості російських ЗМІ аудиторія з України становить лише 1–3%, деякі сайти, наприклад ukraina.ru, мають до 13% українських користувачів. Ці цифри вражають та засвідчують, що попри активну інформаційну кампанію та заклики бойкотувати російські медіа, значна частина українців продовжує споживати контент, який може містити антиукраїнську пропаганду.

З іншого боку, варто розуміти, що дані SimilarWeb не зовсім обʼєктивні. Річ у тім, що сервіс може бути доволі неточним у визначенні геолокації користувачів. Наприклад, в деяких випадках може зараховувати відвідування російських сайтів користувачами з ТОТ як українську аудиторію. І навпаки, не зараховувати перегляди з України, якщо користувач активує VPN. Тому ми радимо ставитися до цих показників з певною долею скептицизму. Проте звертаємо увагу, що цифри досить вагомі, щоб повністю приписати їх похибці обчислення. 

Та все ж російські ЗМІ досі популярні в Україні, чи не так?

Статистика пошуку в Google показує суттєве скорочення кількості запитів українських користувачів щодо російських пропагандистських ЗМІ у 2024 році порівняно з 2021 роком. Аналіз брендових запитів, коли користувачі свідомо шукали певний російський сайт, демонструє падіння на 50% і більше для багатьох провідних ресурсів.

Зокрема, запити на Lenta.ru скоротились з 240 000 до 119 000, НТВ — з 93 000 до 12 800, Перший канал — з 45 600 до 21 900, smi2.ru — з 40 000 до 20 000, ТНТ — з 23 000 до 5 000.

Найбільше падіння зафіксовано для vedomosti.ru — з 1550 запитів до лише 2 після блокування.

Ці дані свідчать про значно меншу зацікавленість українців російськими пропагандистськими ЗМІ порівняно з довоєнним періодом. Втрата популярності може бути наслідком інформаційної політики України, санкцій та обмежень доступу до російських ресурсів в умовах війни. Водночас певна частина аудиторії все ще цікавиться забороненими ресурсами, хоча і в значно менших масштабах.

Дані Google Trends підтверджують загальну тенденцію падіння популярності російських ЗМІ серед українських користувачів після їх блокування. У середньому спостерігається зниження у 2-3 рази порівняно з довоєнним періодом, а для деяких ресурсів втрати ще більші.

Станом на зараз відносно високі показники популярності зберігають vesti.ru (46 балів зі 100 проти 68 до блокування), ТВЦ (50 балів проти 76), smi2.ru та деякі інші. Однак їхні рейтинги також знизилися в рази. Серед тих, хто втратив найбільше балів, — vedomosti.ru (падіння з 84 до 10), ukraina.ru (з 71 до 19), ria.ru (з 60 до 26), ТНТ (з 65 до 21).

Загалом статистика Google Trends демонструє планомірне скорочення інтересу українських користувачів до російських пропагандистських ЗМІ після їх блокування в Україні. Падіння популярності відбулося для всіх проаналізованих ресурсів, при цьому для багатьох воно є дуже значним — в кілька разів.

Тобто можемо констатувати той факт, що вплив російської пропаганди на український інфопростір дійсно зменшується завдяки обмежувальним заходам. Водночас певна частина аудиторії все ще цікавиться забороненими ресурсами. А тому важливі не лише обмеження та блокування, але і якісна просвітницька робота.

Пошук Google як лазівка російської пропаганди

Якщо українці почали значно менше гуглити пропагандистські ресурси, чому статистика за кількістю відвідувань за місяць лишається настільки високою? Задавшись цим питанням ми проаналізували шляхи, якими українці можуть потрапити на сайти пропагандистських ЗМІ, і виявили, що таке може відбуватись цілком випадково — за абсолютно нейтральними запитами у пошуку Google.

Причини проблеми:

  1. Особливості алгоритмів. Пошукова система Google не робить чіткого розмежування між контентом, створеним спорідненими мовами для користувачів сусідніх країн. Наприклад, в бельгійському пошуку часто з’являються нідерландські чи французькі сайти. Аналогічно, в українському пошуку можуть відображатися російські чи білоруські ресурси.
  2. Недосконале розпізнавання мов. Google на даному етапі не дуже добре розрізняє українську та російську мови через їх подібність. Навіть за умови використання явно україномовних запитів користувач може отримувати у видачі російські сайти.
  3. Популярність російської мови в Україні. Значна частина українців досі шукає інформацію російською мовою. До війни це було понад 75%, і після лютого 2022 року частка російськомовних запитів зменшилася лише на 10%.

Прояви проблеми:

Приклади російських сайтів у видачі:

  • За запитом «борщ рецепт» в ТОП-5 з’являються сайти RussianFood та Lifehacker.
  • Шукаючи інформацію за запитом «Джо Байден», в ТОП-10 отримуємо посилання на Lента.ru.

