UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Вікторія ГорбікВійна
14 серпня 2023, 08:51
2023-08-14
«Мені треба було їхати по науці на Донбас, а поїхав по війні все в тому ж напрямку». Як вчений став добровольцем-аеророзвідником і що зараз на фронті та з дронами
Науковець у цивільному житті, Дмитро Притула полишив просвітницьку діяльність, щоб вступити до лав добровольчого підрозділу аеророзвідки «Дніпро 1», не маючи практично ніякого досвіду ні у військовій справі, ні у керуванні дронами. Тепер він разом з побратимами є «очами» захисників.
Дмитро розповів dev.ua про побут добровольців, яким було навчання на аеророзвідника, скільки дронів вони вже втратили та що зараз панує на фронті.
Науковець у цивільному житті, Дмитро Притула полишив просвітницьку діяльність, щоб вступити до лав добровольчого підрозділу аеророзвідки «Дніпро 1», не маючи практично ніякого досвіду ні у військовій справі, ні у керуванні дронами. Тепер він разом з побратимами є «очами» захисників.
Дмитро розповів dev.ua про побут добровольців, яким було навчання на аеророзвідника, скільки дронів вони вже втратили та що зараз панує на фронті.
Всі дороги ведуть на Донбас
Представляючись, Дмитро одразу шуткує: «Не родич (Сергію Притулі — прим.ред.), але теж позитивна людина».
До 24 лютого 2022 року Дмитро займався науковою дільністю у рідному Дніпрі. Там він свого часу закінчив Дніпровську політехніку за фахом гірництва і продовжив розвиватись в цьому напрямку, а саме, пішов працювати в Інститут геотехнічної механіки Національної академії наук. Закінчив аспірантуру та займався написанням дисертації, пов’язаної з видобутком газу з шахтних полів. На жаль, з початком війну у 2014 році, шахта, на якій проводились досліди, опинилась на непідконтрольній Україні території.
«Мені треба було їхати по науці на Донбас, по науці трошки не вийшло, а поїхав по війні все в тому ж напрямку», — говорить аеророзвідник.
На шляху до аеророзвідки
Ще у 2014 році, коли фактично почалась війна, Дмитро, навчаючись в інституті, закінчив військову кафедру, щоб після випуску не призвали в армію.
«Тоді не вистачило сміливості піти в армію, — згадує він. — Тому скористався офіційною можливістю „відмазатись“ — почав займатись наукою».
Минулого року з початком повномасштабного вторгнення, за словами Дмитра, він зрозумів, що в даних обставинах, на роботі від нього буде користі мало користі. Спочатку волонтерів, допомагав готувати оборону Дніпра. Потім, за його словами, зрозумів, що іншого вибору, як брати до рук зброю, немає.
Дмитро Притула (Фото з особистого архіву)
Почав шукати місця, де набирали людей без досвіду (крім військкоматів, там були завеликі черги), і в Instagram побачив пост Дмитра Подворчанського, командира підрозділу аеророзвідки Дніпро-1 від Нацгвардії. Вони були з Дмитром знайомі з 2011 року і 10 березня науковець приєднався до нового складу підрозділу, не маючи уявлення, що вони будуть робити.
«Колись на День народження мені подарували, вертольотик на пульті керування. Це був тоді весь мій досвід керування дроном», — зазначає науковець.
Перші кроки
Спочатку в підрозділі було п’ятеро друзів разом з командиром, всі знайомі з 2011 року. Як розповідає Дмитро Притула, вони свого часу організовували різні студентські фестивалі, знали один одного доволі багато часу і розуміли, що можуть працювати в команді. Але всі інші знання довелось здобувати.
Фото з особистого архіву Дмитра Притули
Навчання пілотуванню, за його словами, проходило в Дніпрі приблизно півтори години, включно з дорогою до міста та часом на розпакування дрона. Командир показав коптер, розповів, як його запускати і хлопці по черзі вчились літати приблизно хвилин 30.
