Тема університетських інновацій драйвить мене останні п’ять років.
І я точно знаю: багаті, сильні, економічно стійкі університети, які не просто навчають, а створюють інноваційні продукти й запускають бізнеси — це не фантастика. Це довгострокова, але цілком досяжна ціль.
Комерціалізація науки, запуск технологічних спінофів, створення бізнес-моделей для наукоємних проєктів в університетах — це те, над чим ми з командою системно працюємо останні три роки. І що важливо — це не про «стартап заради стартапу». Це про трансформацію мислення в університетському середовищі та вихід наших розробок на глобальний ринок.
Чому це реально?
Якщо покопати цю тему достатньо глибоко, стає зрозуміло: тут не потрібно винаходити велосипед. У світі вже є всі моделі та рішення. Єдине питання — чи університети готові змінюватись?
Потрібно чесно сказати: без кардинальних трансформацій на рівні управління, культури, пріоритетів та ресурсів ця історія не запуститься. Але приклади таких змін вже є. КАІ, Житомирська політехніка, Харківська політехніка, Львівська політехніка — це ті університети, де зараз командами драйверів впроваджуються такі підходи. І це дає результат.
Що показує світовий досвід
Успішні університети Європи та США вже давно будують потужні бізнес-моделі з комерціалізації науки та досліджень.
- Університет Аалто у Фінляндії тільки за минулий рік запустив 28 спінофів.
- За 2023 рік інноваційні компанії з екосистеми Аалто залучили майже половину венчурного капіталу всієї Фінляндії — 460 млн євро.
- У Франції розвиток університетських центрів інновацій включено в національну стратегію 2030 з бюджетом 165 млн євро на 29 хабів.
Такі цифри — це не тільки про науку. Це про реальну економіку, податки, робочі місця, нові продукти, експорт технологій. Саме такий підхід ми хочемо імплементувати в Україні.
Що потрібно для запуску інноваційних університетів?
Є дві базові умови:
- Сильна прикладна наука. Україна має потужний науковий фундамент — як історично, так і в потенціалі.
- Розвинена підприємницька культура. І ось тут — головний виклик. Саме сюди потрібно спрямовувати найбільше зусиль у найближчі роки.
Розвиток «обслуговуючої» інфраструктури для стартапів з університетів — це спільна задача для держави, експертної спільноти, бізнесу та самих університетів. Це не просто про фінансування, а про зміну стандартів і процесів. Коли університет перестає бути місцем, де просто пишуть дисертації і стає центром, де створюють продукти для ринку.
Що вже робиться в Україні?
Держава вже робить важливі кроки.
- Мінцифра презентувала стратегію розвитку інноваційної екосистеми — це буде задавати напрямок на роки вперед.
- МОН готує запуск Science Park.
- Ми в YEP доолучилися до МОН та Ukrainian Startup Fund у пілотному проєкті запуску в шести університетах стартап-шкіл, інкубаторів, акселераторів.
Але найчастіше я чую від самих університетів одне і те саме питання: «Як це реалізувати, якщо ми цього раніше не робили? Хто нас навчить?»
Це абсолютно логічний запит. Люди, які в університетах беруться за інноваційні проєкти, часто не мають досвіду в комерціалізації технологій. Їм потрібна покрокова методологія, менторський супровід, практична підтримка.
Від пілотів — до масштабування
Наша команда у межах проєкту Seeds of Bravery, наприклад, розробила модель інноваційної екосистеми для університетів, яку нині тестують у чотирьох закладах — КАІ, Житомирському, Харківському та Львівському.
У липні, зокрема, стартувала програма Beyond The Thesis: вона допомагає перетворювати наукові результати на стартапи з чіткою юридичною структурою, прозорою участю університету та готовністю до венчурного ринку. Кожен етап уважно перевіряється, аби модель можна було безболісно масштабувати. Паралельно формується міжнародне коло партнерів з, Aalto University, University of Amsterdam, французьким INRAE, фінським VTT Technical Research Centre, Plug and Play Tech Center, данським DTU, люксембурзьким університетом, університетом Тарту, ETH Zürich, The Alan Turing Institute, University of Lisbon, St. Louis University, та іншими. Інтеграція в такі розвинуті екосистеми та доступ до їх інфраструктури відкриває вікно можливостей для українських команд.
Люди як головний драйвер змін
Трансформацію визначають насамперед люди. До команди проєкту долучаються експерти з глобального запуску стартап‑програм. Разом із колегами вони вже супроводжують першу пілотну когорту проєктів.
Шлях довгий, проте опанування університетами повного циклу «дослідження → продукт → ринок» здатне стати ключем до економічного прориву країни. Тому робота над академічним підприємництвом розглядається не лише як підтримка стартапів, а як інвестиція у майбутнє України.