Українським військовим не вистачає дронів. Меседжі про це лунають із вуст волонтерів і самих захисників вже кілька місяців.
Українським військовим не вистачає дронів. Меседжі про це лунають із вуст волонтерів і самих захисників вже кілька місяців.
«У день на фронті може бути втрачена добра сотня розвідувальних дронів. І навіть більше. Будь-яких — від „Мавіків“ до „Байрактарів“. Тому що така інтенсивність війни. Отже, включивши просту арифметику, бачимо, що тисячі — це те, що втрачається за місяць. І це лише розвідувальних апаратів. Якщо ми говоримо про ударні — їх потрібні сотні тисяч. Адже фактично це високоточні снаряди, які дають ефект, коли немає снарядів артилерії. А ще краще, коли працюють одночасно», — зазначає Марія Берлінська, українська військова та громадська діячка, засновниця громадської організації «Центр підтримки аеророзвідки». Чисельні збори на «Мавіки», якими рясніє інтернет, тільки підтверджують її слова та незакриту потребу в «очах» для військових.
Як зазначив CEO агентства інтернет-маркетингу Netpeak Дмитро Скляр, який запустив разом з компанією Олександра Яковенко виробництво власних FPV-дронів «Колібрі», дрони — це одноразова бойова сила, і ресурс, який необхідно постійно відновлювати. А тому закрити цю потребу може лише безперебійне та системне виробництво.
«Дрони — розхідник на ряду з боєприпасами. За пристойного фінансування ми зможемо повністю забезпечити збройні сили дронами високої якості, а головне українського виробництва. Скільки потрібно БПЛА, щоб покрити потребу? В кратно більшому розмірі ніж виготовляє противник», — погоджуються в компанії-виробника дронів «Ельф» ELF-systems.
Голова Мінцифри Михайло Федоров 21 липня зазначив, що Україна вже досягла значних результатів у кількості БПЛА вітчизняного виробництва на фронті.
Оцифрованих даних, що підтверджували прогрес, наразі немає. Проте очевидно, що розробники БПЛА за час війни зробили крок вперед. Десятки моделей безпілотників, створених українськими розробниками, вже прийнято на озброєння ЗСУ. Тобто ми маємо безліч ефективних моделей повітряної зброї, яка здатна нищити ворога. Проте виробники стикаються із браком фінансування — для випробувань прототипів та налагодження серійного виробництва їм часто не вистачає капіталу.
dev.ua розбирався в тому, чи є шлях до того, аби перевершити у сучасній війни дронів, що для чого робить держава та чого не вистачає винахідникам ефективних бойових літальних апаратів, аби дати відсіч окупантам.
На початку березня голова комітету з питань бюджету Роксолана Підласа заявляла про плани фінансування виробництва дронів в Україні. За її словами, до кінця 2023 року планувалося виділити на це 30 млрд грн. На той момент з резервного фонду було виділено перші 10 млрд грн. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 25 липня на форумі, присвяченому річниці «Армії дронів», повідомив про 40 млрд грн, які Уряд цього року виділив на інвестування в українських виробників безпілотників. Він нагадав, що торік завдяки ініціативі президента Володимира Зеленського з підтримки України — United24 — вдалося зібрати понад 4 млрд грн Ці кошти спрямували на інвестиції у виробництво українських безпілотників.
І це не єдина ініціатива, яка може допомогти вирівняти ситуацію на фронті.
Днями в Дніпрі оголосили про розробку та впровадження програми фінансування масового виробництва вітчизняних FPV-дронів. На перший етап програми мерія міста виділяє 20 млн грн. За словами мера Бориса Філатова, ці гроші витратять на дрони моделей, замовлених військовими.
Також 25 липня, в мережі повідомили, що Київрада додатково виділила понад 4 млрд на потреби ЗСУ. Про це написав нардеп Ярослав Желєзняк в своєму Telegram-каналі. 980 млн грн з цих грошей обіцяють направити на придбання та виготовлення БПЛА, а також засобів захисту військової техніки від ураження.
Проте, як саме будуть використані ці кошти, чиновники не розповідають. Є два ймовірних шляхи: пустити зазначені суми на закупівлю вже готових апаратів з-за кордону та в українських виробників, або ж фінансувати обладнання цехів з масового виробництва дронів.
Наразі левова частка безпілотних розробок, що використовують наші військові, створюються на невеличких виробничих майданчиках, що обладнували самі розробники дронів. Натомість в північного сусіда готуються до запуску заводи з виробництва БПЛА, та вже працюють величезні цехи, де бойові дрони збирають тисячі інженерів.
Чи варто очікувати на подібний розвиток українському ринку дронів, поки що сказати складно.