«А далі до нас приїхала поліція з питаннями, чого ви тут літаєте. Ми такі, так ми навчаємось», — згадує Дмитро, і каже, що на цьому навчання перервались.
Наступні польоти добровольці виконували вже безпосередньо в місті Рубіжне.
Навчання боєм
Перші пару тижнів добровольці провели на пункті дислокації, де пройшли загальну військову підготовку та отримали зброю. А на початку квітня вже відправили в місто Рубіжне. Саме там у взаємодії з іншим підрозділом, як розповідає Дмитро, вони отримали бойовий досвід, навчання та льотні години під час бойових виходів.
Науковець виконував в першу чергу обовʼязки корегувальника для артилеристів за даними, які вони отримували, піднімаючи дрон. Крім того, їх підрозділ здійснював розвідку.
Спершу, як розповідає Дмитро, вони літали дронами на фронті, як у звичайному житті, навіть без анонімізації, не приховуючи даних про місцерозташування. Тільки потім, коли помітили, що їх систематично «криють» снарядами через сім хвилин після включення дрона, дізнались, що ворог використовує в цьому регіоні аероскоп.
Майже «школа дронів»
Через місяць після «практики» в Рубіжному, підрозділ перевели на підготовку оборони міста Слов’янська. Там зʼявилась час і можливість попрацювати зі скидами, з більшими дронами, взагалі розвиватись в темі аеророзвідки та навчати інших пілотів вже по всій лінії фронту.
«Тоді ще не було так багато шкіл аеророзвідки та пілотування дронами і досвід передавався з руки в руки», — говорить Дмитро.
Фото з особистого архіву Дмитра Притули
Спираючись на свій досвід, Дмитро зазначає, що навчитися літати, це 20 хвилин, а далі потрібна практика і фокус на підхід до роботи, що треба робити, що не треба та на що звертати увагу.
«За умови, що людина адекватна і сама хоче цим займатися, розуміє навіщо це, а не надивилась красивих відео», — акцентує аеророзвідник.
Про «пташок»
Основна машина, яку використовують добровольці ті яка за словами Дмитра закриває до 90% задач, якщо його правильно використовувати — це Mavic 3, бо він може довго літати та стійкий до РЕБу.
За технічними характеристиками Mavic 3 може літати до 15 км, але, за словами науковця, не все так, як здається. У ворога дуже сильно розвинена система РЕБу, через що зв’язок дрона з пультом зникає набагато раніше, ніж зазначено в технічних характеристиках. Тому, аеророзвідники могли працювати з дроном в середньому на 3-4 кілометри. Потім почали з’являтися антени-підсилювачі, що полегшило роботу. Однак, не дивлячись на різні допоміжні гаджети, для ефективної роботи завжди доводиться знаходиться на дуже близькій відстані від лінії зіткнення з ворогом.
Фото з особистого архіву Дмитра Притули
Добровольці втратили близько 15 «Мавіків» за 11 місяців, а після нового року повернулись після ротації на Схід і за 4 місяці втратили ще стільки.
«Тоді ми ще працювали без антен, вдалось обходитись без них, за рахунок вибору вдалих льотних точок, та довелось переосмислювати роботу та переналаштовуватись», — зазначає науковець.
Для повноцінної, безперервної (на відновлення техніки) роботи підрозділу потрібно від 10 «пташок» (від 5 Mavic 3 і від 5 Mavic 3т (для нічних польотів). «За умови, що нам вже йдуть запасні», — акцентує Дмитро.
Про техніку
Середня вартість всього, що знаходилось для роботи в бліндажа «Дніпро 1», разом з електронікою, дронами, старлінками, антенами, зарядні станції, генератор та іншим за загальними підрахунками Дмитра складала приблизно понад $40 000. Це вся техніка, яка необхідна для якісної роботи підрозділу аеророзвідки.
Крім того, є машини, які військові використовують для виїзду на бойові завдання, це частіше за все повнопривідні пікапи. Також необхідні автівки, щоб переміщатись по території та буси для перевезення обладнання.
