Марія БровінськаВійна
30 липня 2026, 09:00
2026-07-30
«Тим айтівцям, що вагаються, чи переходити в Defense Tech, я порадив би змінити спосіб мислення». 7 питань до DefTech CEO: власник НВК «СКІФ» про проблеми галузі, кадри та еволюцію продуктів
Український Defense Tech сьогодні розвивається швидше, ніж будь-коли. Якщо раніше цикл створення нової технології вимірювався роками, то тепер — тижнями, а іноді й днями. Це змінює не лише продукти, а й вимоги до інженерів, компаній і всієї галузі.
У новому випуску рубрики«7 питань до DefTech CEO» dev.ua поспілкувався з генеральним директором НВК «СКІФ» Юрієм Лавреновим. Він розповів, чому українському miltech не вистачає людей, які технології сьогодні переоцінюють, що цивільне IT часто не розуміє про оборонну індустрію та якою, на його думку, буде технологічна війна найближчих років.
Український Defense Tech сьогодні розвивається швидше, ніж будь-коли. Якщо раніше цикл створення нової технології вимірювався роками, то тепер — тижнями, а іноді й днями. Це змінює не лише продукти, а й вимоги до інженерів, компаній і всієї галузі.
У новому випуску рубрики«7 питань до DefTech CEO» dev.ua поспілкувався з генеральним директором НВК «СКІФ» Юрієм Лавреновим. Він розповів, чому українському miltech не вистачає людей, які технології сьогодні переоцінюють, що цивільне IT часто не розуміє про оборонну індустрію та якою, на його думку, буде технологічна війна найближчих років.
— Яка найбільша проблема українського Defense Tech сьогодні? Яка найбільше турбує саме вашу компанію?
Я б не називав це проблемою. Це нова реальність українського Defense Tech.
Сучасна війна стала постійним технологічним протистоянням. Одна сторона створює нове рішення, інша майже одразу шукає спосіб йому протидіяти. Через це цикл розвитку технологій скоротився з років до тижнів, а іноді навіть до кількох днів.
Фактично сьогодні продукт уже не може вважатися завершеним. Його потрібно постійно адаптувати: оновлювати програмне забезпечення, електроніку, сенсори, алгоритми, способи застосування. Саме швидкість адаптації стала головною конкурентною перевагою українських виробників.
Для нашої компанії найбільший виклик — люди. В Україні історично не існувало великої школи інженерів саме для оборонної промисловості, тому ми фактично готуємо таких фахівців усередині компанії й навчаємо їх працювати в темпі сучасної війни.
— Яку технологію сьогодні найбільше переоцінюють? А що, навпаки, недооцінене?
На мою думку, часто переоцінюють окремі технології. Насправді майже жодна з них сама по собі не забезпечує перевагу на полі бою. Справжня перевага виникає тоді, коли правильно поєднані сенсори, зв’язок, програмне забезпечення, штучний інтелект, механіка та електроніка.
Вирішальним стає не окремий компонент, а здатність інтегрувати різні технології в єдину систему. Водночас недооціненими залишаються системна інженерія та швидкість інтеграції нових рішень. Саме вони сьогодні визначають ефективність будь-якого сучасного продукту.
— Кого сьогодні найважче знайти на ринку? Як вирішуєте кадрове питання?
Найбільший виклик для нас — це люди. Частина спеціалістів виїхала з України через війну, але причина дефіциту значно глибша. Багато років в Україні практично не існувало великої Defense Tech-індустрії, тому ринок просто не встиг сформувати достатню кількість профільних інженерів.
Ми шукаємо фахівців з електроніки, програмування, механіки, виробництва. Але головне — швидко інтегрувати їх у роботу компанії.
Сьогодні недостатньо просто знайти інженера. Потрібно максимально швидко провести його через онбординг і навчити працювати в умовах, коли технології змінюються практично безперервно.
Яка навичка сьогодні найцінніша для інженера в Defense Tech?
Найцінніше сьогодні — системне мислення та здатність швидко навчатися. Сучасний Defense Tech працює за модульним принципом. Майже ніхто не створює продукт із нуля. Інженер має вміти комбінувати готові технології, інтегрувати нові рішення й адаптувати їх до нових викликів.