В Україні на законодавчому рівні прийняли кілька рішень, які повинні допомогти залучити більше компаній до виробництва БПЛА, масштабувати галузь та підвищити рівень локалізації комплектуючих.
Наприкінці травня Верховна Рада ухвалила два законопроєкти, які стосуються виробництва дронів в Україні: звільнили від ПДВ операції із ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем та від мита — товари для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем.
Проте деякі розробники не покладають на ці нововведення особливих надій. За словами виробників дронів «Ельф», їхня компанія має добре налагоджені логістичні шляхи і налаштоване виробництво. «Дане „послаблення“ має певний вплив, проте, не настільки сильний як про це розповідають», — зазначили dev.ua в компанії.
Для деяких виробників процедура послаблення дійсно полегшила життя. «З першого дня все працює чітко. У день, коли прийняли зміни, саме ми стояли на митниці з комплектуючими і перші в Україні скористалися спрощеною процедурою ввезення», — повідомили dev.ua в компанії Skyassist, виробників авіаційного комплексу Sirko, яке запустили в серійне виробництво.
Також виробники дронів отримали можливість заробляти до 25% від вартості держзамовлення, повідомив глава уряду Денис Шмигаль. «Час покаже, як це буде працювати, але це вже створює підґрунтя для залучення інвестицій в країну», — коментує послаблення підприємець, топ-менеджер у галузі інновацій та партнер проєкту з виробництва автономних літаків компанії AeroDrone, Дмитро Шимків.
Ще одна ініціатива, яка мала б сприяти стрімкому розвитку ринку — fast-track для дронів, що скорочує час на проходження експертиз виробниками БПЛА та отримання ними сертифікатів. Днями Федоров оголосив про прийняття постанови, яка визначає порядок отримання статусу виробника боєприпасів для БПЛА та встановлює чіткі вимоги компаніям з їх виробництва.
Але, як підтвердив нам один з виробників дронів, сам статус «прийняття на озброєння» лише дозволяє підрозділам офіційно ставити дрони на баланс, а волонтерам, фондам, отримувати нормально бухгалтерські документи та здійснювати можливі закупівлі з бюджету.
«Це не гарантує держзакупівлі, а лише надає таку можливість. Щоб забезпечити військових дронами, використовуються всі варіанти постачання, і більшість безпілотників в ЗСУ неофіційні», — зазначає виробник БПЛА.
Нещодавно Міноборони заявило, що за період з 22 лютого 2022 року прийняло на озброєння чи в експлуатацію 28 моделей безпілотників різних типів від українських виробників. Зокрема 9 моделей дронів-камікадзе, серед яких 3 — літакового типу, а 6 — FPV-дрони (First Person View).
Згідно з заявою, на 10 моделей безпілотників від українських виробників вже укладені контракти на серійне виробництво. Їх найменування та обсяги не розкриваються з міркувань безпеки. Обсяги постачання визначені на підставі потреби, сформованої Генштабом ЗСУ. Міністерство додало, що в рамках його закупівель ЗСУ поставлено тисячі БПЛА та військових.
Ми запитали у виробників дронів, чи допомагають їм новостворені правила та, чи дійсно Міноборони фінансує виробництво українських безпілотників.
Водночас місяць тому Михайло Федоров зазначив в інтервʼю для «Радіо NV», що в Україні більше 100 компаній виготовляють дрони. А в своєму Telegram-каналі міністр повідомив, що в межах «Армії дронів» 40 безпілотників українського виробництва мають допуск до експлуатації та вже отримують державні контракти.
За даними Prozorro, з початку 2023 року через 432 публічні закупівлі в Україні придбали безпілотників на 775 млн грн. Сюди входять як дрони для цивільного використання, так і розвідувальні та бойові апарати.
На початку травня Голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь в ефірі національного телемарафону «Єдині новини» розповів, що «Армія дронів» закупила для українських військових 3500 безпілотників і майже 2500 уже виконували завдання на фронті. На початку червня Держспецзв’язку спільно з «Армією дронів» відправили на передову ще 606 безпілотників.
Планується, що до кінця цього року «Армія дронів» зросте до десятків тисяч безпілотників. Лише за травень-липень 2023 року Держспецзв’язку законтрактував у 4 рази більше БПЛА, ніж у 2022 році, вже з державної програми. Проте, іноземні вони чи вітчизняні — не уточнюється.
На питання dev.ua стосовно розподілу виділених коштів відповідь у Мінцифри не надали. Ми запитували, чи планується коштом держави обладнувати виробничі майданчики, де дронарі могли б взаємодіяти один з одним, ефективніше покриваючи потреби військових. Не відповіли й на питання про те, де саме будуть закуповуватися дрони за державний кошт — за кордоном чи в локальних виробників.