І навіть той факт, що певний сайт заблокований в Україні, не виключає його з результатів пошуку для українців.

Можливі рішення:

  • Вдосконалення алгоритмів розпізнавання мов пошуковими системами.
  • Впровадження механізмів фільтрації/маркування російських сайтів в українській видачі.
  • Посилення заходів з роз’яснення важливості використання української мови в онлайн-середовищі.
  • Розвиток власних українських інтернет-ресурсів високої якості.

Незважаючи на блокування багатьох російських пропагандистських ресурсів, українські користувачі все ще можуть отримувати доступ до їх контенту через пошукові системи. Проблема дійсно є доволі серйозною. І виключно технічними зусиллями вирішити її в принципі неможливо. Необхідно працювати інформаційно, доносити до українських користувачів думку про те, чому відвідування пропагандистських російських ЗМІ — це шкідливо для них самих і для держави загалом.

Чому шанси потрапити на пропагандистський сайт досі доволі великі

Дані аналітичного сервісу Ahrefs дозволяють оцінити ризики випадкового потрапляння українських користувачів на російські пропагандистські ресурси через пошукову видачу Google. Для цього ми аналізуємо кількість ключових запитів, за якими ці сайти можуть з’явитися у результатах пошуку в Україні, та показник РКВ — розрахункова кількість переглядів.

Станом на початок 2024 року найбільші показники РКВ мають:

  • РБК: 234 256 запитів, РКВ 267 210 відвідувань (у 2021 році було: 452 821 запит та 700 710 РКВ на місяць).
  • ria.ru: 207 587 запитів, РКВ 159 840 відвідувань (у 2021 році було: 393 737 запитів та 552 800 РКВ на місяць).
  • Газета.ру: 172 694 запити, РКВ 131 200 відвідувань (у 2021 році було: 373 236 запитів та 444 020 РКВ на місяць).
  • lenta.ru: 231 377 запитів, РКВ 386 780 відвідувань (у 2021 році було: 356 686 запитів та 901 390 РКВ на місяць).
  • ТАСС: 110 807 запитів, РКВ 39 500 відвідувань (у 2021 році було: 270 715 запитів та 63 600 РКВ на місяць).

Тобто найвищий ризик випадково натрапити в Google саме на наступні ресурси: lenta.ru (понад 386 000 ймовірних відвідувань), РБК (267 000) та ria.ru (159 000). Порівняно з періодом до блокування кількість пошукових запитів та потенційних відвідувань цих сайтів української аудиторії значно скоротилася — від 35% до 71% залежно від ресурсу. Однак абсолютні цифри все ще залишаються високими.

Такі дані демонструють наявність проблеми доступу до російської пропаганди через видачу Google для українців та необхідність ефективніше вирішувати це питання в майбутньому.

Порівняно з загальною кількістю українських користувачів російських пропагандистських ресурсів, ймовірна кількість тих, хто потрапляє на них через пошукову видачу Google, є меншою, але все ще доволі велика.

Позитивним є те, що попри досить високі шанси натрапити на заборонені сайти, ця ймовірність поступово знижується. Для більшості проаналізованих ресурсів розрахункова кількість відвідувань (РКВ) з України скоротилася у 2–4 рази за роки блокування. Є випадки й більш стрімкого падіння — для НТВ РКВ зменшилася більш ніж у 20 разів (з 97 010 до 4690), а для ТНТ — у 377 разів (з 60 350 до 160).

При цьому варто зауважити, що всі наведені дані є виключно розрахунковими. Вони не означають, що саме така кількість українців дійсно відвідує пропагандистські сайти. Ці цифри показують лише ймовірність потрапити на заблоковані ресурси. За умови належного блокування провайдерами користувачі мають отримувати відповідні помилки доступу. Хоча, як свідчать наведені вище дані, досягти стовідсоткової ефективності блокування в принципі неможливо.

Замість висновків: невже блокування російських сайтів неефективне?

Як ви вже, напевне, зрозуміли, дати однозначну відповідь на це питання в принципі неможливо. Ми ж можемо зробити наступні висновки:

  • Жоден з наявних методів блокування сайтів не є на 100% ефективним, про що говорять навіть інтернет-провайдери. Адже обійти такі блокування можна за допомогою найпростішого VPN чи проксі.
  • Навіть базові методи блокування все ж приносять користь, адже дозволяють запобігти ненавмисному потраплянню користувачів на пропагандистські російські сайти.
  • Кількість відвідувань українцями російських вебсайтів досі залишається вельми високою, однак поступово (й доволі стрімко) скорочується.

Відповідно, навіть за умови відсутності стовідсоткової ефективності блокування російських вебсайтів ця ініціатива є позитивною. Але для досягнення кращих показників необхідно не лише надалі блокувати доступ до таких пропагандистських ресурсів, а й вести комплексну просвітницьку роботу з українськими інтернет-користувачами. І лише за такої умови ситуація значно покращиться.