Тому сьогодні важливіше не досконало знати одну конкретну технологію, а вміти швидко поєднати десятки різних компонентів у єдину ефективну систему.
— Що цивільний IT найчастіше неправильно розуміє про Defense Tech?
Багато хто сприймає Defense Tech як ще одну ІТ-галузь. Насправді це середовище, де одночасно працюють програмісти, електронники, конструктори, виробничі інженери, спеціалісти зі зв’язку й ті, хто аналізує реальний бойовий досвід.
Крім того, тут абсолютно інший темп розробки. Ідея, яка виникла сьогодні, може бути перевірена вже сьогодні або завтра. Це кардинально відрізняється від класичних багаторічних циклів створення продуктів.
— Якою буде війна через два-три роки з технологічної точки зору?
Мені здається, що війна дедалі більше переходить із площини кількості в площину технологій та економіки. Сьогодні недостатньо створити ефективну систему. Вона має бути економічно виправданою, швидко вироблятися, легко масштабуватися та постійно вдосконалюватися. Тому майбутня війна оцінюватиме технології не лише за їхніми бойовими можливостями, а й за співвідношенням ефективності та вартості.
Перемагатиме не найдорожче рішення, а те, яке забезпечує максимальний результат за мінімальних витрат і може швидко адаптуватися до нових умов.
— Що б ви сказали IT-фахівцям, які вагаються, чи переходити в Defense Tech?
Передусім я порадив би змінити спосіб мислення. Якщо раніше над продуктом можна було працювати роками, то сьогодні потрібно навчитися створювати рішення, які можна протестувати майже одразу після появи ідеї.
Defense Tech — це ще й зовсім інший рівень відповідальності. Тут інженер працює не просто над продуктом чи вимогами замовника. Він працює над рішеннями, від яких можуть залежати життя людей.
І ще одна порада — інвестуйте у фундаментальні знання. Фізика, математика, електроніка, хімія та системне мислення сьогодні не менш важливі, ніж знання конкретної мови програмування чи фреймворку. Саме вони дозволяють швидко створювати нові технології, яких потребує сучасний Defense Tech.
Український Defense Tech сьогодні — мабуть, найкраще середовище у світі для розвитку інженера. Ніде більше технології не проходять шлях від ідеї до реального застосування настільки швидко.
«Мілітарні компанії сьогодні — як українська айтішка 15 років тому». 7 запитань до CEO Frontline Robotics — про майбутнє війни, FPV, дефіцит інженерів і не тільки
«Найбільша проблема, як і найбільша можливість deftech індустрії, — це існування росії». 7 запитань до CEO HIMERA про технології, кадровий голод, ШІ та майбутню війну
«Колись ми повірили в дрони. Тепер маємо повірити в ракети». Співзасновник BlueBird Tech про новий етап українського miltech, залежність від Китаю та дефіцит інженерів — 7 запитань до CEO
Головна проблема в тому, що довірившись системі, айтішник чи інженер може через тиждень бути переведеним в штурмовики.
І це не якісь вигадки. Людей вже похоронили. А держава тепер шукає «нових спеціалістів». Ну-ну.
Головна проблема в тому, що довірившись системі, айтішник чи інженер може через тиждень бути переведеним в штурмовики.
І це не якісь вигадки. Людей вже похоронили. А держава тепер шукає «нових спеціалістів». Ну-ну.
Це все супер, але дефтех не дає конкурентних зарплат, і це головна проблема, бо якісний інженер скоріше піде на х2 зарплатні працювати на штати.
Головна проблема в тому, що довірившись системі, айтішник чи інженер може через тиждень бути переведеним в штурмовики.
І це не якісь вигадки. Людей вже похоронили. А держава тепер шукає «нових спеціалістів». Ну-ну.
Головна проблема в тому, що довірившись системі, айтішник чи інженер може через тиждень бути переведеним в штурмовики.
І це не якісь вигадки. Людей вже похоронили. А держава тепер шукає «нових спеціалістів». Ну-ну.