«Держава не виділяє кошти виробникам, але може закуповувати БПЛА у виробників, що частково і робить», — зазначив в коментарі dev.ua засновник фонду «Хвиля’91» й власник логістичної компанії EnlivUA Group Олександр Яковенко. Він разом з Netpeak займається виробництвом FPV дронів «Колібрі».
Підтверджують цю інформацію і в компанії Skyassist, розробників дрона Sirko, повідомили, що кошти отримують багато виробників, які прийняті на озброєння, але це не публічна інформація, за такими даними стежить ворог і вони можуть нашкодити.
«Держава робить закупки регулярно і українські БпЛА в пріоритеті, бо вони дешевші й часто кращі за якістю», — пояснюють розробники.
Серед опитаних dev.ua розробників БПЛА вже є ті, хто пройшов сертифікацію та розпочав серійне виробництво.
Зокрема, у березні автономні літаки AeroDrone, співзасновником якої є Дмитро Шимків, пройшли сертифікацію, та в Україні розпочалось їх серійне виробництво.
Компанія уклала угоду з МО на постачання першої партії до ЗСУ. За словами Шимківа, літаки можуть коштувати від $250 000 до $450 000.
Проте динамічного виробництва поки що очікувати не варто, каже Шимків. За його словами, строки виготовлення залежать від типу та розміру БПЛА. Один безпілотник AeroDrone (наприклад, D-80 Discovery чи E-300 Enterprise) за наявності всіх компонентів на складі виготовляється до шести тижнів. «На жаль, ми маємо ситуацію, коли велика частина компонентів замовляється лише за 100% передплатою, а строки постачання певних компонентів сягають 4-6 місяців», — зазначив підприємець.
Шимків наголошує: державне замовлення можливе лише для тих безпілотників, які допущені до експлуатації і на них є замовлення військового підрозділу. Для цього потрібно, щоб у конкретного військового підрозділу зʼявилась потреба саме в цьому дроні. Підрозділ з цією потребою звертається до Генерального штабу, той робить запит, формує відомість, і на підставі цієї відомості відбувається закупівля дрона. Відповідно, укладення державного контракту з урахуванням всіх вимог до нього. «Далі — військова прийомка, контроль, казначейство і таке інше», — каже Шимків.
Процедура постановки на озброєння в ЗСУ непроста. Щоб отримати доступ до держзамовлень, потрібно самотужки розробити та виготовити дрон, протестувати його та пройти всі випробування (тут можна розраховувати на допомогу Мінцифри). Далі вироблений дрон повинен бути допущений до експлуатації.
«Допущено до експлуатації, значить — перевірено, що працює, але потребує спеціального нагляду за використанням. Все, що допущено до експлуатації, може бути на балансі підрозділу і його мають право закупати Збройні сили України, — зазначив Шимків. — Це першочергове, що треба довести».
Далі вже виробник може запускати серію, після цього відбувається підконтрольна експлуатація, потім дрону можливо встати на озброєння.
«Це різниця між експериментальним екземпляром і постійним, який знаходиться на використанні. Також треба вирішити питання дозволів, закупівель, стандартизація процесу використання, обслуговування і так далі», — підкреслив підприємець.
Він зазначив, що нині військові значно спростили цей процес, але стандартизовані вироби повинні мати креслення, описи експлуатації та іншу технічну документацію. А для того, щоб продукція була стандартизована, вона повинна вироблятися серійно.
Український стартап Skyassist, заснований в березні 2022 року, створив серійний розвідувальний дрон Sirko.
Проте поки про державну закупівлю не йдеться, комплекси закуповують для військових за волонтерські кошти. dev.ua в компанії повідомили, що Sirko — вони можуть виготовити від 800 до 1000 бортів на місяць, при наявності запитів і якщо не буде затримок з комплектуючими.
Восени 2022-го «Хвиля’91» на $150 000 від Олександра Яковенка та IT-компанії Netpeak Group запустила виробництво власних FPV-дронів «Колібрі». Олександр повідомив dev.ua, що наразі вони виготовляють 2000 «Колібрі» на місяць, з серпня будуть виготовляти 3000 одиниць. За словами Олександра, днями компанія завершує процедуру допуску до єксплутаціі, наразі вони продають-передають безпілотники фондам та військовим. Через те, що це соціальне підприємництво, маржа складає менше 10%. «Саме тому на ринку нема ціни дешевше ніж наша (орієнтовно 12000 грн), при тих самих ж характеристиках», — зазначив Яковенко.
Дрон-камікадзе Cobra («Кобра»), що складає конкуренцію іранським Shahed-136 та Shahed-131, ще не має серійного виробництва.