Про фінансування
Працювати з більшими дронами або БПЛА типу «крило» підрозділу завадив брак коштів, бо техніка, за словами Дмитра, на 90% купується коштами зборів, друзів та дружніх фінансових фондів. А польотам на таких бортах треба навчатися окремо.
«Ми зрозуміли, що за ті два борти, ми можемо купити ті ж 10-30 Мавіків, які закривають наші задачі», — акцентував він.
За словами науковця, щоб просити допомоги в «Армії дронів», підрозділу не вистачає часу на бюрократію та папери.
Особовий склад
За майже півтора року кількість добровольців в підрозділі з пʼяти зросла до 16, більшість з яких айтішніки. На жаль, на цій ротації у підрозділа стались перші втрати особового складу. Один отримав дуже сильні поранення, коли група потрапила під мінометний обстріл під час виїзду з позицій. Хлопцям вдалось надати якісну першу допомогу, знайти медивак і передами вже професійним лікарям і цим врятувати життя. Другий пілот, через екран планшета, бачив, як вбивають побратима в реальному часі, знаходячись від нього в якомусь кілометрі.
Підрозділ «Дніпро-1» (Фото з особистого архіву Дмитра Притули)
Науковець каже, що люди дуже потрібні, але в команду важко знайти «свого». По-перше — потрібна стовідсоткова впевненість і довіра, а по-друге — через бюрократичні перепони до підрозділу майже не можливо перевестись з ЗСУ. Крім того, серед основних «скілів»: менеджмент, критичне мислення та бажання розвиватись.
Військовий побут
Звичайний день аеророзвідника Дмитро порівнює з життям в гуртожитку, коли є не дуже багато вільного простору і на ньому треба влаштувати і спальню, і їдальню, і лабораторії, і все інше.
В Рубіжному хлопці жили в підвалі.
«Там виходило, що до ранку спиш в підвалі, потім виїжджаєш на роботу, відпрацював, повертаєшся на бронемашині знову в підвал та інколи виходиш десь поїсти», — згадує науковець.
Фото з особистого архіву Дмитра Притули
З того часу добровольці навчились організовувати собі побут з більш комфортними умовами: переналаштували роботу, розділили людей на три зміни, розробили графік і виїжджають на завдання вахтовим методом в середньому на три доби.
Підрозділ належить до батальйону, який надає спорядження та їжу, але добровольці, як розповідає Дмитро, намагаються власними силами закривати свої потреби та облаштовувати щось схоже на цивільне життя.
«Перевага добровольчого батальйону в тому, що немає цієї уставщини, яка в деяких моментах повинна бути, але дуже нагнітає та вбиває морально», — говорить він.
Що на фронті
За словами аеророзвідника, якщо раніше піхота вивозила на патріотизмі, на бажанні вивчити, то зараз з цим вже дуже багато питань. Крім того, на фронті і, в їх підрозділі також, очевидний брак техніки та боєкомплектів. Але як зазначає науковець, кажуть, що як починається загострення на фронті, то все ж таки запаси знаходяться.
«Виграємо на взаємодії з іншими підрозділами та на стрімах в Інтернеті, дякувати Старлінкам», — говорить Дмитро.
Що потрібно військовим
«Взагалі, потрібно, щоб в тилу було розуміння, що настане час, коли їм потрібно буде взяти до рук зброю і замінити нас, хоча б дати відпочити», — каже аеророзвідник.
Дмитро каже, що в їх підрозділі наразі все є, але витрати з’являються миттєво після кожного завдання. За його словами, бувало таке, що під час активних дій наступу ворога підрозділ втратив дві машини: одну обстріляли, іншу розмарадерили, навіть свої.
Зараз добровольці збирають кошти на ремонт та обслуговування автопарку, для всіх, хто бажає долучитись, банка тут.
Військові скаржаться на дефіцит дронів, держава звітує про ріст поставок. Що відбувається з БПЛА та чи можуть вітчизняні розробники дронів закрити потреби ЗСУ
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