«Прямо серійність — ще ні, радже, мікросерійність. Але залучили партнерів для масштабування, і готуємось до виробництва у різних містах і локаціях», — зазначив засновник проєкту Віталій Бризгалов. Наразі інженери створюють свої мотори, електроніку моторів, корпуси та збирають дрони в різних локаціях, окремо. «Кобр» виготовляють біля 30 на місяць, але за словами розробника, готуються збільшити виробництво втричі.
«Армія дронів», допомагає з випробуваннями, з техумовами та інформуванням», — акцентує він.
Розробники дрона «Ельф» ELF-systems із Харкова пройшли випробування в ЗСУ. Наразі вони можуть виготовляти до 200 шт на місяць великих БПЛА, до 50 вантажопідйомних мультикоптерів та до 3 000 FPV.
Безмитне ввезення. Дмитро Шимків каже dev.ua, що митні послаблення пов’язані з держконтрактами, існують лише для тих, хто виконує контракти Моборони. «Поки виробник розробляє свій дрон і ще не має держзамовлення, всі комплектуючі він не може завезти з пільгами, лише у звичайному режимі», — каже він. Отже, було б непогано, аби митні пільги поширились на всіх виробників дронів, не лише сертифікованих контракторів МО.
Податки. Олександр Яковенко, що разом з NetPeak створює FPV-дрони «Колібрі», каже, що держава прибрала мита та ПДВ на комплектуючі, але залишила ПДВ при продажі, і це проблема. «Держава повинна прибрати ПДВ, при продажі комплектуючих, БПЛА та іншіх товарів які включені в потреби війсоквих. Тобто хоч ти і не платиш при розмитнені, все одно платиш при реалізації», — акцентував Олександр.
Гроші. Від того, як швидко виробники БПАЛ знайдуть обігові кошти, залежить швидкість їх виробництва, а, отже, і забезпечення армії. «Оскільки в більшості виробників немає робочого капіталу, який вони могли інвестувати в компоненти, це створює додаткову затримку у процесі виробництва», — пояснює Шимків.
Найскладніша ситуація з дорогими компонентами, зокрема, камерами, системами зв’язку, авіонікою. На них треба чекати довше.
«Якби виробники мали обіговий капітал, який могли інвестувати в обладнання, маючи прогнозовані замовлення від Міноборони, це значно би пришвидшило виробництво», — акцентує він.
Яскраво ілюструє цю ситуацію історія харківʼянина Михайла Дронова, який в Кривому Розі майже рік тому готував до запуску дрони SkyNet, які мали стати найдешевшими роботизованими дронами зі штучним інтелектом. В листопаді 2022 року його «Чорна мамба» пройшла льотні випробування та готувалась до серійного виробництва. Та наразі проєкт зупинений.
«Я зупинив його з банальної причини — гроші. В мене вони закінчилися, донатів стало дуже мало, тому я відійшов. Взагалі причина була в тому, що мені попалася партія бракованих комплектуючих, через що я втратив декілька літаків з повним набором обладнання, вони впали, і все, що в них було, розбилося, а купити нове вже не було ресурсів. Зараз я працюю як найманий працівник, але всеодно буду продовжувати свій проєкт, бо я пройшов випробування в Мінцифрі (але не повністю). Зараз я шукаю новий формат продовження та закінчення процедури допуску до експлуатації», — розповів dev.ua винахідник.
Синергія виробників. Серед людей, так чи інакше дотичних до виробництва, закупівлі чи використання БПЛА одним з кроків, який би допоміг прискорити масштабування вітчизняного виробництва дронів, називають обʼєднання виробників в одну організацію чи спільноту. Про це, зокрема, говорить Олександр Яковенко. «Ми повинні об'єднатися зараз. Я можу допомогти у закупівлі запчастин всім виробникам FPV дронів. Прямий контракт з заводами — по собівартості, без посередників, без авансів. Я заберу на себе логістику, розмитнення по преференціях, і передплату на заводи. Єдина умова ваша націнка на продаж не повинна бути більше 10%, а ціна дрона (без батареї) не перевищувати 14000 грн».
Нагадаємо, що вже є декілька спільнот, до яких можуть долучитись виробники дронів. Зокрема, це Victory Drones (команда волонтерів, які обʼєднались з метою навчання операторів дронів та обміном інформації щодо розвитку безпілотних та суміжних технологій, в тому числі і онлайн-платформою — прим.ред.) та «Армія дронів» (проєкт Генштабу, ЗСУ та Мінцифри для організації запланованої системної закупівлі дронів, їх ремонту, а також курсів навчання відповідних фахівців) і багато інших обʼєднань.
